Андрій Колодюк |
Ринок високих технологій (hi-tech), уже ставши основою нової економіки на Заході, виростав не так вже й гладко. Ні банківське кредитування з обов’язковою заставою, ні фондовий ринок не могли забезпечити залучення необхідних для подібних починань коштів. Потрібні були нові люди з новим мисленням і новим підходом до інвестування, які погодилися б іти на великі ризики, інвестуючи свої гроші усього лише «під ідею». Інакше кажучи — венчурні інвестори.
Вони йшли на ризик і виграли. Тепер, із появою перших успішних венчурних компаній, ідея такого інвестування стала надзвичайно популярною в Європі й особливо в Америці.
Становлення подібного ринку почалося й в Україні. Тим більше що в нас уже є досить молодий, але перспективний hi-tech ринок. А от венчурних інвесторів, які позиціонують себе на ньому, донедавна практично не було — поки настільки перспективну нішу цього року не почала освоювати компанія AVentures. Вона чітко заявила про себе як про структуру, призначену саме для венчурного кредитування ризикових, але багатообіцяючих проектів у сфері високих технологій.
З керівником компанії Андрієм КОЛОДЮКОМ ми і розмовляємо про плани та перспективи цього бізнесу в Україні.
— Вас більше знають як людину, котра стояла біля витоків компанії «Юнітрейд», як видавця телекомунікаційних видань «ДК-Зв’язок», «Мир связи», «Телеком» та ін. З чим пов’язаний новий напрям вашого бізнесу — створення венчурної компанії?
— Якщо говорити про витоки компанії AVentures, то фактично її створення було визначене ще 1994 року, коли я започаткував свій бізнес в галузі hi-tech, а точніше, у секторі ТМТ (телекомунікації — медіа — технології). За минулі сім років я був причетний до шести проектів у різних секторах цього ринку (виробництво, операторська діяльність, системна інтеграція тощо). Щораз, починаючи із вкладення порівняно невеликого капіталу у високотехнологічний сектор, який вважається досить ризиковим ринком, доводилося не лише виконувати функцію інвестора, а й брати активну участь у розробці концепції компанії, її управлінської стратегії, маркетингу, формуванні команди, тобто займатися всім тим, що називається бізнес-девелопмент. По суті, весь цей час я виступав у ролі, як це називають на Заході, венчурного капіталіста.
Останнім часом я свідомо відійшов від управління цими структурами — вони зараз розвиваються самостійно. Після семи років роботи в секторі ТМТ остаточно зважився сформувати повноцінну венчурну компанію, яка займалася б винятково інвестиціями й інвестиційним консалтингом. Упевнений, що найближчим часом вона буде не лише першою, а й найдужчою венчурною компанією в секторі ТМТ, а згодом — і у всьому, що називається українським hi-tech.
— Ви не боїтеся конкуренції? Хто взагалі є конкурентом AVentures?
— Річ у тім, що в Україні немає компаній, які цілеспрямовано залучали б або інвестували б значні кошти у високотехнологічний сектор. Так, є близько шести-семи компаній і фондів, які займаються інвестиціями, у тому числі й у ринок ТМТ, але для них через їхню універсальність цей напрям є одним із десятка інших. А цей же сектор дуже специфічний, і тому робота інвестора на ньому потребує не просто фінансових спеціалістів із розумінням фінансової й управлінської моделі, а й команди, вирощеної на цьому ринку і знаючої його дуже глибоко. Є речі, що не приходять навіть після глибокого аналізу, потрібен практичний досвід роботи.
У світі за останні 30 років недаремно відбувся поділ на інвестиційні та венчурні компанії. Саме завдяки венчурним інвестиціям виникли такі гіганти, як Microsoft, Intel, Apple Computers й інші.
Лише у 2000 році венчурні інвестори вклали в галузь зв’язку, виробництво програмного забезпечення й обчислювальної техніки США близько 42 млрд. доларів, країн ЄС — 5,1 млрд. доларів. У тій же Росії нині працює, якщо я не помиляюся, сім фондів, які спеціалізуються лише на ТМТ-ринку. Розмір їхнього капіталу перевищує півмільярда доларів США. А в нас таких фондів поки що немає.
У нас інвестиційні компанії, маючи спільні правила фінансування, неактивно працювали з цим ринком. Так, є багато компаній, що не ведуть активної роботи із залучення інвестицій, бо вони не знають, як це робити, і часто зіштовхуються з лімітами інвестицій. У результаті сектор отримував інвестиції або невеликі, або мільйонні. Тому середній бізнес, до якого недотягли невеликі інвестиції і який не цікавить великих інвесторів, виявився непрофінансованим. Цією частиною ринку фактично не займалися.
Тому нашою метою є не лише залучення інвестицій у цей сектор середнього бізнесу, а й розкриття його потенціалу через надання послуг інвестиційного й управлінського консалтингу. Ми зацікавлені в розвитку ринку та компаній, що працюють на ньому.
Звісно, власні кошти компанії не можуть покрити потреби даного сектора, тому завдання AVentures — створення спеціалізованого венчурного фонду, обсяг якого залежатиме від портфеля проектів, які ми зараз активно проробляємо з учасниками ринку. Гадаю, нашими клієнтами будуть ті ТМТ-компанії, що можуть запропонувати цікавий проект.
Ми вважаємо, що потенціал сьогоднішнього ринку як телекомунікацій, так і медіа, і технологій не до кінця оцінений відповідними фінансовими інститутами. Вже нині ми бачимо проекти, які можуть ефективно використовувати інвестиції в розмірі 50—60 млн. доларів.
