Генеральний директор ДАК «Держмедпром» Олег Бірюков звернувся до СБУ, Генпрокуратури та РНБО із заявою, в якій зажадав притягти до кримінальної відповідальності нинішнє керівництво Міністерства охорони здоров’я. Причини — спроба незаконно звільнити з посади, а також намір «повісити» на нього відчуження належного «Держмедпрому» пакета акцій єдиного вітчизняного виробника інсуліну — ЗАТ «Індар». Нагадаємо: наприкінці березня керівництво Мінздоров’я заявило, що за фактом продажу 70,7% акцій «Індару» британській компанії Gerist Invest Limited порушено кримінальну справу, фігурантом якої є Бірюков. Що й послужило причиною його звільнення. За словами самого Олега Бірюкова, усе було навпаки: його звільнили за відмову голосувати на зборах акціонерів «Індару» за додемісію, яка спричинила б розмиття держпакета...
На сьогодні підприємство виробляє 28 видів інсуліну. Його ринкова частка оцінюється в 70%. Проте фінансові результати ЗАТ залишали бажати кращого. При виручці за 2007 рік понад 60 млн. грн. чистий прибуток підприємства становив кілька десятків тисяч гривень. Одна з причин — хронічна заборгованість держбюджету за інсулін, який поставляється пільговикам. Рентабельність виробництва «Індару» не дотягувала до 2%, тим часом у провідних світових фармкомпаній вона досягає 40%. Такі фінансові показники стали бомбою вповільненої дії під держпакетом акцій «Індару».
На початок поточного року 70,7% акцій заводу належали ДАК «Держмедпром», а 29,2% володів польський концерн Bioton S.A. Полякам було з чим порівнювати рентабельність інсулінового виробництва. І вже за підсумками першого півріччя 2007 р. вони порушили питання про звільнення беззмінного голови правління «Індару» Олексія Лазарєва. З метою підвищення ефективності менеджменту поляки пропонували продати їм державний пакет «Індару». Керівник «Держмедпрому» Олег Бірюков підтримав тоді своїми заявами іноземних інвесторів.
На 21.12.07 р. було призначено збори акціонерів ВАТ «Індар», на яких польські акціонери планували визнати роботу менеджменту незадовільною і вимагати змін. Проте менеджмент вжив заходів, і збори не відбулися. 28 січня 2008 р. міноритарії ініціювали ще одні збори, призначені на 21 березня. В їхньому порядку денному значився розгляд питання про збільшення статутного капіталу «Індару» на 81,3% — до 146,6 млн. грн., що зменшило б пакет держави з контрольного до блокувального...
А вже 12 лютого 2008 року новий міністр охорони здоров’я Василь Князевич наказом № 25-о усунув Бірюкова від виконання обов’язків гендиректора «Держмедпрому». 22 лютого Носівський районний суд Чернігівської області призупинив дію згаданого вище наказу Мінздоров’я до розгляду справи по суті. Проте 17 березня Мінздоров’я видає ще один наказ про звільнення Бірюкова. За прогул. Хоча в того є документи про перебування в цей час на лікарняному.
Одночасно в середині березня Мінздоров’я поширило прес-реліз, у якому повідомило, що «в період із 23 лютого до 11 березня Бірюковим було відчужено 11 млн. 437,581 тис. акцій номінальною вартістю 57 млн. 187,905 тис. грн., що становить 70,7016% статутного капіталу ЗАТ «Індар», від ДАК «Держмедпром» на користь Gerist Invest Limited (Лондон)». Мінздоров’я звернулося до Генпрокуратури, МВС, МЗС, Мінекономіки, СБУ та господарського суду Києва з клопотанням терміново вжити невідкладні заходи щодо повернення держпакета. «Пакет із 70% акцій украдено», — без будь-якого суду та слідства заявив 28 березня на засіданні підсумкової колегії Мінздоров’я Василь Князевич. За його словами, готувалося це протягом багатьох років в інтересах «багатьох впливових людей». Міністр «звертався до всіх інстанцій, доповідав першим особам держави, тричі зустрічався з генеральним прокурором та керівником СБУ з проханням порушити кримінальну справу» — і все це в період з 11 до 27 березня, коли справу було відкрито.
