Квітневе «пожвавлення» валютного ринку нікого не здивувало. У період передвиборної гонки курс гривні утримувався, переважно, зусиллями Національного банку. Обороти валюти як у банках, так і в обмінних пунктах були незначні, що не зовсім відповідало передвиборному періоду. Валютні ділери відверто нудьгували, вважаючи, що основні події розгорнуться в квітні.
Два перші поствиборні тижні цілком виправдали їхні сподівання. Курс гривні, подолавши психологічно важливий бар’єр у 5,33 UAH/USD, став активно розгойдуватися, зберігаючи довгострокову тенденцію до девальвації. Щоденна ситуація на міжбанківській валютній біржі стала важко прогнозованою й багато в чому залежною від бажань великих гравців (і передусім НБУ).
Курс у минулі понеділок-вівторок стабілізувався на рівні 5,3278 UAH/USD. Проте більшість банкірів все-таки однозначно стверджують, що тенденція до ослаблення гривні збережеться, і з різним ступенем оптимізму пророкують її девальвацію. На чому ж грунтуються їхні прогнози?
Не секрет, що стан економіки в 2002-му значно проблематичніший, ніж торік. Держбюджет у першому кварталі недоодержав майже 700 млн. грн. Знизилися темпи зростання ВВП. Дефляція 1,1% у першому кварталі порадувала, проте її було досягнуто за рахунок адміністративного обмеження цін на продукти. Аналітики пророкують різкий сезонний стрибок інфляції вже в квітні-травні. Але найбільший вплив на курс гривні справляє все-таки торговий баланс. Саме цей чинник найнепередбачуваніший. Дедалі важче здійснювати збут вітчизняної продукції металургійної й хімічної промисловості, який забезпечує левову частку валютних надходжень. Знизився товарообіг з основними партнерами України — Росією та США. Приміром, із Росією лише в першому кварталі він знизився на 18%. Правда, КМУ свідчить про значну диверсифікацію зовнішньої торгівлі: експорт у країни Африки зріс на 80%, Азії — на 44%. У першому кварталі значним був також експорт продукції АПК. Тому попри деякі песимістичні прогнози та тривожні заяви експортерів, ринок усе-таки не відчуває катастрофічного браку валюти. До того ж зміцнення гривні спричинило скорочення імпорту товарів і зовнішньоторговельне сальдо залишалося поки що позитивним. Об’єктивно саме в квітні становище може погіршитися через зниження частки експорту товарів АПК і сезонного зростання імпорту.
Крім того, на зниження курсу національної валюти впливає ще ціла низка причин. Передусім курс залежить від ситуації на депозитно-кредитному ринку, який визначає реальну вартість грошей. З одного боку, нехай дуже повільна тенденція, що намітилася, зближення ставок у гривнях і доларах викликає зміцнення довіри до національної грошової одиниці та сприяє її зміцненню. З іншого боку, розпочаті Нацбанком заходи для зниження гривнєвих ставок спричиняють зростання обсягу гривнєвих ресурсів і, як наслідок, до тиску на курс. Нагадаємо, порядок обов’язкового резервування гривні під активні операції було запроваджено НБУ передусім для стабілізації валютного курсу, й він успішно виконав свою функцію. А нинішнє зниження норм обов’язкового резервування засвідчує або абсолютну впевненість НБУ у своїх можливостях утримувати курс у потрібному руслі, або про готовність до його плавної девальвації.
Серед суб’єктивних причин слід виділити тиск експортерів і КМУ, котрі бажають будь-що девальвувати гривню чи хоча б уникнути її зміцнення, бо від цього напряму залежать їхні доходи. Також не слід забувати про непередбачуваність вкладників, котрі за зниження гривнєвих депозитних ставок можуть віддати перевагу збереженню грошей у «твердій» валюті.
Хай там як, а ситуація на валютному ринку влаштовує майже всіх. Банки почали заробляти на різниці курсів, НБУ примудряється купувати валюту з найменшими видатками, а експортери задоволені плавною девальвацією гривні. Прогноз на найближчі місяці (квітень-травень) можна зробити досить оптимістичний: попри реально існуючу довгострокову тенденцію до девальвації, безготівковий курс ще довго коливатиметься навколо позначки в 5,33, готівковий — 5,38.