IP-телефонії усього десять років. Її поява і розвиток пов’язані зі становленням інтернет-технологій. Від звичайного телефонного зв’язку різниться передусім принципом дії: у звичайній телефонії відбувається комутація каналів, у IP — комутація пакетів, для доставки яких використовуються канали Інтернету. Голосовий сигнал із телефона одного співрозмовника надходить на АТС і далі — на встановлений там сервер-шлюз IP-телефонії. На цьому сервері голосовий сигнал оцифровується, стискається, розбивається на пакети і передається через Інтернет на інший шлюз IP-телефонії. За доставку пакетів на необхідну IP-адресу відповідає IP-протокол. На приймальному боці пакети об’єднуються в потік даних, що перетвориться на аналогову форму і надійде на іншу АТС, а звідти — на телефон іншого співрозмовника. Завдяки тому, що через один канал можуть передаватися мовні пакети відразу декількох абонентів одночасно, такий зв’язок виходить значно дешевшим від звичайного. Однак у IP-телефонії є і недоліки: можливі затримки при отриманні відповіді співрозмовника, а його голос може дещо спотворюватися. Технічно все зрозуміло, а в житті не зовсім...
Переживши в Україні період бурхливого росту, коли рекламою дедалі нових операторів IP-телефонії були обклеєні стіни вагонів метро, із літа 2001 року цей ринок серйозно перетрусили. Не чекаючи прийняття закону України «Про телекомунікації» держава вирішила ліцензувати діяльність телекомунікаційних компаній, котрі надають послуги міжміського і міжнародного зв’язку, що саме по собі є необхідним кроком. Але під цю гребінку потрапили і IP-оператори. Постановою Кабінету міністрів №515 від 16.05.2001 р. було встановлено плату за ліцензію на надання послуг міжнародного зв’язку в розмірі 9,33 млн. грн. Щоправда, IP-оператори, котрі надають подібні послуги, а це їхнє головне джерело доходу, мусять викласти «усього лише» десяту частину, тобто 933 тис. грн. а й ця сума виявилася непідйомною для більшості з них.
Ті ж, хто не в змозі працювати самостійно, змушені були співробітничати з «Укртелекомом», підписуючи з ним договір «Про доступ абонентів до серверів телематичних послуг», відповідно до якого за хвилину вхідного зв’язку по телефонних каналах виходу на IP-трафік стягується 30 коп., частина операторів зовсім припинила свою діяльність.
На тлі таких пертурбацій на масовому ринку почали інтенсивно розвиватися корпоративна IP-телефонія, що дозволяє заощаджувати чималі кошти на зв’язку між віддаленими офісами, підтримувати конференц-зв’язок, обмінюватися даними. Цьому напряму була присвячена Третя міжнародна конференція з комп’ютерної та IP-телефонії, що відбулася недавно в Києві. На думку одного з учасників — Василя Шарова, маркетинг-директора компанії «Національні електронні комунікації», застосування IP-технології дозволило створювати якісно нові інформаційні мережі, у яких здійснюється передача голосових, відео і звичайних даних. Підприємства, які використовують IP, отримують можливість значно зменшити витрати і збільшити продуктивність за допомогою використання однієї мережі для всіх необхідних видів комунікації.
З упровадженням IP стало можливим створення єдиних корпоративних рішень для управління телекомунікаціями: облік витрат на зв’язок (білінг), управління взаємодіями з клієнтами, Call-центри (центри обробки викликів для автоматизації інтерактивних взаємодій компанії з клієнтами).
Ситуація на світовому ринку складається так, що найбільші комп’ютерні й телекомунікаційні компанії вкладають величезні кошти в розвиток IP-телефонії. Так, наприклад, компанія Cisco Systems, що має сьогодні торговий оборот 19 млрд. доларів і штат більш як 35 тис. працівників, пріоритетним напрямом обрала саме IP-комунікації. Пов’язано це передусім із поширенням інтернет-технологій, а також із можливістю надання послуг, неможливих у звичайній телефонії. Компанія вже продала по всьому світу понад 1 млн. IP-телефонів більш як 5600 замовникам. Інші комп’ютерні фірми (Intel, Nortel Networks, Avaya) також намагаються не відставати. Так, Intel за останні 2,5 року інвестував більш як 10 млрд. дол. на придбання компаній, що займаються розробками в галузі телекомунікацій, одна з них Dialogic, що була лідером в галузі комп’ютерної телефонії; і тепер у цілому більш як 9 тис. працівників займаються розробками в цій галузі. Водночас великі виробники телефонних станцій уже комплектують їх IP-портами для можливості підключення IP-телефонів.
На українському ринку ситуація поки що мало втішна. За влучним висловлюванням учасників конференції, «IP-телефонія у нас перебуває на правах незаконнонародженої дитини», а використання її в бізнес-комунікаціях перебуває майже на нульовому рівні. За словами керівника відділу комп’ютерної телефонії корпорації «Інком» Людмили Буракової, частина клієнтів мислить прогресивно і про всяк випадок замовляє корпоративні телекомунікаційні рішення з використанням IP-телефонії, інші ж поки що не вірять взагалі в цю технологію. Представник компанії Novavox Олексій Шестаков вважає, що все ж ринок йде до універсальності, і в результаті цього процесу зникнуть розбіжності між технологіями, а всі послуги споживач отримуватиме по єдиному кабелю.