Поки вчені відкривають, досліджують і розвивають нові технології, які дають змогу поліпшити життя вже сьогодні, в країні досі не створено умов для впровадження нових технологій, що утруднює впровадження інноваційних моделей в українську економіку.
Такі думки приходять після відвідин фіналу міжнародного конкурсу наукових робіт старшокласників Intel International Science and Engineering Fair (ISEF) 2011, що відбувся у травні в Лос-Анджелесі. Понад 1500 школярів, які перемогли в 443 відбірних конкурсах у 65 країнах світу, представили тут свої ідеї, результати досліджень і сучасні розробки. Тут була безліч проектів, присвячених екології, альтернативним джерелам енергії, робототехніці, прогнозуванню землетрусів та стихійних лих. Школярі з багатьох країн світу подали не просто проекти, а діючі зразки.
Серед фіналістів було й восьмеро українських школярів з інноваційними проектами, які дали їм змогу потрапити на такий престижний форум. Двоє з них отримали премії за четверте місце у своїх категоріях.
Юний автор з Міжводненської школи (Чорноморський район АР Крим) Еннан Умеров запропонував свою конструкцію альтернативного джерела, що черпає енергію хвиль на поверхні водойм. Конструкція міцно тримається на поверхні водойми у вертикальному положенні і може виробляти енергію при хвилях будь-якої інтенсивності. Запропонована хвильова енергетична установка дозволяє перетворювати енергію хвиль водойм на електричну енергію з меншим впливом на довкілля. Маючи невисоку собівартість і високу надійність, вона проста у використанні.
Ще один фіналіст ISEF від конкурсу «Intel-Техно Україна» Олег Древаль з Києва представив проект «Пристрій для управління освітлювальними приладами з допомогою радіосигналів», за який посів IV місце в категорії «Прикладні науки». Автор пропонує спростити проводову систему в кожному будинку і замінити звичайні вмикачі на радіоактуатори. У процесі дослідження можливостей енергозабезпечення електронного вимикача школяр вирішив використовувати... енергію, яка виникає від натискання на кнопку вимикача (п’єзоелектричний перетворювач). Для живлення можна використовувати також сонячну батарейку, що дає змогу накопичувати енергію при роботі люстри, а потім знову її віддавати, або п’єзокристал, який перетворить вібрацію повітря (звук) на електричну енергію. Водночас він свідомо відмовився використовувати будь-які стандартні батареї та акумулятори, що містять шкідливі й небезпечні речовини. За розрахунками автора, така схема живлення може працювати до 25 років.
Обидва проекти з упровадженням дозволять домогтися великого енергозберігаючого ефекту.
«Проекти справді на часі для України, яка є споживачем енергетичних ресурсів з великим дефіцитом своїх. І це має розглядатися на державному рівні як першочергове завдання, - зазначає Геннадій Варламов, проректор Національного технічного університету України «КПІ». - Мало того, що потрібно впроваджувати вже створені сучасні установки, потрібно розробляти й упроваджувати свої нові технології. І в нас вони створюються. Але не впроваджуються. Немає умов. Жодних мотивацій, жодних важелів, ані найменшої підтримки. Усе тримається і просувається на ентузіазмі авторів».
У державі має бути створена атмосфера підтримки творчої діяльності студентів, аспірантів, молодих учених і взагалі наукових розробок, тобто мусимо підтримувати інноваційні складові розвитку держави. Водночас і для бізнесу потрібно створити умови, коли вигідно вкладати в інновації, вважає вчений.