UA / RU
Підтримати ZN.ua

Гуччі з-під поли...

За роки незалежності українська еліта поступово звикла одягатися от кутюр, причому робить це не лише на Заході, але й в Україні...

Автор: Ірина Тимошок

За роки незалежності українська еліта поступово звикла одягатися от кутюр, причому робить це не лише на Заході, але й в Україні. У нас з’явилося чимало елітарних магазинів від відомих фірм, інтер’єр і обслуговування в яких відповідають західним вимогам. Та проте часом дехто з власників закладів, які іменують свої торговельні точки гордим словом «бутик», здається, не зовсім чітко уявляють, чим відрізняється бутик від звичайної барахолки.

Утім, «совковість» має й інший бік медалі — якби не було попиту з боку української еліти на товари от кутюр «з-під поли», аби швидше і дешевше, навряд чи б їх продавали таким диким чином. А те, що у світі це вважається моветоном, наших модників не хвилює.

Шок у підвалі

Смішно сказати, у Швеції міністр культури подає у відставку за те, що якийсь час безплатно користувалася супутниковим телебаченням... Те, що в них — справжній скандал, у нас — ледь не норма життя. На такі, із дозволу сказати, дрібниці вітчизняні ЗМІ дуже мляво реагують.

Зате на факт, який свідчить, що продукцію одного з усесвітньо відомих торгових брендів — Gucci — продають у підвалі київського бутика, приміром, газета «Урядовий кур’єр» (номер від 14.10.2006 р.) відреагувала. Як відомо, це офіційне видання Кабінету міністрів. Що ж шокувало поважну публіку?

«Нещодавно, спокусившись яскравою вітриною, зайшли ми до одного з магазинів, розташованих у центрі столиці на вулиці Городецького. …несподівано по потрібний товар продавець запропонував спуститися в напівтемний незручний підвал. Там ми з подивом виявили товари усесвітньо відомої марки Gucci, розвішані так-сяк, ніби на звичайному складі. Погодьтеся, купувати їх було неприємно», — пише журналіст Оксана Головко в статті «Класика... у підвалі».

Справді, хто б міг припустити, що шедеври Gucci висітимуть у цьому підвалі в стилі а-ля секонд-хенд?

Але це ще не все: цікаво, пише газета, що усесвітньо відома компанія має намір невдовзі відкрити свій магазин у Києві. Не треба бути Шерлоком Холмсом, аби, співставивши факти (магазин на вулиці Городецького, товари марки Gucci, відкриття монобрендового магазину однойменної марки) визначити, про який із дистриб’юторів йдеться.

І, зважаючи на все, ця компанія напередодні відкриття бутика від Gucci нишком продає фірмові «шмотки» найбільш нетерплячим «снобам» з-під поли.

«Мрія», а не необхідність

Що ж то за «новатори»? Фахівці у цій тонкій сфері не сумніваються, що найближчими днями у Києві відкривається тільки один бутик Gucci — від компанії Helen Marlen Group. Є в цієї компанії і магазин на вулиці Городецького, де офіційно торгують ексклюзивом від Ів Сен Лорана. У ньому ж, цілком ймовірно, водночас приторговують Gucci, але вже з-під поли. До речі, про відкриття бутика Gucci потенційним покупцям також повідомлялося в журналі ELLE, є інформація і на сайті Helen Marlen Group. Усе має цілком респектабельний вигляд, процитуємо кілька фраз із згаданого сайта:

«Helen Marlen Group — частина світової модної культури, символізує стиль, якість і креативність, презентує сучасну модну культуру, пропонує «мрію», а не необхідність, любить і цінує своїх клієнтів». І головне: «Helen Marlen Group постійно розвивається і прогресує, для того щоб відповідати світовим стандартам сектора Люкс».

