Уперше від початку 2000-х років Миколаївський суднобудівний завод "Океан" опинився у власності українського власника. Цілісний майновий комплекс купила компанія "ТД "Аннона", 100% якої володіє випускник Миколаївського суднобудівного інституту Ігор Волошин. Компанію позв'язують із відомим бізнесменом Василем Капациною (Волошин - племінник Капацини, і раніше 100% "ТД "Аннона" володів син Василя Капацини - Микола). Торги, на яких продали завод, відбулися 3 грудня, і до останнього зберігався ризик, що будуть зірвані, - у ліквідації ПАТ "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" виявилося достатньо впливових противників. У вересні 2017 року DT.UA публікувало інтерв'ю з ліквідатором ПАТ МСЗ "Океан" Іриною Сербін. Тоді ліквідацію було заморожено особами, пов'язаними з російським "інвестором", і Сербін домагалася її відновлення. В яких умовах готувався найбільший продаж майна ліквідованої компанії у 2018 році, і чому суднобудівний гігант продали не на електронних торгах, ми запитали в Ірини Сербін.
- Ірино, почнімо з того, що здається найважливішим у цій історії. Коли буде погашено борги перед трудовим колективом із зарплати?
- Щоб виплатити 92 мільйони гривень боргів, ми маємо ідентифікувати понад 1100 громадян України, які були співробітниками Публічного акціонерного товариства "Миколаївський суднобудівний завод "Океан" і яким не було виплачено зарплату на момент початку процедури банкрутства. Така ідентифікація - дуже відповідальне завдання, і ми не маємо права на помилку. Тому зараз опрацьовуємо механізм, який дасть змогу все організувати коректно й оперативно. Дякуємо за допомогу одному з державних банків, - ми бачимо розуміння й сприяння з його боку й сподіваємося на підписання домовленостей найближчим часом. Сьогодні я не готова говорити про конкретні дати, але наша мета - встигнути почати виплати до Нового року. Вважаю, ми не маємо права змушувати чекати людей, які вже багато років чекають чесно заробленого.
- Хто отримає найбільше?
- Некоректно називати прізвища. Очевидно, це люди, які обіймали керівні посади. Але при цьому, нагадаю, нам вдалося відбити претензії з боку цілого ряду "псевдоспівробітників", які шляхом обману намагалися домогтися включення неіснуючого боргу перед ними до реєстру кредиторів - на більш як 37 мільйонів гривень. Велике спасибі справжнім представникам трудового колективу, які допомогли виявити таких "шпигунів" і відстояли зі мною суди.
- У минулому інтерв'ю DT.UA трохи більше року тому ви озвучували, що майновий комплекс ПАТ МСЗ "Океан" може коштувати близько 850 мільйонів гривень, і от маємо лише 122 мільйонів гривень. Поясните?
- Якщо ви пам'ятаєте, я говорила, що таку ціну формулювали потенційні покупці до моменту, коли майно заводу було арештоване й передане "відповідальним зберігачам" (вересень 2016 року), які замість зберігання почали його знищення. "Зберігачі" насправді виявилися особами, причетними до доведення заводу до банкрутства й пов'язаними з керівництвом РФ. До того ж, судячи з останніх подій, вони обрали вкрай агресивну позицію й по суті перетворили купівлю заводу з привабливої інвестиції на купівлю "квитка на війну".
Також на ціну такого активу, як "Океан", впливає сума інвестицій, необхідна для реалізації виробничого потенціалу. Я згодна із заявленою оцінкою уливань у розвиток заводу на рівні 1 мільярда доларів США, яку озвучив покупець - директор ТОВ "ТД "Аннона" Ігор Волошин.
Адекватну оцінку торгам і ціні дав і президент асоціації "Укрсудпром" Віктор Лисицький: ціну формує ринок.
- Усе ж таки виглядає так, що ви продешевили. Ви не вважаєте, що якби ви продавали завод вроздріб, могли б виручити значно більшу суму, ніж 122 мільйони гривень?
- Ви знаєте, за ці кілька днів я начиталася новин, блогів і постів про те, за яку безцінь продали завод. Склалося враження, що раптово всі стали експертами в суднобудуванні й утворенні ціни на суднобудівні заводи.
Можливо, ви праві, і якби майно ПАТ МСЗ "Океан" продавалося вроздріб, загальна виручка була б більшою.
