Як усе це буде зроблено, DT.UA запитало в голови національної комісії, яка здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації, Олександра Животовського, котрий обіймає посаду з літа 2014 року. За цей час, попри кризу й війну на Сході України, НКРЗІ провела конкурси на 3G і 4G, і в бюджет надійшло майже 17 млрд грн від операторів за ліцензії, після чого вони почали розгортати відповідні мережі.
- Олександре, все-таки наскільки реально запустити мережі 5G 2020 року, і що для цього робить НКРЗІ?
- Ми вважаємо, що цілком реально запустити 5G наприкінці наступного року. Ми прекрасно пам'ятаємо історію. 3G ми робили останніми у світі, 4G - напевно, теж, і коли чуєш, що Європа ставить для себе стратегічне завдання розгорнути 2020 року 5G, то й нам треба над цим працювати. І ми вже цим займаємося. Ключовий фокус - на низьких діапазонах: 700, 800, 900 МГц. Разом з операторами lifecell, "Київстар" і Vodafone проводимо дослідження щодо перешкод із військовими об'єктами. Водночас головним завданням стосовно діапазонів 700 і 800 МГц залишається робота з телемовниками, тобто звільнення першого і другого цифрових дивідендів під мобільний зв'язок. Ці діапазони впливають на якість зв'язку, вони потрібні для покриття зв'язком 5G, 4G або 3G у селах, на дорогах, у місцях, де люди все ще відчувають недоліки в якості зв'язку. Ми над цим працюємо і зробимо все, щоб Україна опинилася на піку розвитку технологій. Досвід у нас уже є. Є також досвід роботи з операторами й постачальниками обладнання. Тому все в наших руках, і я впевнений, що ми впораємося, і Україна отримає нову технологію зв'язку вже наступного року.
- Як ви ставитеся до ініціативи lifecell про безоплатну видачу ліцензії для 5G?
- Що стосується вартості ліцензій, ми у своїй роботі як регулятор маємо балансувати між кількома кутами інтересів. Перший кут. Є абоненти і корпоративні користувачі, яким важливо, щоб зв'язок був якісним і, бажано, недорогим. Другий кут - мобільні оператори, які взагалі не хочуть платити за ліцензії. Третій кут - це Кабінет міністрів і Міністерство фінансів, які кажуть: "Дайте нам більше грошей, ніж минулого разу!" І ще четвертий кут - це постачальники обладнання, які також зацікавлені продавати своє обладнання операторові, тому вони демонструють нові технології, щоб підштовхувати галузь до розвитку. Їм у принципі однаково, скільки коштує ліцензія, але якщо вона коштуватиме дорого, то вони розуміють, що обсяг коштів в оператора на обладнання також буде обмеженим. Отакі центри впливу.
Зрозуміло, що історія має кейси, коли ціна на ліцензію різко завищується, і оператор може збанкротувати. Можу докладніше розповісти про те, як ми визначали вартість ліцензії на 4G. Тоді ми разом з операторами наймали британську компанію і вони за це платили за рамковим договором. Таким чином ця консалтингова компанія видала рекомендації щодо ціни: в кожного оператора вони оцінювали бізнес-кейс із ліцензією і без ліцензії. Різниця між ними - це додаткова вартість, яку оператори заробляють на нововведенні. Відповідно, це стеля, скільки може коштувати сама ліцензія. Загалом же хочу нагадати, що вартість частот складається з двох частин: вартості ліцензії (одноразова плата) і рентних платежів.
Тому ми будемо аналізувати. Зрозуміло, оператори хочуть, щоб ліцензія коштувала дешево, а Міністерство фінансів як і раніше хотітиме, щоб не менше, ніж раніше. Де знайти правильний баланс? Ми подивимося, як це робиться у світі. Бо коли йдеться про діапазони
700 МГц і 3,5 ГГц, тендери вже глобально відбуваються і при тому недешево. Адже ці частоти використовуються для класичного кейсу - для мобільного зв'язку. А трафік зростає в геометричній прогресії. І якщо сьогодні оператор каже, що в нього все добре, і спектра більше не треба, запитайте його про це через півроку. Тому вартість частот завжди має бути присутньою.
