Торік продаж усіх категорій товарів так званого аптечного кошика збільшився, порівняно з 2017 роком, на 22,5% і сягнув 89 млрд грн.
Причому у грошовому і натуральному вираженні він зріс в усіх категоріях аптечних товарів. Скажімо, в натурі обсяги реалізованого навіть важко уявити: 1,8 млрд упаковок. Недарма ж ринок продемонстрував двозначні темпи приросту і в доларовому еквіваленті - 20%. Обсяг роздрібних продажів сягнув 3,3 млрд дол. США. Як бачимо, масштаби обігу товарів і доходи від їх реалізації вражають. Як і рівень корупції та непрозорості фармацевтичного ринку, на якому вже давно слід було навести лад. Адже з конкуренцією на цих теренах, цінами, закупками, реалізацією, якістю ліків проблем більш ніж досить. Ось і Антимонопольний комітет спробував навести лад у сфері оренди комунального майна, дослідивши вплив органів місцевого самоврядування на конкуренцію на регіональних ринках роздрібної торгівлі лікарськими засобами. А причин для проведення такої акції було кілька…
Передусім державні контролери своїми діями прагнули посприяти розвиткові дієвої конкуренції та створенню рівних умов для роздрібної торгівлі ліками в регіонах України, а також мінімізувати ризики адміністративного впливу на товарні ринки з боку органів місцевого самоврядування. Крім того, хотіли перевірити, як реалізуються на місцях соціальні програми уряду із забезпечення населення найнеобхіднішими лікарськими засобами на пільгових умовах або безоплатно і чи однаковий допуск до цих програм аптечних закладів.
Тривала перевірка здачі в оренду майна комунальної власності аптечним закладам на всій території України показала, що порушень у цій царині не бракує. Насамперед - стосовно дотримання конкурентного законодавства, згідно з яким до всіх суб'єктів господарювання (незалежно від їх форми власності), що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами на відповідній адміністративно-територіальній одиниці, мають бути однакові підходи органів місцевого самоврядування та місцевої виконавчої влади.
Тим паче що законодавчо ця сфера цілком унормована. Адже в Конституції (ст. 143) записано, що територіальні громади безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування управляють майном, яке є в комунальній власності. У Законі "Про місцеве самоврядування в Україні" міститься перелік питань, які вирішуються районними і обласними радами виключно на їхніх пленарних засіданнях.
Сюди входить і низка питань про продаж, передачу в оренду, концесію або під заставу об'єктів комунальної власності, які забезпечують спільні потреби територіальних громад і перебувають в управлінні районних, обласних рад.
У Законі "Про оренду державного та комунального майна" і Методиці розрахунку орендної плати, в якій закладено механізм визначення ставок та подальший розподіл коштів між відповідним бюджетом, орендодавцем і балансоутримувачем, ці правовідносини деталізуються. Зокрема в додатку до методики передбачено, що, залежно від видів господарської діяльності, встановлюється розмір орендних ставок за використання нерухомого державного майна.
Здавалося б, куди тут відступити від прописаних норм? Однак при бажанні - запросто можна. Особливо якщо пошукати лазівки, як обійти чинні правила, нібито й не порушуючи їх. Ось приклад такого підходу до нормативних документів. Для суб'єктів господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами, орендні ставки за використання комунального майна такі: під розміщення аптек, що реалізують готові ліки, - 8%; розміщення аптек на площі, що використовується для виготовлення ліків за рецептами, - 3%; розміщення аптек, які обслуговують пільгові категорії населення, приміром для учасників урядової програми "Доступні ліки", - 2%.
Тобто норми чинного законодавства щодо провадження роздрібної торгівлі лікарськими засобами поширюються на всіх без винятку ліцензіатів і не дають преференцій комунальним аптекам, які створені органами місцевого самоврядування. Однак інформація, зібрана Антимонопольним комітетом, свідчить, що в країні склалася ситуація, коли місцева влада, використовуючи адміністративні важелі, намагається допускати до участі в запроваджених урядом соціальних заходах із обслуговування пільгових категорій населення переважно комунальні аптеки, власниками і засновниками яких є обласні/районні/міські ради.
Спрацьовує давня мудрість про закон як дишло: куди повернув, туди й вийшло. Використовуючи встановлений методикою диференційований підхід до розмірів орендних ставок для аптечних закладів (розміщення аптек, що реалізують готові ліки, - 8%, а розміщення аптек, які обслуговують пільгові категорії населення, - 2%), переважно саме для комунальних аптек встановлювалася орендна ставка на рівні 1–2%, а в окремих випадках оренда для них взагалі була безкоштовною (символічна одна гривня на рік).
