UA / RU
Підтримати ZN.ua

ГРИВНЯ ЗА ХВИЛИНУ, АБО ДЕРЖКОМЗВ’ЯЗКУ КУЛЬТИВУЄ ГРУНТ ДЛЯ БЕЗКОШТОВНИХ ВХІДНИХ

Дзвінок із міського телефону на мобільний із 19 вересня коштуватиме не 36 копійок за хвилину, а гривню...

Автор: Семен Степанчиков

Дзвінок із міського телефону на мобільний із 19 вересня коштуватиме не 36 копійок за хвилину, а гривню. Це передбачено наказом Держкомзв’язку №154 від 21.08.2003 «Про внесення змін у наказ Держкомзв’язку України від 07.06.2002 №120 («Про затвердження граничних тарифів на основні послуги електрозв’язку...»)», затвердженим цього тижня Мін’юстом. Міським абонентам дзвінки на мобільні обійдуться навіть дещо дорожче, ніж абонентам «Джинс»: останні платять за хвилину розмови гривню з урахуванням ПДВ, тоді як «граничні тарифи» вказано без нього.

Метою наказу названо «впорядкування взаєморозрахунків між операторами стаціонарних телефонних мереж і стільникових мобільних мереж», необхідне «у зв’язку з ухваленням ВР Закону України — 230-IV від 21 листопада 2002 року «Про внесення змін у статтю 12 Закону України «Про зв’язок» (так званий «закон про безкоштовні вхідні»). Нагадаємо, що поправка повинна набрати сили з 19 вересня. Головним напрямом підготовки операторів до «безкоштовних вхідних» і стала розробка механізму взаєморозрахунків. Як ми вже відзначали в попередньому номері, половину від сплаченої міським абонентом гривні одержить мобільний оператор (таким чином, компенсувавши собі 10 центів вартості безкоштовного вхідного). З іншої половини 36 коп. одержить міський оператор («Укртелеком» або інший), 14 коп. — оператор «вісімки» (приміром, «Утел»).

Гривня за хвилину — компромісний, а точніше, вольовим чином призначений Держкомзв’язком (органом, уповноваженим сьогодні на тарифне регулювання фіксованого зв’язку) тариф. «Укртелеком» пропонував зберегти тариф у 36 коп. за хвилину. Мобільних операторів ця цифра не влаштовувала: заявлена ними собівартість обслуговування викликів коливалася від більш як 2 грн. у UMC до кількох десятків копійок у невеликих операторів. Однак «Укртелеком» не влаштовували високі тарифи, оскільки в цьому разі трафік від викликів «міський-мобільний» і надходження від них помітно знизилися б.

На думку експертів, рішення Держкомзв’язку — «неринкове». Так, президент української асоціації операторів зв’язку «ТЕЛАС» Юрій Соловйов вважає, що тарифи на такі дзвінки коригуватимуться: якщо вони будуть занадто високими, трафік буде низьким, тож оператор фіксованої мережі буде зацікавлений у їх зниженні. Якщо ж тарифи будуть нижчі від собівартості обслуговування виклику, це призведе до перекосу трафіку та змусить операторів піднімати їх. Можливо, згодом будуть уведені окремі тарифи на дзвінки з міської мережі на мережі різних операторів: окремо — на «дорогий» UMC, окремо на — «дешевий» «Голден Телеком».

Усе вищесказане стосується дзвінків на мобільні номери через код мережі. Дзвінки на прямі мобільні, як і раніше, тарифікуватимуться як виклики на міську мережу — по 4 коп. за хвилину. Таким чином, розв’язання проблеми взаєморозрахунків за такі виклики покладене на самих мобільних операторів. Прямі мобільні номери GSM-операторів, крім «Голден Телекому», мають дублюючі «криві» (іноді збіжні, іноді не збіжні з прямими). Можливо, компанії мотивують своїх абонентів переукладати контракти на використання прямого номера на умовах переадресування з окремою оплатою цієї послуги, і в такий спосіб компенсують свої втрати.

І на закінчення — про те, які корективи в ситуацію ще може внести Верховна Рада. На засіданні комітету ВР із питань будівництва, транспорту і зв’язку в понеділок, найімовірніше, буде розглянуто нову редакцію Закону «Про телекомунікації» з унесеними зауваженнями Президента. Які, нагадаємо, стосувалися переважно механізму призначення членів Національної комісії регулювання зв’язку (НКРЗ) та її підзвітності. Цю редакцію спробують винести на голосування 11 вересня. Правда, є ризик, що квапливо внесені зміни дуже порушать баланс повноважень центрального органу виконавчої влади в галузі й органу регулювання, так докладно прописані в законі. Не кажучи вже про те, що НКРЗ призначатиметься виключно по лінії виконавчої влади, а це значною мірою зводить її існування до формального.

Є також інші варіанти, проте вони складніші й, відповідно, менш імовірні. Перший — є дані, що автори Закону «Про телекомунікації» домовилися з авторами «закону про безкоштовні вхідні» винести на голосування питання про перенесення набрання чинності останнім ще на півроку. Проте це рішення парламенту потребує ретельної підготовки, на що немає часу. Другий — є пропозиція про винесення всього, що стосується НКРЗ, в окремий закон. Але й це вимагає докорінної переробки Закону «Про телекомунікації», яку за короткий термін не здійсниш. Тож доведеться, певне, його ідеологам погодитися із зауваженнями Президента. Зокрема, із новими принципами формування майбутньої НКРЗ.

Замість P.S. У неформальних джерелах останнім часом часто з’являється інформація про заплановане на найближчий час провідними мобільними операторами виведення на ринок нових тарифних планів із безкоштовними вхідними. З власних джерел «ДТ» відомо, що такі тарифні плани справді були підготовлені операторами як резервні, на випадок неухвалення Закону «Про телекомунікації». Сьогодні, із уведенням у дію механізму взаєморозрахунків, вони мають спокусу «вистрілити» цими напрацюваннями навіть у разі скасування «закону про безкоштовні вхідні», перевівши, таким чином, конкурентну боротьбу в нове річище. Чи буде реалізовано цей план, поживемо — побачимо.