Збори акціонерів «Укртелекому», в яких 26 квітня було оголошено перерву, успішно завершилися 10 червня. Нагадаємо, тайм-аут у зборах було взято у зв’язку з тим, що на момент їх початку Кабмін не затвердив фінансового плану компанії (питання мали розглянути 24 квітня). Оскільки 7 червня фінплан після запеклих і тривалих дебатів було таки затверджено, у керівництва компанії з’явилася можливість поставити у зборах акціонерів крапку. Бо нові і старі члени спостережної ради компанії усе ніяк не могли почати виконувати свої обов’язки, держбюджет не міг одержати хоч і порівняно скромні, але дивіденди, а «Укртелеком» — довгоочікуваний кредит на розвиток мобільного зв’язку третього покоління.
Затверджений Кабміном фінплан передбачає подальше зниження прибутковості компанії. Передбачається, що 2006 року компанія одержить чистий прибуток у розмірі 466 млн. гривень — це на 53 млн. грн., або на 11%, менше, ніж 2005 року, і на 481 млн. грн., або вдвічі менше, ніж 2004-го. Про причини подальшого зниження чистого прибутку керівництво «Укртелекому» може розповідати довго й аргументовано, згадуючи і конкурентів, які несподівано з’явилися у держмонополіста, і зумовлене цим зменшення ринкової частки компанії у найприбутковіших секторах телекомунікаційного ринку.
Проте не можна не зазначити цікавий факт: на діаграмі, яка ілюструє динаміку чистого прибутку компанії за роками, можна побачити різкий стрибок 2004 року, коли компанія показала результат 947 млн. грн. після 611 млн. у 2003-му (і це незважаючи на те, що про можливе зниження прибутку керівництво компанії попереджало ще 2004 року). Майже вся ця сума, нагадаємо, торішніми зборами акціонерів була спрямована на виплату дивідендів. Тоді як фінансовим планом на 2004-й була передбачена набагато менша сума чистого прибутку — близько 660 млн. грн., та й дивідендів пропонувалося виплатити лише 221 млн. грн. Лихі язики пояснювали несподіване зростання чистого прибутку за 2004 рік і обсягу виплачених дивідендів політичними причинами. А саме, наміром керівництва компанії співробітничати з урядом Юлії Тимошенко, який діяв на момент минулих зборів акціонерів. Ті самі лихослівники стверджують, що за бажання значний обсяг чистого прибутку, а також виплачених дивідендів можна було б «знайти» і сьогодні. Проте «спонсирувати» нині діючий уряд у плани керівництва «Укртелекому» не входило. Не виключено також, що уряд, котрий буде актуальним на момент наступних зборів акціонерів, використає досвід колег із позаминулого уряду і зуміє мотивувати керівництво компанії відобразити в звітності пристойні значення чистого прибутку і його частки, яка спрямовується на дивіденди.
До речі, затверджений минулим урядом фінансовий план «Укртелеком» не виконав. Відповідно до варіанта документа, затвердженого на зборах акціонерів, чистий прибуток у 2005 році мав становити 1,1 млрд. грн. А в серпні минулого року, в обмін на затвердження інвестиційного плану «Укртелекому» із значним обсягом зовнішніх запозичень, тодішній уряд змусив компанію збільшити цей показник до 1,5 млрд. грн. Однак, оскільки він уже пішов у відставку, запитати з керівництва компанії за те, що реальна цифра виявилася втричі (!) меншою від планової, нікому. Як ми вже згадували, у керівництва компанії є напохваті виправдання падіння чистого прибутку. Проте, коли затверджувався уточнений фінплан, ніхто не підвівся і не сказав, що півтора мільярда гривень — цифра нереальна. Виходить, знали, що уряд піде у відставку і план можна буде не виконувати? Чи погоджувалися на все, аби одержати «зелене світло» на кредитування?