Інспекції засвідчили, що приватні аптеки, навіть за наявності власних соціальних проектів, брати участь в урядових програмах не можуть, як і розраховувати на зниження органами місцевого самоврядування ставки за оренду майна комунальної власності. Натомість суб'єкти господарювання комунальної форми власності отримують переваги в конкурентній боротьбі не завдяки власним досягненням, а за рахунок зовнішніх чинників, якими є дії органів місцевого самоврядування.
За висновком АМКУ, така нерівність між учасниками ринку, фактично, призводить до зниження для комунальних закладів їхніх загальних витрат на утримання власної аптечної мережі, що дає можливість розширити асортимент реалізації товарів, збільшити кількість аптечних закладів у мережі та для іншого розвитку підприємства.
Оскільки ж більшість комунальних аптек мають досить розгалужені мережі, які дісталися їм у спадок із радянських часів, вони й так є потужними гравцями на місцевих ринках. А завдяки орендним преференціям їхнє становище стає ще більш домінуючим.
Наприклад, КП "Фармація" (м. Київ) має понад 100 аптек і аптечних пунктів у столиці; у КП "Фармація" (м. Миколаїв) 112 торговельних точок у Миколаївській області; обласне комунальне підприємства "Фармація" (м. Дніпро) має 132 торговельні точки в межах Дніпропетровській області, у Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" понад 200 торговельних точок по області.
Така статистика промовисто свідчить про перекоси у сфері оренди комунального майна аптечними закладами. Тож своїми діями Антимонопольний комітет намагався усунути перешкоди на шляху розвитку конкуренції на ринках лікарських засобів, оптової і роздрібної торгівлі ними, протистояти монополізації та мінімізувати адміністративні бар'єри вступу на ці ринки.
Однак вийшло не дуже, хоча цей державний орган може вносити пропозиції навіть президентові, Кабміну, НБУ щодо зміни прийнятих ними нормативно-правових актів, які не відповідають законодавству про захист економічної конкуренції або, внаслідок неоднозначного їх розуміння, створюють перешкоди для розвитку конкуренції.
Крім того, в АМКУ є повноваження надавати обов'язкові для розгляду рекомендації та вносити до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, організацій, суб'єктів господарювання пропозиції щодо вживання заходів, спрямованих на обмеження монополізму, розвиток підприємництва і конкуренції, запобігання порушенням законодавства про захист економічної конкуренції, а також щодо припинення дій або бездіяльності, які можуть мати негативний вплив на конкуренцію.
І, за результатами проведеного дослідження, АМКУ так і зробив: надіслав низці обласних рад обов'язкові для виконання рекомендації щодо усунення ознак порушення законодавства про захист економічної конкуренції та умов, які їм сприяють. Серед адресатів - Полтавська обласна рада, яка впродовж останніх років своїми рішеннями встановлювала суб'єктам господарювання, що здійснюють роздрібну торгівлю лікарськими засобами, різний рівень орендної ставки залежно від їхньої форми власності.
Торік їх визначили на рівні від 2% до 10%. Насправді ж у районах Полтавської області спостерігалися істотні відмінності. Зокрема, у Полтаві орендна ставка становила від 3 до 15% , у Кременчуці - 15%, у Кременчуцькому районі - 20%. І тільки після рекомендацій територіального відділенням Комітету в п'яти районах місцеві ради встановили однакові орендні ставки (Миргородськиий, Пирятинський, Великобагачанський, Глобинський, Семенівський).
Про дискримінаційні умови на ринку свідчить і той факт, що для Полтавського обласного комунального підприємства "Полтавафарм" ставки встановлювалися на рівні 1–2%, а для решти аптечних закладів - 6–8%. Тобто окремим суб'єктам господарювання віддавалися переваги, порівняно з іншими, під час здійснення їхньої господарської діяльності. Як наслідок - монопольне (домінуюче) становище аптечної мережі ПОКП "Полтавафарм" (м. Полтава) у межах 21 району та кількох міст.
Висновки державних контролерів підтвердило опитування учасників регіонального ринку роздрібної торгівлі лікарськими засобами в Полтаві. З'ясувалося, що далеко не всі аптечні заклади були допущені до впровадження в місті урядових програм із забезпечення населення доступними лікарськими засобами на пільгових умовах. Їм не повідомляли про встановлення зниженої орендної ставки у разі участі в соціальних програмах державного чи обласного рівня. Усі респонденти схиляються до того, що встановлення облрадою різного рівня орендних ставок є підґрунтям для створення окремим суб'єктам господарювання привілейованих умов їхньої діяльності.
