Нині масштабне залучення іноземних інвестицій в Україну, оголошене одним із головних державних пріоритетів, просувається туго. Зусилля держави, яка веде масштабне будівництво в рамках підготовки до Євро-2012, поки не надто активно підтримують і внутрішні, і зовнішні інвестори. Масштабні держпрограми тільки очікують своєї реалізації. Одна з можливих причин - заморожений стан програми співробітництва з Міжнародним валютним фондом, що є лакмусом не тільки для інших МФО, а й для багатьох найбільших іноземних «стратегів».
І все-таки перші ознаки активізації інвестиційної активності вже виявляються. Слідом за Світовим банком про видачу великої позики для проекту в Україні оголосив Європейський банк реконструкції та розвитку. Побудувавши найсучаснішу повітророздільну установку на Єнакіївському металургійному комбінаті, французький Air Liquide стане стратегічним партнером гірничо-металургійного холдингу «Метінвест» з постачання технічним газом його підприємств.
Підвищення інвестиційної привабливості - завдання, яке подібно до перехідного червоного прапора бере на себе кожен новий уряд в Україні. Не так давно президент Віктор Янукович назвав інвестиційну реформу найважливішим перетворенням в Україні для її подальшого розвитку.
Уряд, зі свого боку, анонсував Програму розвитку інвестиційно-інноваційної діяльності на 2011 рік і на період до 2015 року, у результаті реалізації якої вже цього року має бути залучено додатково 100 млрд. грн. інвестицій. За словами прем’єр-міністра Азарова, система державних стимулів має дати можливість залучити на кожну гривню державних коштів від чотирьох до шести гривень приватних інвестицій. Головним відповідальним за інвестиційний напрямок, як відомо, призначено першого віце-прем’єра Андрія Клюєва.
Яких результатів реально досягли? За даними Держкомстату, інвестиції в основний капітал становили в першому кварталі 2011 року 31 млрд. грн. (із ПДВ), що навіть у номінальному вираженні всього на 12% більше, ніж у не надто успішній у цьому сенсі першій чверті 2010-го.
На частку іноземних інвесторів у вкладеннях у першому кварталі припало всього 470 млн. грн., або 1,4% від загальної суми.
Слід зазначити, що іноземні інвестори поки що не надто прагнуть в Україну. Торік приплив прямих іноземних інвестицій (ПІІ) хоча і збільшився в півтора разу порівняно з кризовим 2009-м, але становив усього 5,8 млрд. дол. Це - лише піввідсотка від загальносвітового торішнього обсягу ПІІ (1,1 трлн. дол., за даними Global and Regional FDI Trends in 2010, UNCTAD).
Динаміка нинішнього року теж поки що не вселяє особливого оптимізму. Так, згідно з даними все того ж статистичного відомства, у першому кварталі 2011-го іноземні інвестори вклали в економіку України всього 925,7 млн. дол. прямих інвестицій. Сам показник ПІІ зріс при цьому всього на 1,9%, досягнувши 45,6 млрд. дол. (998,1 дол. у перерахунку на одного жителя України).
Дані Нацбанку за квітень, на перший погляд, дають серйозний привід для оптимізму - чистий приплив іноземних інвестицій цього місяця становив 880 млн. дол., майже втричі перевищивши середньомісячні обсяги першого кварталу. Але оптимізму зменшиться, якщо врахувати, що левову частку цієї суми становили надходження від приватизації «Укртелекому».
Через паузу в співробітництві з МВФ інші міжнародні фінансові організації поки що не надто охоче виділяють гроші на українські проекти. Так, тільки два тижні тому (10 червня) Світовий банк оголосив про виділення першого за останній рік траншу (на суму 200 млн. дол.) на реалізацію проектів з підвищення енергоефективності.
Європейський банк реконструкції та розвитку, який неодноразово заявляв про готовність інвестувати в Україну як мінімум по мільярду євро на рік, з початку поточного не був занадто активним у реалізації спільних проектів у недержавному секторі. Здебільшого через традиційну для нашої країни низьку прозорість бізнесу, яка серйозно обмежує перелік потенційних партнерів установи.
І от цього тижня ЄБРР оголосив про надання кредиту на суму 85 млн. євро ТОВ «Air Liquide Україна» (ALU). Мета - фінансування розробки, будівництва та експлуатації нової повітророздільної установки (ПРУ) на Єнакіївському металургійному заводі (ЄМЗ). Підприємство входить у гірничо-металургійну групу «Метінвест», основними акціонерами якої, як відомо, є група СКМ Ріната Ахметова (75%) і «Смарт-Холдинг» Вадима Новінського (25%).