Адже резерви в компанії, на перший погляд, є. На відміну від чистого прибутку, дохід зростає. За результатами 2005 року він становив 7,78 млрд. грн., що на півмільярда гривень більше, ніж компанія заробила 2004-го. Планується, що поточного року «Укртелеком» заробить на стільки ж більше — 8,3 млрд. грн. Темпи зростання доходу, таким чином, трохи перевищують 7% на рік, що, правда, мало порівняно зі середньогалузевими значеннями.
Після затвердження фінплану компанії збори акціонерів затвердили нормативи розподілу чистого прибутку за 2006 рік. Вони не змінилися порівняно з такими на 2005-й. На виплату дивідендів мають спрямувати 40% від нього, «на розвиток» — 30%, 25% — до фонду матеріального заохочення працівників (в основному топ-менеджменту — треба ж їм на щось жити) і 5% — до резервного фонду компанії. Слід зазначити, що приблизно такий самий розподіл планувався і на «нестандартний» 2004-й, проте керівництво компанії поставило акціонерів перед фактом, що на дивіденди треба віддати майже усе. Щоправда, як зазначив Г.Дзекон у першому раунді зборів, «ми були змушені прийняти таке рішення». Привіт Юлії Володимирівні, так би мовити.
У абсолютних цифрах це означає, що за 2005 рік буде виплачено 207 млн. грн. дивідендів, із них 192,7 млн. грн. — на державну частку. Міноритарні акціонери одержать справжні копійки — трохи більше 30 гривень на «рядовий» пакет акцій. Відповідно, наступного року надходження від «Укртелекому» як до держбюджету, так і в кишені звичайних зв’язківців плануються ще меншими.
На розвиток компанії торік з прибутку було спрямовано аж 43 млн. грн. Тоді як шляхом кредитування і випуску облігацій було залучено понад 2,5 млрд. грн. Пам’ятається, на торішніх зборах акціонерів із місць звучали запитання — чому це компанія не передбачає, як було заплановано, внутрішніх інвестицій і водночас збирається залучити майже півмільярда доларів кредитів? Проте таким допитливим давали зрозуміти, що на зборах вони — статисти. Правда, півмільярдні вливання з допомогою внутрішніх резервів здійснити б і не вдалося. І не вдасться. Ні 155,7 млн. грн, які спрямовуються на розвиток сьогодні, ні 139,8 млн. грн., котрі планують виділити на ці цілі наступного року, не замінять ні півмільярда доларів, які були залучені як кредити 2005-го, ні чверті мільярда, що планується залучити 2006-го.
«Це перший фінплан, спрямований на розвиток компанії. Це наша з вами велика перемога», — сказала заступник голови Фонду державного майна Світлана Ледомська у своєму виступі на другій частині зборів акціонерів. Вона перебільшила. З огляду на вищезазначені цифри, «розвиток» компанії ніяк не залежить від розподілу прибутку, передбаченого фінпланом. Нинішнє керівництво зробило ставку на залучення кредитів. Крім того, не припиняються розмови про необхідність виведення акцій «Укртелекому» на відкриті торги на провідних світових біржах, тобто про поступовий продаж компанії. Чи не виявиться ціна такого «розвитку» занадто великою, покаже час.
Треба зазначити, що керівництво «Укртелекому» починає робити певні кроки для підвищення дохідності компанії. Наприклад, Георгій Дзекон неодноразово заявляв про необхідність радикального скорочення кількості працівників «Укртелекому» — із нинішніх 120 тисяч осіб до 35—40 тисяч. Пов’язується це зі зростанням частки цифрового устаткування на мережах компанії, обслуговування якого потребує в кілька разів меншої кількості людей. Правда, «цифровізація» торкнулася поки що переважно великих міст, а на решті території країни більш як половина населення дотепер обслуговуються ресурсомісткими аналоговими АТС. Проте скорочення штату, на думку керівництва компанії, є одним із головних джерел зниження внутрішніх витрат, оскільки «основну частину витрат «Укртелекому» становить заробітна плата». Цифри при цьому не наводяться. Можна уявити собі, яке соціальне потрясіння викличе звільнення навіть 10 тис. осіб (у найближчих планах компанії — звільнити 30 тис. осіб протягом трьох років). Профспілки будуть проти.