На столичному фармацевтичному ринку ситуація більш уніфікована. Тут органи місцевого самоврядування використовують власну методику розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста. Згідно з нею передбачено такі орендні ставки: 12% - для розміщення аптек, що реалізують готові ліки в приміщеннях лікувально-профілактичних закладів, 8% - для розміщення аптек, що реалізують готові ліки за межами лікувально-профілактичних закладів, та 3% - для розміщення аптек на площі, що використовується для виготовлення ліків за рецептом. Мабуть, така висока орендна ставка для аптек, які працюють у лікарнях, впливає на те, що ціни на медикаменти там значно вищі. У багатьох хворих, обмежених у русі, вибору нема, й вони переплачують за ліки.
Комітет ще наприкінці 2017 року надав усім обласним радам та Київській міській раді обов'язкові для розгляду рекомендації щодо заходів, яких слід вжити для встановлення рівних умов здійснення господарської діяльності всім суб'єктам господарювання, незалежно від форми власності, які є учасниками регіональних ринків роздрібної торгівлі лікарськими засобами. Вони мали запровадити прозорий і недискримінаційний підхід до встановлення орендних ставок за використання нерухомого майна спільної власності територіальних громад областей та міста Києва
У відповідь на всі ці обов'язкові рекомендації органи місцевого самоврядування слухняно повідомили, що їх розглянули і врахують у подальшій роботі. Але, отримавши такі відписки від рад, контролери поцікавилися, як виконуються їхні рекомендації на місцях. І з'ясувалося, що ситуація в більшості регіонів не змінилася. Підходи до встановлення органами місцевого самоврядування окремим учасникам регіональних ринків роздрібної торгівлі лікарськими засобами нижчих, порівняно з іншими, розмірів орендної ставки на майно комунальної власності залишаються такими ж, як і були.
Ось, скажімо, у Дніпропетровській області в Петриківському, П'ятихатському, Солом'янському та Царичанському районах розміри орендних ставок для аптечних закладів, відповідно до прийнятих рішень районних та міських рад, були правильними і становили 8% для аптек, що реалізують готові ліки, 3% - для тих, що виготовляють ліки, та 2% - для аптек, які обслуговують пільгові категорії населення.
Зате в місті Кам'янка орендна ставка становить 20%, у місті Першотравенськ - 15% для аптек усіх форм власності, що реалізують та виготовляють ліки, у місті Павлоград вона сягає 60%. Однак на рекомендації Дніпропетровського обласного територіального відділенням комітету відреагували лише деякі міські та районні ради, прийнявши рішення про встановлення однакових орендних ставок для аптечних закладів різних форм власності. У містах Новомосковськ, Тернівка, а також у Дніпровському та Магдалинівському районах орендна ставка становила від 2 до 8%, після виконання рекомендацій вона стала 8% для аптек усіх форм власності.
На Львівщині після рекомендацій Комітету деякі міські ради також прийняли рішення про зміну орендних ставок для аптечних закладів. Зокрема, в місті Самбір орендна ставка була 12% для аптек, що реалізують готові ліки, та 10% - для аптек, що виготовляють ліки, а стала - 8%, 3% та 2%, відповідно.
Стан справ в інших регіонах схожий. За результатами проведеного АМКУ дослідження, встановлено, що у Вінницькій, Житомирській, Закарпатській, Миколаївській, Івано-Франківській, Київській, Кіровоградській, Львівській, Рівненській, Сумській, Тернопільській, Херсонській, Хмельницькій, Черкаській, Чернігівській, Чернівецькій та Полтавській областях у рішеннях рад прямо передбачено віддавати переваги комунальним закладам. Найвищий рівень орендних ставок у Сумській області - 100%, Закарпатській - 70%, Тернопільській області - 60%, Запорізькій та Рівненській - 40%.
Тобто суб'єкти господарювання, які працюють у сфері роздрібної торгівлі лікарськими засобами в адміністративно-територіальних одиницях однієї області, перебувають у нерівних умовах. В АМКУ сподіваються, що на ситуацію вплине Фонд державного майна, в чиїй компетенції вирішення орендних питань. Саме Фонду надано обов'язкові для розгляду рекомендації щодо усунення проблемних питань на регіональних ринках роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які стосуються оренди майна комунальної власності.
Та, вочевидь, таких заходів замало, якщо проблема набула загальнодержавних масштабів. Мабуть, орендою комунального майна під аптечні заклади мали б зацікавитися правоохоронні органи. Адже гра на ставках не безкорислива, й оскільки вона така масова, то й суми вигоди можуть бути значними.