Що ж до надвисоких частот, тих-таки 28 ГГц, там іде дискусія - можливо, ці частоти давати не на ексклюзивній основі, а всім підряд, тобто зробити безоплатно. Тим більше, що ще ніхто не зрозумів, як на 5G заробляти гроші. Виправдати додаткові інвестиції в нові технології лише тим, що просто швидше вантажитимуться кліпи в YouTube, складно. Тому в операторів має з'явитися новий тип абонентів, але не просто корпоративні користувачі, а медичні заклади, геймери, логістичні, енергетичні компанії… Коли, наприклад, говорять про гірниче видобування, то там же теж сидить фінансовий директор і думає, що вигідніше - послати п'ятеро людей кермувати комбайном чи купити сучасніший комбайн, яким керує дистанційно одна людина за допомогою джойстика. І майнінгові компанії на це йдуть, бо є техніка безпеки, і набагато простіше використовувати автомат, ніж живих людей. Але загалом з економікою 5G-послуг поки що не все зрозуміло.
- Добре. А які перспективи технейтральності, адже логічно продати ті ж частоти, що вивільняться, 700 МГц і 3,5 ГГц, щоб потім оператори могли розгортати на свій розсуд і 4G, і 5G? Крім того, вони зацікавлені, щоб у перспективі в них було якнайбільше частот для 5G, та й для 4G.
- Питання технічної нейтральності дещо роздули. Коли ми продавали частоти на 4G, там у реальності записано: "2G, 3G, 4G". 5G ми туди не писали, оператори про це не просили. Цього питання ми поки що не обговорювали. Коли ми говоримо про 700-й і 3,5 ГГц, там буде написано: "2, 3, 4, 5". Інша річ, оператори, можливо, хочуть діапазон для 3G, тобто 2100 МГц, теж використовувати під 4G. Це треба окремо дивитися, ми до цього не підходили. Але ми розуміємо, що ці ліцензії були куплені на відкритому тендері за ринковою ціною, і наскільки їх варто переоцінювати, брати додаткову плату, будемо окремо думати. Але найголовніше, і всі мають розуміти, що ліцензії, які ми продаємо зараз, уже технейтральні. Це раніше була така практика: ось частота, під неї CDMA або GSM - і крапка. У деяких операторів навіть були різні ліцензії на ту саму частоту. Сьогодні ми вписуємо всі можливі стандарти.
Єдина проблема або нюанс із технейтральністю полягає в чому? Треба досліджувати перешкоди. Для цього проводяться тестові запуски літака з обладнанням, яке випромінює в тому діапазоні з використанням досліджуваної технології. А якщо ставити обладнання, не тестоване на перешкоди, то потім наче все добре, але в більшості людей пропадає зв'язок.
- А що ви скажете стосовно наявного в операторів діапазону 900 МГц, де ще діє 2G для розмов? Адже для більшого поширення 3G або 4G-зв'язку зараз потрібно саме його використовувати. Там технейтральність якраз не працює. Що із цим, є якісь перспективи?
- Щодо 900-го діапазону хто говорить найбільше про технологічну нейтральність? Це говорить компанія "Київстар", у якої найбільший спектр, і якщо відкрити цю частоту, забувши поки що про перешкоди, то 3G там буде тільки в "Київстару". Правильне це рішення? Думаю, що неправильне. З одного боку. А з іншого - в "Київстару" теж є свої аргументи: "У нас 26 мільйонів абонентів, а в lifecell - вісім. І тому нам треба більше частот". Насправді ж там не так багато частот. І якщо в 1800-му діапазоні ми сторгували всього 150 МГц (два сегменти по 75 МГц), то в 900-му є два по 25 МГц, з яких дві п'ятірки зайнято військовими.
Однак що стосується 900 МГц, я планую вже цього року, щоб ми після дослідження дали операторам можливість апгрейдитися в цьому й 800-му діапазоні. Інша річ, що треба щось робити з концентрацією в "Київстару", і це питання ми теж якось будемо вирішувати.