І раптом — такий пасаж. Бутик, як відомо, це не просто магазин, де покупець підбирає собі речі за розміром і гаманцем, це ще й місце, де він може створити собі імідж і неповторний стиль. Ексклюзивний одяг і аксесуари розмішені так, щоб покупець міг якнайкраще оцінити роботу модельєра. Купівля в бутиках не терпить метушні: чемні компетентні продавці допоможуть клієнту зорієнтуватися, без поспіху підібрати товар.

Національна fashion-специфіка

Звичайно, fashion-бізнес класу «люкс» в Україні помітно відрізняється від аналогічного бізнесу у Франції або Італії насамперед тому, що він зіштовхується із специфічними проблемами менталітету нашої країни. І усе ж таки більш ніж дивним є те, що компанія, яка пропонує продукцію класу «люкс», не усвідомлює того, що її призначення — пропонувати мрію, а не необхідність, людям, які цікавляться модою і престижем більше, ніж ціною.

При оформленні магазину класу «бутик» неодмінними атрибутами місць продажу є нестандартне оформлення вітрин для різноманітної продукції, спеціальні стійки для товару.

Обов’язкова вимога до зони продажу — «світловий контраст», тобто виділення цієї зони за рахунок світла. Це може бути засвічення прожекторами, внутрішнє засвічування всіляких порожнин у стінах або меблях, об’ємні неонові букви.

Однак головне — забезпечити клієнтам зручність під час здійснення покупки. Це, мабуть, єдина зона в магазині, на якій не можна заощаджувати. Для виготовлення столів розрахунку використовуються найпередовіші меблеві технології, усілякі світлові рішення. Як кажуть, коментарі зайві.

Усе це, не сумніваємося, буде в новому бутику Helen Marlen Group, у Пасажі. Але що ж сьогодні спонукало їх до таких сумнівних дій? Конкуренція, безпринципність чи «особливості національного менталітету»? Хай там що, у кожному разі компанія застосувала неетичну стратегію, яка може завдати серйозної шкоди іміджу Gucci — компанії, що протягом майже ста років формує свою унікальну філософію і винятковий стиль.

Невже забуті традиційно суворі умови контракту, де зазвичай особлива увага приділяється фірмовому стилю, якому необхідно відповідати в усьому: від внутрішнього оформлення магазину, предметів інтер’єра, вітрин до філософії марки і поведінки на ринку. Замість усього цього — банальний підвал із поганим освітленням...

Вітчизняний, fashion-бізнес виник трохи більш як 10 років тому. Можливо тому, не маючи великого досвіду роботи з іноземними партнерами, до філософії світових брендів, яка вироблялася десятиліттями, ставляться без належної поваги. Такі непрофесіональні дії підривають не лише імідж Gucci, вони створюють нездорову атмосферу і шкодять в остаточному підсумку репутації України.

Про це не завадить пам’ятати і горе-покупцям (насамперед покупцям. — Ред.), які своїм гіпертрофованим бажанням бути першими, по суті, провокують продавця на «подвиг». Без цього не можна називати себе елітою суспільства. І ніякі «лейби», хоч би якими модними і престижними вони були, тут не допоможуть.

Марка Gucci (Гуччі) починає свою історію з 1921 року. Назва походить від прізвища її засновника Гучо Гуччі, котрий мав у Флоренції майстерню з виробництва шкіряних валіз, збруї і скромний магазинчик за адресою Via della Vigna Nuova, будинок 7, який пізніше став відомим усій Європі.

Кінська упряж була першим успішним товаром — саме на цьому терені компанія і зробила собі ім’я. Аксесуари, виготовлені майстром із Флоренції, дуже швидко стали символом якості. Поступово Gucci освоїла виробництво дорогого одягу для жокеїв — у костюмах від Gucci почали виступати найкращі наїзники Європи. З кінця 30-х років і до наших днів бренд міцно асоціюється у свідомості європейців із «красивим життям».

Нині компанія є одним із законодавців світової моди, випускає ексклюзивний одяг і взуття, різноманітні аксесуари: сумочки, шарфи, рукавички, парфумерію, годинники.