Не пізніше як у квітні Мінфін терміново розсилав супровідні листи для погодження проекту закону, що ліквідує державну монополію на виробництво спирту в Україні. Так хотілося чиновникам, особливо не мудруючи, записати в Законі "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", що відтепер спирт етиловий виробляється вже не виключно на держпідприємствах, а "суб'єктами господарської діяльності незалежно від форми власності". А ще - прибрати з закону обмеження на реалізацію спирту, зокрема на експорт.
Однак лобова атака успіхом не увінчалася. Довелося нашим героям подумати про обхідний шлях, який приведе, по суті, до тієї ж мети, але поетапно. Проект постанови Кабміну "Деякі питання діяльності підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" цілком можна розцінювати як крок саме в цьому напрямку. Адже він передбачає ліквідацію Державного підприємства "Укрспирт" в ім'я відродження доволі специфічної конкуренції між спиртзаводами в рамках державної монополії на виробництво спирту.
Виробники горілки напевно радіють. Адже недавно така конкуренція в умовах гігантського надвиробництва спирту забезпечувала їм спирт за ціною, нижчою від собівартості. Правда, за державний рахунок...
Вільна "конкуренція" ціною 1,2 млрд грн
Неважко зрозуміти, що ліквідація ДП "Укрспирт" (п. 3 постанови КМУ) переносить ринок спирту в період до 2011 р., коли державні спиртзаводи, втративши зовнішні ринки збуту, фактично стояли на колінах перед виробниками лікеро-горілчаної продукції. Ще б пак - сумарна потужність з виробництва спирту в країні сягала 60 млн дал на рік, при тому що лікеро-горілчаний ринок потребував усього близько 20 млн дал. В умовах такої "конкуренції" директор спиртзаводу, щоб зберегти підприємство, мусив іти на багато що. І відпуск спирту за ціною, нижчою від собівартості, був не найстрашнішим із можливих його зловживань.
У результаті такої "конкуренції", а насправді – боротьби за виживання, державні заводи з виробництва спирту потрапили у глибоку боргову яму. Ціновий демпінг забезпечив їм на 2010 р. близько 1,2 млрд грн кредиторської заборгованості.
Природно, довелося терміново змінювати систему управління спиртовою галуззю. Прийняття постанови КМУ №672 "Про утворення Державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості" від 28.07.2010 р. дозволило централізувати виробництво спирту. Було створено єдиного виробника спирту - ДП "Укрспирт", віддаленими цехами якого поступово (із запуском підприємств, що простоювали) мали стати 78 спиртзаводів.
Потенціал: 800 млн грн прибутку на рік
Централізація виробництва спирту дозволила подолати тенденцію масового банкрутства спиртзаводів. Галузь, представлена єдиним виробником ДП "Укрспирт", почала нарощувати прибутки. Так, у 2012 р. прибуток перевищив 23 млн грн, 2013-го вийшов на рівень 26,3 млн грн. Для порівняння: у 2008-му й 2009-му рр. сумарний прибуток усіх підприємств галузі становив, відповідно, 5,6 і 9,7 млн грн.
Якщо ці цифри Мінфін не вражають, то до них можна додати 680 млн грн необґрунтованих витрат, яких допустилося керівництво "Укрспирту" часів Януковича. Гігантські невиробничі витрати є фінансовим підтвердженням ефективності створеного підприємства. Інша річ, хто стояв біля керма і як використовував ефективність централізованої системи. Ось один лише конкретний приклад, почутий автором від заступника директора ДП "Укрспирт" Віктора Панкова: "Ми підняли документи й виявили, що тільки 600 млн грн було витрачено на сюрвейєрські послуги. Тобто обслуговування 54 млн кредиту в банку коштувало "Укрспирту" 600 млн грн. За ці гроші довірені особи банку стежили за станом заставного майна й щомісяця виїжджали у відрядження на його перевірку. Я це кажу до того, що коли не красти, то можна показувати прибуток удесятеро більший. Потенціал "Укрспирту" - 800 млн грн прибутку на рік. Це думка фахівців. Питання лише в людському факторі, у чесності керівника. Саме тому ми хочемо провести незалежне дослідження стану й фінансово-економічних можливостей "Укрспирту", з якого більше не виводитимуться гроші на незрозумілі фірми".
Тепер та ж централізована система, але вже без інституту "смотрящих". У березні 2014 р. підприємство заплатило 18,4 млн грн податків, що на 34,3% більше, ніж у березні 2013 р. Аналогічний фіскальний приріст зафіксовано у квітні й травні. Помітно пожвавилися й експортні поставки. Їх обсяги з початку року збільшилися на 92%. За 5 місяців експортовано 440 тис дал. Є й перспективи. Підписано угоду на поставки 700 тис. дал спирту - у Чехію й 100 тис. дал технічного спирту - в Туреччину.
Очікуваний прибуток 2014 р. - 34 млн грн.