Однак люди не вибачили б мені продаж заводу вроздріб. Такий продаж означав би реалізацію плану "відповідальних зберігачів", які просто вирізали б "частини" на метал. Ні про яке збереження виробничої бази вже не йшлося б. На суднобудуванні й судноремонті в промислових масштабах можна було б ставити хрест. Сьогодні завдяки тому, що майновий комплекс збережений, шанс на збереження й відновлення масштабного виробництва є.
- Ірино, признаюся, було дивно довідатися, що майно довіреного вам підприємства продавалося на неелектронних торгах. Раніше ЗМІ писали про вас як про мало не піонера електронної торгівлі в процедурах банкрутства. Що пішло не так з "Океаном"?
- Насправді, у 2013 році я входила до команди, яка перша в історії України почала системно проводити електронні торги майном боржників-банкрутів. Також із нас розпочалася електронна торгівля в процедурах Фонду гарантування вкладів фізичних осіб.
У випадку з ПАТ МСЗ "Океан" "молоточні" торги були даниною старшому поколінню корабелів та історії заводу. Тому й провели ми їх на території заводу. Моїм завданням було підготувати й провести ці торги максимально відкрито, прозоро, доступно. На мій погляд, я з цим завданням упоралася. Про торги писали чи не всі ділові ЗМІ України, про них було відомо за кордоном, зареєструватися міг будь-хто охочий, і торги пройшли під прицілом відеокамер, у присутності великої кількості журналістів, трудового колективу. Покажіть ще хоч одні такі торги в процедурах банкрутства, які за відкритістю можуть зрівнятися з продажем майнового комплексу ПАТ МСЗ "Океан"?
А все могло б бути інакше. Інший на моєму місці міг би перетворити "Океан" на контрабандний порт (як це робили "відповідальні зберігачі"), затягнути процедуру на багато років і… "насолоджуватися життям". Але відкрита процедура - мій початковий вибір.
- ЗМІ писали, що за підсумками торгів біржа, яка їх провела, одержить до 180 мільйонів гривень.
- Ці самі ЗМІ, якщо ви пам'ятаєте, писали, що гроші одержать сепаратисти.
- До цього питання ми повернемося. Все ж таки, який за фактом заробіток біржі?
- 1,2% від суми реалізації. Близько півтора мільйона гривень. Це мінімальний рівень комісійних, який компанія запропонувала в конкурсі з відбору організатора торгів. Що, згідно із законом, було одним із критеріїв вибору організатора торгів.
- Вам не здається, що півтора мільйона - це надто багато за одні торги?
- Торгів було три. На двох перших не було бажаючих купити. Це, по-перше.
По-друге, я особисто провела не одні й не двоє переговорів з великими компаніями з реалізації майна в процедурах банкрутства з пропозицією брати участь у конкурсі на вибір організатора торгів і спрямувати свої пропозиції для розгляду. І скрізь я чула одну відповідь: "Ні, ми не хочемо обшуків, допитів і тиску ні до торгів, ні після. Ми стежимо за ситуацією на "Океані", знаємо, хто вам протидіє, ми не хочемо опинитися ні на вашому місці, ні з вами в одному човні. Ми не готові. Це дуже токсичний об'єкт".
Мені прямим текстом говорили: "Ми не хочемо поховати нашу репутацію". І коли на організатора торгів, який був визначений разом з комітетом кредиторів, почався "наїзд" опонентів у ЗМІ, мені казали: "От, ми ж попереджали, що так буде".
- Стоп. А в чому, власне, "наїзд"? ЗМІ написали про зв'язок між кінцевим бенефіціаром біржі, що проводила торги, і сепаратистами. Зв'язок очевидний: кінцевий бенефіціар біржі - Олена Надаєнко. Її свекор - "заступник міністра оборони "ЛНР" Володимир Надаєнко.
- Ви ж добре знаєте, що збіг прізвищ, адрес і минулого не завжди означає реальний зв'язок сьогодні, а іноді й зовсім його не означає ні юридично, ні фактично. Те, що в публікаціях намагалися видати за суперновину, не було новиною для мене.
Мені відомо про сімейну драму в житті Олени Надаєнко. Це дійсно драма, де є місце і родинним зв'язкам, і смерті близької людини, і непорозумінню із колись близькими людьми через події в країні. Але немає ні реального зв'язку із сепаратистами, ні фінансування тероризму.