Відповідно до підписаної 20 червня між «Метінвестом» і Air Liquide довгострокової угоди, остання поставлятиме Єнакіївському металургійному технічні гази з побудованої на його території повітророздільної установки. Загальний обсяг інвестицій у будівництво ПРУ становитиме 100 млн. євро. Її проектна потужність досягає 1700 тонн промислових газів (кисню, азоту та аргону) на день, а ввести її в експлуатацію заплановано на друге півріччя 2014 року. У рамках контракту Air Liquide також поставлятиме промислові гази не тільки для ЄМЗ, а й для інших українських підприємств.
У ЄБРР зазначають, що проект передбачає використання технології виробництва кисню під високим тиском, яка на сьогодні найкраща в галузі. Порівняно з широко використовуваним в Україні й СНД повітророзділенням під низьким тиском нова технологія дасть змогу значно знизити енергоспоживання і скоротити викиди парникових газів.
Слід зазначити, що ця угода ознаменувала чи не перше за останні роки залучення прямих інвестицій у промисловість від світового лідера у своїй сфері. Французька Air Liquide є світовим лідером з виробництва газів для промисловості, охорони здоров’я й екологічного виробництва. Компанія присутня в 75 країнах світу, а її замовниками є понад мільйон підприємств.
За даними джерел DT.UA, у планах ALU - реалізація як мінімум чотирьох-п’яти нових проектів з найбільшими українськими меткомбінатами, серед яких, зокрема, «Криворіжсталь». Раніше, протягом 2003-2008 років, Air Liquidе продала п’ять ПРУ найбільшим металургійним комбінатам України («Азовсталі», «Запоріжсталі», Маріупольському меткомбінату ім. Ілліча й корпорації «ІСД» - Алчевському меткомбінату).
Особливістю нинішньої та майбутніх угод є те, що Air Liquidе залишиться власником побудованої нею установки і поставлятиме технічні гази для підприємств «Метінвесту» на умовах аутсорсингу. Ще влітку 2010 року повідомлялося, що холдинг розглядає таке аутсорсингове співробітництво з Air Liquide і на металургійному комбінаті «Азовсталь», де може бути побудовано одну-дві нові ПРУ.
На думку аналітиків Phoenix Capital, переведення на аутсорсинг неосновних виробничих процесів, яке здійснює «Метінвест», характерне для металургійних компаній. «Попри те, що Air Liquide має намір заробляти певну маржу на такому співробітництві, «Метінвест» покриє видатки завдяки підвищенню ефективності установок. Більш того, напевно «Метінвесту» вдасться заощадити на модернізації, маючи стратегічного партнера по оголошеній холдингом програмі модернізації», - вважають в Phoenix Capital.
Торік «Метінвест» заявив про намір інвестувати в модернізацію та розвиток виробництва близько 6 млрд. дол. протягом найближчих десяти років. За словами генерального директора «Метінвесту» Ігоря Сирого, нині підприємства холдингу виробляють 15 млн. тонн сталі на рік, але в планах - подвоєння виробництва вже через кілька років. Під час урочистої зустрічі керівників трудових колективів, яка відбулася 20 червня ц.р., головний співвласник «Метінвесту» Рінат Ахметов оголосив про ще більш амбіційні цілі: «Ми прагнемо, щоб на підприємствах «Метінвесту» були найвищі зарплати у світі. Але для цього ми маємо виграти чемпіонат світу із собівартості, чемпіонат світу з якості, чемпіонат світу з продажів. Ми до цього прагнемо, і ми в це віримо».
Залишається сподіватися, що це не порожні слова. Тим часом з урахуванням кредиту Air Liquide сума вкладень ЄБРР в українські проекти з початку нинішнього року досягла 320 млн. євро. Однак, як повідомив DT.UA провідний радник ЄБРР Антон Усов, ця сума може як мінімум подвоїтися вже до кінця літа. У найближчих планах - підписання угоди про видачу кредиту «Галнафтогазу» (на 110 млн. євро) і ще двох - у машинобудівній і сільськогосподарській галузях (на загальну суму 115 млн. євро).
У середині липня рада директорів ЄБРР розгляне ще шість проектів, один з яких передбачає входження в капітал української страхової компанії. Також у другому півріччі можливе виділення двох кредитів по 200 млн. євро на потреби держструктур - Укравтодору й «Укргідроенерго».
Схоже, що крига все-таки скресла, тепер м’яч знову на боці держави, для якої нарешті настав час підтвердити свої обіцянки в сфері інвестиційної політики реальними діями.