Український бізнес по-різному переживає війну, яку розв'язала Росія проти України. Деякі підприємці призупинили діяльність і перебувають в очікуванні закінчення бойових дій. Частина змогли адаптуватися до нових умов і продовжують свою діяльність. У таких умовах законодавці та уряд працюють над розробкою алгоритмів, у тому числі й для підприємців.
Ще 20 березня Кабінет міністрів України своєю постановою затвердив Порядок визначення шкоди та збитків, завданих Україні внаслідок збройної агресії РФ. Цим Порядком було визначено напрями та критерії, за якими розроблятимуться методики встановлення таких збитків.
Крім того, у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт «Про компенсацію за майно, втрачене, пошкоджене та знищене внаслідок збройної агресії Російської Федерації та справедливий розподіл репарацій» №7237 від 31.03.2022, в якому пропонується надати право на компенсацію юридичним особам, що зазнали збитків від війни.
Основними напрямами, за яким будуть встановлюватися збитки компаній, є такі:
- знищення чи пошкодження майна;
- упущена вигода від неможливості чи перешкод у провадженні господарської діяльності;
- втрати від неоплачених товарів, робіт і послуг, наданих і спожитих на тимчасово окупованих територіях.
На сьогодні немає однозначної відповіді на питання, до якого суду або до якого компетентного органу необхідно звертатися з вимогами про відшкодування матеріальних збитків, завданих військовими діями агресора. У зв'язку з такою невизначеністю, яка має бути вирішена у майбутньому, пропонуємо здійснювати фіксацію та документування завданої шкоди. Документи можуть бути використані як докази для обґрунтування вимог щодо компенсації збитків.
Фіксацію та документування завданої шкоди умовно можна розділити на три категорії: стан до моменту завдання шкоди, обставини завдання шкоди та стан після завдання шкоди.
Фіксація та документування стану до моменту завдання шкоди
Хоча активні бойові дії на більшій частині території України вже не ведуться, але існує постійна загроза завдання ракетних ударів або відновлення воєнних дій, наслідком яких може бути повне або часткове знищення майна. Тому рекомендуємо систематизувати та забезпечити зберігання в безпечному місці оригіналів і копій (у тому числі електронних) таких категорій документів:
- документи, що підтверджують існування активів, прав на них, вказують на їхню вартість і характеристики (правовстановлюючі документи на майно, договори оренди, акти інвентаризації та оцінки майна, проектна та технічна документація на нерухоме майно, інформація щодо інтелектуальної власності, документи, що дають право на провадження певних видів господарської діяльності, тощо);
- документи щодо фінансових та економічних показників, а також інші документи щодо бізнес-моделей і джерел прибутку (фінансова звітність за останні роки, бухгалтерська документація, інформація щодо клієнтів, плани розвиту, звіти про виконання планів розвитку, джерела фінансування, заплановані інвестиції тощо);
- матеріали, які фіксують фізичний стан майна як об'єктів нерухомості ззовні, так і майна, що знаходиться всередині (фото- та відеоматеріали до завдання шкоди, супутникові фото, матеріали зі ЗМІ тощо).
Фіксація та документування обставини завдання шкоди
У разі ж, коли шкоди було фактично завдано, необхідно звернутися до органів державної влади та місцевого самоврядування для отримання документів, що підтверджують факт завдання такої шкоди.
По-перше, рекомендуємо звернутися до Національної поліції України з метою відкриття кримінального провадження та виїзду співробітників поліції на місце завдання шкоди, аби задокументувати факт її завдання (складення протоколу огляду місця події та проведення опитування свідків).
У разі фізичного пошкодження майна необхідно звернутися до Державної служби України з надзвичайних ситуацій щодо ліквідації наслідків пошкодження та складання відповідного акта.
З метою проведення огляду пошкоджень і складання відповідного акта (якщо майно перебуває в користуванні юридичної особи на праві договору оренди) необхідно звернутися до органу з управління державним чи комунальним майном.
По-друге, рекомендуємо зібрати додаткові докази у вигляді відео з камер спостережень, показань свідків та інформації з публічних джерел (публікації у медіа, офіційні звіти, новини, прес-релізи, у тому числі щодо дій агресора, воєнних дій на території, де розташоване майно). Зібрані докази з публічних джерел необхідно зберегти із зазначенням дати, коли було в останній раз відкрито документ у мережі Інтернет (зберегти копії веб-сторінок із супутниковими знімками).
Фіксація та документування стану після завдання шкоди
Після факту завдання шкоди необхідно правильно задокументувати стан майна та наслідки з погляду можливості його подальшого використання за призначенням і продовження здійснення підприємницької діяльності.
Рекомендуємо здійснити фіксацію зовнішнього стану майна після завдання шкоди на фото та відео, отримати і зафіксувати показання свідків (максимально детально, вжити заходів, щоб свідки залишили свої паспортні дані та контакти).
Що стосується діяльності підприємства, то необхідно забезпечити документування впливу завданої шкоди на його діяльність. Наприклад, це може бути складання акта про фіксацію непридатності майна для подальшого використання у виробничому процесі, видача наказу про вивільнення працівників тощо.
Для фіксації завданих збитків можна створити спеціальну комісію та провести інвентаризацію майна із описом його стану. Рекомендуємо залучити спеціальні організації для отримання висновку про придатність або непридатність майна для його подальшої експлуатації.
Наостанок необхідно повідомити державні органи та контрагентів про неможливість подальшого здійснення діяльності та неможливість виконувати зобов'язання. Для цього рекомендуємо отримати від Торгово-промислової палати України засвідчення неможливості виконання зобов'язань у зв'язку із форс-мажором.
Отже, для мінімізації негативних наслідків завданої шкоди та її максимального відшкодування в майбутньому документуйте та зберігайте докази щодо заходів, які ви здійснювали.