- Чому ви не виступили зі спростуванням одразу після хвилі негативу?
- Мені було чим зайнятися. До того ж будь-які пояснення на той момент сприймалися б як спроба виправдатися. А отже, щось приховати. Розчарую моїх злостивців - приховувати нема чого.
Більш того, уперше скажу вам: я подала заяву про скоєння кримінального злочину, який полягає у свідомо неправдивій заяві про злочин. Мої опоненти, намагаючись обмовити мене й організатора торгів, звернулися в правоохоронні органи.
ЗМІ не завжди варто вірити гарним документам з печатками, - іноді це просто фейки.
Також додам. З моменту, коли стало ясно, що процедура ліквідації закінчиться відкритими торгами з продажу майна заводу, у чому тільки мене не намагалися звинувачувати: і в державній зраді, і у фінансуванні тероризму… Як говорить мій адвокат Владислав Грищенко, "не було хіба що насильницького донорства й жорстокого поводження з великою рогатою худобою". Тож хочу запевнити: на спроби мене в чомусь звинуватити у мене імунітет. Досить сильний. А що стосується поширення свідомо недостовірної інформації, яка ганьбить мої честь і гідність, - будемо притягувати винних до відповідальності.
Що стосується якості роботи, виконаної ПП ЮФ "Правовий аспект груп", то у мене немає до них претензій. Торги було проведено відкрито, з повним дотриманням передбаченої законом процедури.
- Все ж таки вас уже допитували за заявою Анатолія Нємова?
- Ні. Сподіваюся, правоохоронцям вистачило елементарного повторного огляду викладених паном Нємовим фактів, щоб не витрачати часу на фейк.
- Переглядаючи фото з торгів, ми звернули увагу, що пан Нємов теж був у залі. Ви обговорювали його заяви, спрямовані на зрив торгів і притягнення вас до кримінальної відповідальності?
- Бачила Анатолія Семеновича, але поговорити не встигла, він утік.
- За добу до торгів, у неділю, у мережі з'явився ролик Ігоря Ігнатова, ще одного активного вашого опонента, який назвав себе акціонером ПАТ МСЗ "Океан". Вас звинуватили в ліквідації ПАТ МСЗ "Океан" в інтересах Росії. Якою була ваша реакція?
- Це були не просто обвинувачення. Це був заклик до зриву аукціону, озвучений офіційним представником офшору російського походження "Зонел Оперейшинз Лімітед". Я довідалася про цей ролик практично одразу. Посилання на новину в одному зі ЗМІ мені надіслав відомий миколаївський блогер. Я відповіла,здається: "Без коментарів".
- І все?
- Ні, звичайно. Спочатку я розгубилася. Поставте себе на моє місце. Завтра торги, а сьогодні відома "у вузьких колах" людина закликає по суті до зриву аукціону. Я знаю, що в нього сильні зв'язки в кримінальних колах, він дружить з деякими впливовими правоохоронцями та навіть з багатьма депутатами. Тож так, я розгубилася. І була за крок від паніки.
Але, спасибі, мене оточують люди, які не дали розвинутися моїм панічним настроям. І вже через кілька хвилин я подумала: "Гаразд, Ігорю Валентиновичу. Якщо ви особисто вийшли в публічність із такими закликами, з вашим бекграундом, і зробили це так, як зробили, отже, ви відчуваєте, що наближається ваша поразка. І хапаєтеся за останнє - неправду. Оббрехати мене й інших, чиї прізвища були названі, - останнє, на що могли зважитися мої опоненти. Не кажучи про те, що це просто не по-чоловічому". Такі міркування додали мені сил і надихнули.
- Вам не здається, що роль абстрактного "російського сліду" у цій справі трохи перебільшена? Цей слід, як жупел, використовують усі кому не лінь. У той час як, наприклад, роль Вадима Новинського залишилася за кадром…
- Ви вважаєте "російський слід" абстрактним? Свого часу "Океан" був потрібен Кремлю, щоб створити світову суднобудівну імперію. Але за фактом використовувався не стільки для будівництва імперії, скільки для прокачування грошей під прикриттям суднобудування. Для контролю над заводом у росіян було два важелі - кіпрська "Зонел Оперейшинз Лімітед" як акціонер і "Бельмонт Індастріз Інк." з Белізу як "сумнівний" кредитор. Перед останньою, як нам вдалося встановити, був сформований борг. Його, ймовірно, спеціально нагнали на тому етапі, коли для прокачування грошей через "Океан" у Москві було створено ще одну компанію-прокладку, на якій осідали "живі" гроші, а "Океан" вганяли у штучні борги перед офшором.