Борги Кабміну
Слід зазначити, що економічна діяльність ДП "Укрспирт" велася не з чистого аркуша. І, крім згаданих нами раніше 1,2 млрд грн боргів спиртзаводів перед кредиторами, на це підприємство ліг ще й тягар заборгованості із зарплат підприємств-банкрутів - понад 63 млн грн, охорони майна та фінансової підтримки заводів, що простоювали. А ще є 14 судових рішень оплати заборгованості з невиконаних міжнародних договорів на суму, еквівалентну 25 млн грн. Загальна ж сума боргового спадку оцінювалася в 1,7 млрд грн. І неоплачені борги тепер доведеться покривати уряду, який має намір виступити правонаступником "Уркспирту". Адже, згідно з проектом постанови КМУ, ДП "Укрспирт", що перебуває у сфері управління Мінагрополітики, перед ліквідацією буде передано у сферу управління Кабміну, з усіма борговими наслідками, які звідси випливають.
Звідки візьме гроші Кабмін, у тексті постанови - ані слова. Ба більше, у пояснювальній записці до проекту значиться шаблон: "Реалізація проекту постанови не потребує додаткових витрат із державного бюджету".
Незрозуміло також, звідки з'являться кошти в новостворених підприємств на запуск виробництва. Адже, по суті, йдеться про наділення статусом юридичної особи вже існуючих підприємств, чимало яких на ладан дихають. Отже, ті, котрі не знайдуть інвесторів, муситимуть піти з ринку. А таких більшість. Хтось у Мінфіні в курсі, що означає закрити завод у селі, де від єдиного підприємства залежать не тільки доходи жителів, а й опалення їхніх домівок та водопостачання?
Брухт державі
По суті, з розрахунками й прогнозами в авторів відповідального урядового документа якось не склалося. Аргументи ж взагалі перенесені з пояснювальної записки до законопроекту, з якого починалася ця стаття. Уже в п.1 без відсилання до бази порівняння незрозумілий аргумент "зменшення надходжень у держбюджет". Принаймні, як зазначено вище, останні 3 роки надходження зростали й продовжують зростати. Мало виробляється спирту чи неповне завантаження потужностей - теж не аргументи. Його виробляється рівно стільки, скільки може поглинути ринок з урахуванням, між іншим, ліквідації тіньової складової. Виробляти 60 млн дал на рік (як це дозволяють робити номінальні виробничі потужності), заповнюючи доверху сховища, не тільки безглуздо, а й збитково. А ось експорт справді зменшився більш ніж істотно. Однак це вочевидь питання не до системи управління, а до колишнього керівництва "Укрспирту", що, як відомо, керувалося далеко не загальнодержавними цілями й тому тепер перебуває в розшуку. Інакше складається враження, що система відповідає за "сімейний підряд", організований колишнім керівництвом держави мало не в усіх сферах економіки країни.
У пояснювальній записці до проекту немає обґрунтування доцільності переходу на нову систему (точніше, на ще не забуту стару) управління галуззю з хоча б елементарними арифметичними викладками її можливостей та зазначенням переваг. Зате в документі прямо сказано, що відпускання спиртзаводів у вільне плавання й створення між ними конкуренції - перший крок до демонополізації галузі. Уже наступним кроком передбачено схвалення закону, який дозволив би "вивести виробництво спирту за рамки державної монополії".
Ну й це вже проходили. Правда, не ми, а сусідня Росія. Скасувавши держмонополію, РФ отримала натомість двократне зростання (з 30 до 60%) нелегального ринку лікеро-горілчаної продукції. І це попри впровадження Єдиної державної автоматизованої інформаційної системи, що дозволяє відстежувати рух кожної пляшки алкоголю в режимі реального часу.
Річ навіть не в тому, що спиртзаводи після ліквідації "Укрспирту" прогнозовано потраплять під контроль виробників лікеро-горілчаної продукції, від яких автори законопроекту чомусь очікують збільшення надходження до держбюджету. Головне, що шляху назад до державної монополії вже не буде. Про це теж свідчить російський досвід. А держава ж (коли вже так хочеться позбавити себе монополії) могла б на цьому добре заробити. Тільки для цього вона повинна продати ефективну галузь, а не різати на брухт підприємства-банкрути. Хоча останні цілком могли б виробляти біоетанол, затребуваний, між іншим, у Європі.
Нарешті, новим підприємствам (перш ніж почати самостійну роботу на ринку спирту) доведеться отримати купу дозвільних документів. Серед них: дозвіл на користування надрами (оформляється протягом півроку), дозвіл на оборот із прекурсорами, ліцензія на виробництво спирту, документи на право власності. Відтак, на 3–4 місяці ринок спирту зупиниться. Отож роботи в Україні контрабандистам із РФ і Придністров'я тільки додасться. Вони заповнять перебої з виробництвом спирту. Ось тільки надходження податків від них держава навряд чи дочекається...