У Мінздоров’я вважають, що будь-яка операція з цінними паперами статутного фонду «Держмедпрому» може проводитися лише зі згоди управляючих органів — Міністерства охорони здоров’я та ФДМ. Їхньої санкції на це не було. Восени минулого року уряд узагалі відмовився від наміру продати 70,7% акцій «Індару», хоча ще в квітні 2007 цей держпакет було виведено зі списку тих, що не підлягають приватизації. Крім того, переважне право на придбання має міноритарний акціонер — Boiton S.A.
Насправді все відбувалося не так просто. Діяльність «Індару» значною мірою була зав’язана на держзамовленні Мінздоров’я. Відповідно оплата продукції з бюджетних коштів завжди здій-снювалася в ручному режимі. Саме в цьому крився корінь незадовільних фінансових показників. Як і причина невдоволення польських акціонерів, які вимагали, щоб завод працював на ринкових умовах. Однак керівництво заводу відсиділо у своїх кріслах дев’ять років ціною згоди з «кишеньковим» статусом підприємства. А також ціною виникнення значної кредиторської заборгованості, заставою в якій і стали 70,7% акцій «Індару». Після першої спроби звільнити Олега Бірюкова кредитори, стурбовані можливою нестабільністю, домоглися порушення виконавчого провадження та відчуження застави.
У своїй заяві до СБУ, РНБОУ та Генпрокуратури Олег Бірюков пролив світло на деякі подробиці спроби його звільнити: «З часу призначення Князевича на посаду міністра мене неодноразово викликали до нього. Міністр вимагав продати акції «Індару», які були у власності ДАК, вимагав, щоб ДАК як власник 70,7% акцій проголосував на вже згаданих зборах акціонерів, призначених на 21 березня, за додаткову емісію розміром 65 млн. грн. Якби таке рішення на зборах акціонерів було ухвалене, то пакет акцій «Держмедпрому» було б розмито, оскільки в ДАК немає коштів на оплату додаткового випуску. Частка «Держмедпрому» в «Індарі» зменшилася б із
70,7% до 39%».
Після його відмови відбулася перша спроба звільнення. Юридично незграбна — без зазначення причин, без дотримання норми законодавства, яка забороняє звільняти працівника, котрий перебуває на лікарняному. «Після мого звільнення новопризначений гендиректор ДАК «Держмедпром» Курищук запропонував мені зустрітися. В неофіційній обстановці Курищук запропонував мені не оскаржувати ситуації з моїм звільненням, запропонував стати його заступником і сказав, що ми всі заробимо на продажу пакета акцій «Індару». Я відмовився від пропозицій», — розповідає Бірюков. Він заявляє, що повна відповідальність за ситуацію з пакетом акцій «Індару» лежить на МОЗ та його керівникові — міністрі Князевичі, котрий мав свої корисливі цілі у зв’язку з продажем цього пакета акцій. А метою ініційованих ним і директором заводу Лазарєвим спроб звинуватити в розкраданні акцій «Індару» Олега Бірюкова є уникнути відповідальності за становище «Індару».
На думку юриста компанії Lavrynovych&Partners Володимира Мисячка, власник, відповідно до норм цивільного кодексу, має право вільно розпоряджатися майном. А безпосереднім власником акцій «Індару» є не держава і не Мінздоров’я, а саме ДАК «Держмедпром». Держава, передаючи до статутного фонду ДАК акції «Індару», отримала натомість корпоративні права в самому ДАКу. І коли виконавча служба порушила виконавче провадження, а зробила вона це згідно з рішенням господарського суду, до якого звернувся один з кредиторів «Індару», «Держмедпром» мав усі права на відчуження цього пакета.
Що ж до звільнення Олега Бірюкова, то Володимир Мисячко нагадує, що збереження за працівником, який перебуває на лікарняному, заробітної плати та робочого місця до повного одужання є однією з основних гарантій трудового законодавства. На час виходу обох наказів про звільнення Бірюков перебував на лікарняних, про що є відповідні документи. Тому суди швидше за все ухвалять рішення про поновлення його на посаді.