До порядку денного майбутнього засідання Змішаної українсько-російської комісії зі співробітництва внесено питання про підписання угоди між Кабінетом міністрів України та урядом Російської Федерації про будівництво й експлуатацію транспортного залізничного підземного переходу через Керченську протоку «Крим—Кубань». Таким чином, із кількох варіантів переходу до міждержавних переговорів реально дійшов тільки проект підземного тунелю...
Як розповів кореспонденту «Дзеркала тижня» генеральний директор науково-виробничої фірми «ЕСПО» Микола Глухов, який протягом трьох останніх років керує групою вчених, що розробляють проект тунелю, у січні нинішнього року делегація Криму провела зустріч із представниками Краснодарського краю, на якій обговорено варіанти проекту й вирішено, що керівництво регіону зі свого боку ініціюватиме розгляд і затвердження проекту в уряді РФ. Нагадаємо, що раніше участь Краснодарського краю в обговоренні й реалізації проекту практично виключалася, через політичні амбіції першість віддавалася уряду Москви. Проте до позитивних результатів це так і не привело.
Уже пройдено найважливіший етап проектування, що дозволило сформулювати цілком нові підходи до проблеми. Умови Керченської протоки ставлять проектантів у жорсткі рамки: по-перше, не можна порушити екологічну рівновагу, умови нересту й існування безлічі порід риби, обміну мас води. По-друге, не повинні погіршитися й без того складні умови судноплавства, що забезпечують не тільки перевезення вантажів, а й переміщення суден та бурових платформ для видобутку нафти в Азовському й Чорному морях. Цим умовам відповідає тільки проект тунелю. Крім того, за словами Миколи Глухова, він удвічі дешевший, ніж проект мосту, і має абсолютну надійність, зручність та екологічність.
За попередніми розрахунками, вартість будівництва підземного тунелю становитиме приблизно 780 млн. дол. (нагадаємо, що проект мосту оцінювався в 1,5—2 млрд.!), а проектний прогноз щорічного обороту вантажів при залученні тільки Керченського та Феодосійського морських портів може сягнути 150 млн. тонн.
Пан Глухов говорить, що проект тунелю вже не лише розроблено в щонайменших деталях, а й проведено експертизи його вузлових моментів. Кримська академія природоохоронного і курортного будівництва провела кілька комплексних оцінок його впливу на довкілля. Розроблено технології інвестування будівництва, управління експлуатацією. За узгодженням із краснодарською стороною, змінено навіть назву проекту: тепер перехід називається не «Крим—Кавказ», як раніше, а «Крим—Кубань».
Зараз ідеться про створення ЗАТ із будівництва тунелю, цього разу з участю Краснодарського краю. Попереднє, створене ще 2001 року ЗАТ «Керченський міст», паї в якому було розподілено між урядом Москви (74 відсотки) та Фондом майна Криму (26 відсотків), не розпочало не те що реалізацію проекту, а навіть обгрунтування його варіантів. Що буде цього разу?