Оскільки йшлося про не зовсім законні угоди, то "Бельмонт Індастріз Інк." прикрили. Ми з юристами відстежили, що компанію ще в 2015 році було виключено з міжнародного реєстру компаній, і 2016-го суд виключив її з реєстру кредиторів ПАТ МСЗ "Океан". Восени 2016-го власники офшору, очевидно, прокинулися й намагалися оскаржити це рішення, але безрезультатно.
Паралельно перешкоджати продажу майна заводу на відкритих торгах намагалися Леонід Шумило, Ігор Овсянніков, Олександра Жарикова, Ігор Ігнатов. Усі вони були офіційними представниками в Україні кіпрської "Зонел Оперейшинз Лімітед", пов'язаної з російським олігархом Ігорем Юсуфовим (свого часу Леонід Шумило призначався на посаду президента ПАТ МСЗ "Океан" за узгодженням з Юсуфовим).
Тож "російський слід" у цій історії - більш ніж реальний. І першу важливу перемогу над державою-агресором у справі "Океану" було здобуто ще у 2016 році, коли "Бельмонт Індастріз Інк." був виключений з реєстру кредиторів. Другу - у понеділок, 3 грудня 2018 року, коли, незважаючи на протидію представників "Зонел Оперейшинз Лімітед", відкриті торги відбулися, і у майна ПАТ МСЗ "Океан" уперше за дуже багато років з'явився стовідсотковий український власник.
Що стосується Вадима Новинського. Не секрет, що з ним позв'язують компанію ТОВ "Консалтинг Гама" - кредитора ПАТ МСЗ "Океан" з вимогами на 1,5 мільярда гривень. "Консалтинг Гама" перебуває в четвертій черзі кредиторів ПАТ МСЗ "Океан", і сьогодні вже очевидно, що її вимоги не буде задоволено.
- Скільки ви особисто заробили на угоді?
- Сума оплати моїх послуг як арбітражного керуючого затверджуватиметься комітетом кредиторів і господарським судом.
- Кажуть, що з вами можуть розрахуватися часткою у компанії, що перемогла на торгах. Про яку частку може йтися?
- Схоже, ви знаєте більше за мене. Мені невідомо про таку пропозицію. Не думаю, що для таких розмов є підстави.
- Підстави - той факт, що на торгах перемогло ТОВ "ТД "Аннона" в особі Ігоря Волошина - голови комітету кредиторів.
- Закон не містить обмежень, які забороняли б голові комітету кредиторів взяти участь у торгах з продажу майна боржника.
Починаючи з осені 2016 року з Ігорем Волошиним як головою комітету кредиторів ми боролися за збереження заводу. Так, він по суті простягнув мені руку в момент, коли прокуратура повернула процедуру ліквідації у своє русло 28 лютого 2018 року, і мені потрібно було оперативно забезпечити охорону майна, провести масштабну інвентаризацію й підготувати цілісний майновий комплекс до продажу. Повірте, це дуже нелегке завдання.
Також одним із наших спільних завдань була підтримка морального духу й стійкості "океанівців", чия роль у збереженні майна під час "відповідального зберігання" масштабна.
- Вам відомо про плани на "Океан" Василя Капацини?
- Наскільки мені відомо, і ніхто цього не приховує, команда Василя Капацини залучена до низки переговірних процесів з європейськими інвесторами про розвиток, модернізацію та завантаження потужностей "Океану" з суднобудування й ремонту. Його ім'я також добре відоме світовим суднобудівним компаніям.
- Ви особисто плануєте пов'язувати майбутнє з "Океаном"?
- "Океан" - значна частина моєї життєвої історії. Сьогодні головне, що "Океан" повернувся додому, у Миколаїв. У місто, де, як на мене, багато хто ще пам'ятає і вже скучив за такими простими радостями, як спуск на воду нового судна.