Безсумнівно, ця цифра значно зросте на момент остаточного формування першого венчурного фонду і багато в чому залежатиме саме від активності компаній, що працюють на ТМТ-ринку.
Чотири-п’ять років тому сьогоднішні великі компанії (насамперед стільникові оператори, телекомунікаційні провайдери, частково інтернет-провайдери) почали свою діяльність завдяки інвестиціям. Але ринку вже десять років, і його сегменти перебувають на дуже різних стадіях розвитку. На нашу думку, у малорозвинених сегментів є велика перспектива вирости. Це і є наша ніша.
Основний сервіс AVentures — залучення інвестицій для українських компаній. Крім цього, ми надаємо послуги з поглинання та злиття. Ми виступаємо в ролі тієї третьої компанії, яка знає, як це здійснити. Тобто ринку ТМТ буде запропоновано як фінансовий, так і інтелектуальний капітал.
З іншого боку, ми працюємо з інвесторами, зацікавленими в порівняно високих дивідендах на вкладений капітал, що можливо в цьому секторі. Такому інвестору ми можемо надати цілий ряд послуг — починаючи від поглибленого дослідження конкретного сектора і закінчуючи пропозицією про інвестування компанії або проекту.
Ми не ділимо інвесторів на зовнішніх і внутрішніх. Під інвесторами розуміються фонди, стратегічні, інституціональні чи приватні інвестори. На відміну від консалтингових й інвестиційних компаній, AVentures може виконати навіть невеликий аналіз конкретного сегменту ТМТ-ринку, бо, враховуючи наше позиціонування і стратегічні плани, ми готові «рости» разом із нашими клієнтами і партнерами.
— Хто у вашій команді?
— У нас є люди, котрі брали участь у реалізації наших минулих проектів і вивчили цей сектор зсередини. Крім того, за останній рік команда поповнилася професіоналами, які мають п’яти-шестирічний досвід роботи в інвестиційних компаніях і фондах.
Унікальність AVentures полягає саме в синергетичному ефекті об’єднання практиків із досвідом цього сектора та спеціалістів інвестиційного бізнесу.
— Я знаю, що починали ви свій бізнес у США, а потім повернулися до України.
— На початку 90-х я кілька років жив у Нью-Йорку. Там же було закладено основи того, що в Україні називають групою компанії «Юнітрейд». Найголовніше, що виніс із роботи в США, — це досвід ведення бізнесу в реальних умовах. Водночас я завжди знав, що бізнесом займатимусь в Україні.
— Багато хто вас знає і за громадською діяльністю — робота в Американській торговельній палаті, у Всеукраїнському фонді «Інформаційне суспільство України».
— Рік тому мене запросили очолити Телеком-комітет Американської торговельної палати. Я вірю, що Американська торговельна палата має можливості для ефективного лобіювання інтересів учасників ринку ТМТ. А те, що вигідно ринку, вигідно і моєму бізнесу. Всеукраїнський фонд «Інформаційне суспільство України», президентом якого я є, реалізував кілька проектів, у тому числі відкриття першого в Україні безкоштовного центру інтернет-освіти для вчителів.
Нині фонд проводить конкурс журналістських робіт, присвячених темі інформаційного суспільства, ідея якого не є новою. Інформаційне суспільство — це вже прийнята і успішно реалізовувана модель західного суспільства. Хочу підкреслити, що технології є лише інфраструктурою для тих позитивних змін, які продиктовані часом. Сенс інформаційного суспільства — у трансформації не за допомогою голих технологій, а завдяки людям, які їх використовуватимуть для самореалізації та зростання свого добробуту.
— Що для вас є пріоритетом — громадська діяльність чи бізнес? І чому ви як бізнесмен усе частіше виявляєте себе на суспільному терені?
— Для мене пріоритетом залишається бізнес. І навіть фонд із самого початку створювався, виходячи із суспільних інтересів таким чином, щоб через невеликий проміжок часу працювати як абсолютно самостійна, самодостатня структура. Її розвиток не повинен залежати від президента, хай ним буду я чи хтось інший.
Громадська ж діяльність допомагає мені розвиватися як особистості. Це також мій внесок у розвиток того суспільства, у якому я хочу жити як людина і громадянин.
— Ви за натурою людина ризикова?
— Слово «венчурс» взагалі-то перекладається українською як ризикове підприємство. Мені подобається ризик, коли він чітко прорахований, бо це бізнес. Але дуже часто прорахувати усе немає можливості, і це в бізнесі найцікавіше.
— Ваше життєве кредо?
— Немає нічого неможливого, якщо ти цього хочеш.
— Ким ви бачите себе, свою компанію, фонд і, нарешті, ринок ТМТ через п’ять років?
— Нашу компанію — першою і найпрофесійнішою венчурною компанією в hi-tech-секторі. Якщо говорити про фонд «Інформаційне суспільство України», то через п’ять років, я сподіваюся, він стане дійсно впливовою громадською організацією.
Я упевнений, що український ринок ТМТ конкуруватиме зі світовим. У тому числі й тому, що ми зможемо не лише створювати, а й продавати продукти і послуги, які будуть затребувані і конкурентоспроможні на світовому ринку.
Хочу вірити, що внесок hi-tech-сектора через п’ять років збільшиться в «пирогу» структури ВВП України і займе домінуючу частину, потіснивши аграрний і індустріальний сектори, частка яких у розвинених країнах дедалі зменшується.
А Україну я бачу як державу, яка зможе скористатися своїм інтелектуальним потенціалом і досягне гармонії у своєму економічному, соціальному та культурному розвитку.