Уже сьогодні можна констатувати: риба й морепродукти в роздрібному продажу подорожчали на 20%, ціни оптового ринку зросли на 40—50%. За деякими позиціями зростання становило значно більше, ніж 20%: нині солоний оселедець коштує не 5,5—5,7, а 8-9 грн./кг, скумбрія холодного копчення — не 12, а мінімум 25 грн. І, зважаючи на все, цим справа не закінчиться. Криза ринку, прогнозована «ДТ» ще кілька місяців тому, розвивається за запрограмованим чиновниками сценарієм.
Днями до Президента та прем’єр-міністра України з відкритим листом звернулася Українська асоціація рибопромисловців, а також такі великі компанії, як «Міжнародна група морепродуктів», «Атлантика Трейд», «Інтерпродсервіс», «Атол», «Хмельницькрибпром», «Адмірал», «Три кити» та багато інших. Парадокс, але підприємці звертають увагу на те, що діяльність Експертної комісії із залучення інвестицій у рибну галузь (створеної при Кабміні для того, аби сприяти розвитку галузі) спровокувала ціновий стрибок. Свою лепту внесла й Ветеринарна служба України, керівник якої також є членом цієї комісії. Зокрема, ветеринари в односторонньому порядку перестали визнавати міжурядові угоди, підписані Україною. У результаті низка країн-експортерів зупинила свої поставки риби на наш ринок. А Норвегія навіть призупинила переговори про вступ України до СОТ.
Не дотримується ветеринарна служба й українського законодавства. Попри кілька програних судових процесів, департамент не поспішає виконувати судові рішення. Хоча за цим стоять збитки підприємців.
Підприємства переконані, бездіяльність комісії принесла б набагато більше користі країні й галузі. Проте вона діє. У її надрах зріє законопроект про квотування імпорту риби. Така практика виправдала б себе за необхідності захисту внутрішніх виробників. Але не в ситуації, коли 95% споживаної риби імпортується.
Експертна комісія (ЕК) також збирається квотувати й ліцензувати рибних операторів. За словами заступника глави ветеринарного департаменту В.Горжеєва, ліцензії видаватимуться лише «сумлінним операторам». Таким, як «Інтеррибторг», фактичним власником якої є член експертної комісії Олександр Журавльов. Не випадково ж лише «Інтеррибторг» обходять незліченні перевірки, контроль, арешти продукції, які замучили інших операторів рибного ринку. До речі, коли кілька років тому практику квотування запровадили в Білорусі, вистачило двох місяців, аби там ціна на рибу зросла на 200%, а надходження до бюджету зменшилися майже вдвічі. У результаті президент Лукашенко своїм особистим указом скасував квотування.
Якщо відповідно до очікувань 20 серпня в Україні буде запроваджено рибне квотування, на ринку складеться небезпечна ситуація. Адже нині споживається раніше завезена риба. До початку осені оператори традиційно здійснюють нові поставки морепродуктів. Проте квоти, запроваджені в цей момент, поставлять операторів перед необхідністю отримувати нові ліцензії. Із урахуванням тривалості процедури ліцензування — 2—3 місяці — вона захопить період рибних «жнив».
Дане квотування не лише порушує правила вільної торгівлі, що не дозволить Україні вступити до СОТ. Воно також позначиться і на надходженнях до держбюджету. Адже нині імпортери сплачують близько 80 млн. дол. на рік обов’язкових податкових відрахувань, ще 40 млн. сплачують переробники. На думку експертів, квоти автоматично вдвічі зменшать обов’язкові відрахування до бюджету.
Зате можуть значно зрости надходження в ЕК, за узгодженням з якою видаватимуться ліцензії операторам ринку. Учасники ринку вже одержують від ЕК «цікаві фінансові пропозиції».
Крім того, може утворитися така ситуація, коли деякі компанії не зможуть отримати ліцензію або, навпаки, її отримають ті, хто не зможе ввозити рибу в межах квот. Приміром, найбільш розпіарена компанія українського ринку — «Інтеррибторг» — завозить лише 20 тонн риби, тоді як потреба ринку в тисячі разів вища. Але завозити більшу кількість риби вона не може, бо після низки «кидань» закордонних компаній (про що «ДТ» уже писало) більша частина експортерів відмовилися працювати з цією компанією. У будь-якому разі, можна безпомилково прогнозувати, що лише компанія «Інтеррибторг» отримає ліцензію вчасно. Угадайте, за якою ціною вона продасть нам свою «золоту» рибку?..
P. S. Коли верстався номер, з’явився проект постанови «Деякі питання запровадження режиму квотування імпорту риби та рибної продукції в 2004—2005 роках». З’ясувалося, ідея квотування, яка визріла в надрах Експертної комісії із залучення інвестицій, — забезпечення захисту здоров’я і життя громадян України. Ось так бійці невидимого рибного фронту намагаються «захистити» своїх співвітчизників, тишком-нишком проштовхуючи лише їм вигідну постанову.
Для тих, хто все ще сумнівається: цим проектом річний імпорт риби, морепродуктів і рибопродукції обмежується 347 тис. тонн. І це за того, що сьогоднішнє річне споживання риби в Україні становить 650 тис. тонн, що відповідає лише 12 кг на людину. Не дотягує воно й до мінімального рівня (14 кг) споживання морепродуктів на одну людину за часів СРСР. Середнє ж споживання риби в країнах ЄС — 50 кг. У країні довгожителів Японії середньостатистичний житель за рік вживає понад 150 кг морських продуктів.
От як далеко може зайти чиновник у спробах зберегти своє крісло. Вступивши в конфлікт із рибопромисловцями й геть-чисто його програвши, представники ЕК і Ветдепартаменту готові піти на різке збільшення цін і на створення дефіциту на споживчому ринку, аби розібратися із неугодними операторами ринку.