Тим більше що саме на позицію профспілок наразилася інша ініціатива «Укртелекому» з підвищення своєї прибутковості — затвердження нових, «збалансованих» тарифів на послуги зв’язку. Точніше, їх підвищення. До речі, і попередній, і новий фінансові плани компанії були розраховані виходячи з підвищених тарифів на місцевий зв’язок і зниження частки внутрішнього субсидування послуг. Проте наказ про затвердження нових тарифів чинності поки що не набрав і перебуває на затвердженні в Мін’юсті. До цього протягом майже півроку прийняття цього необхідного «Укртелекому» рішення блокувалося профспілковими організаціями. Це до того, що у керівництва компанії, схоже, і цього року збережеться можливість виправдовуватися за невиконання фінансового плану...
З погляду корпоративного управління, все, що відбувається, виглядає більш ніж дивно. Менеджмент компанії не виконує узятих на себе зобов’язань з прибутковості. Більше того, компанія не забезпечує власнику-державі і того, заради чого її не приватизовують — «золотих яєць». Двісті мільйонів гривень дивідендів на держчастку — сума немаленька, проте в бюджетних дірах вона просто розчиниться непоміченою. Є ще, правда, податкові та інші бюджетні платежі. Втім, їхня сума теж зменшилася (із 1,6 млрд. грн. за 2004 рік до 1,48 млрд. за 2005-й). Тобто в наявності погіршення фінансових показників компанії. Однак основний акціонер — держава — не лише не звільняє її керівництво і навіть не закликає до відповіді, а й загалом позитивно оцінює його роботу. Таке можливе лише за нинішньої політичної ситуації в країні. Коли за вплив над «Укртелекомом» борються різні політичні сили, яким для досягнення їхніх цілей однаково потрібні і перемоги, і поразки компанії.
Проте зміна керівництва «Укртелекому» виглядає за цих умов цілком ймовірною. Схоже, до її завуальованої спроби вдалися ще на першому раунді зборів акціонерів. Дивні речі відбулися тоді із спостережною радою. Її чисельність було збільшено до дев’яти осіб, при цьому в її складі залишилося троє старих членів, близьких до керівництва компанії. Експерти говорили тоді, що спочатку спостережну раду планували змінити цілком, проте потім було прийнято рішення про збереження в ній частини старих членів. Можливо, компроміс був досягнутий саме за ті дві години, на які було затримано початок реєстрації акціонерів 26 квітня. Тоді ж з’явилася неофіційна інформація про судові позови акціонерів-фізосіб, які нібито забороняють проведення зборів.
Зрозуміло, що якби спостережну раду змінили повністю, то у разі прийняття кимось на рівні керівництва країни рішення поставити на «Укртелеком» свою людину, у Г.Дзекона не було б жодних шансів уплинути на рішення цього органу. Слід пригадати, що після того, як у лютому 2004 року його самого призначили на цю посаду позачергові «збори одного акціонера» (держави з 92,86% голосів), до статуту компанії було внесено зміни, які дозволяють призначати голову правління одній спостережній раді. Такий механізм розрахований на порозуміння двох голів — правління і спостережної ради, і якщо його немає, то безпосередній керівник компанії «пролітає».
Втім, за нинішньої внутрішньополітичної ситуації в країні може «пролетіти» і сам Кабмін, якщо не більше. А новий уряд, визначивши свої пріоритети щодо «Укртелекому», може переглянути і фінансовий план компанії, і рішення зборів акціонерів (благо, про вищезгадані судові позови даних немає — не інакше як законсервовані), і змінити її менеджмент. Всі важелі для цього у влади є. Тож Георгію Борисовичу залишається покладатися лише на своє уміння домовлятися.