Ох уже ці спрощенці. Вони - джерело бюджетного й пенсійного дефіциту. Вони - розповсюджувачі фальсифікату, контрабанди й навіть краденого, причому в найдорожчих ТРЦ столиці та обласних центрів. Вони - винуватці всіх бід для споживачів… Усього не перелічити.
Стоп. Не все так однозначно. Хіба можна, наприклад, повірити в міф, що ВСЯ контрабанда, що потрапляє на вітчизняний ринок, й інша "нелегальщина" йде прямо та винятково до фізосіб-підприємців (ФОП)? Невже ця ж нелегальна продукція така вже недоступна для великого бізнесу? Звичайно ж, це не так. Ба більше, великий бізнес активно нею користується. А армія липових ФОПів для нього - спосіб зловживання спрощеною системою оподаткування (ССО), яку передбачено державою винятково для справжніх малих підприємців. Так кого в цій ситуації треба захищати? І головне, від кого?
Картина олією
"Усі самі в усьому зізналися. Керівництво відомої компанії відкриває на співробітників купу ФОПів. А паралельно існує армія бухгалтерів, які за них ведуть діяльність і здають звіти в податкову. Які звіти, про яку діяльність самі горе-ФОПи навіть не знають. Їх, як повій, просто використовують:
- Від цього ми продаватимемо IPhonе в Інтернеті, від імені цього - у магазинах Харкова, а від цього - у Києві.
- Так він же в нас уже не працює…
- Дарма, ось же всі його документи.
- Але це ж незаконно.
- Так ніхто ж не довідається…
Немає законних підстав від імені ФОПа і без його відома торгувати IPhonе з порушенням закону. Це заліт. Схема, яку вони самі й допомогли розкрити", - отаке резюме до свого журналістського розслідування на Ютубі зробив Євген Плінський.
Справді, навіщо офіційно наймати працівників, платити державі всі податки, якщо можна процес оптимізувати: 1) зареєструвати своїх співробітників підприємцями, 2) від їхнього імені торгувати товарами за кеш без жодного податкового обліку.
Така схема, коли бізнес дробиться на окремі незалежні пікселі (ФОПи), що насправді працюють на єдину кишеню, дуже приваблива для підприємств, які мають намір стати успішними за рахунок ухиляння від сплати податків. Адже вона дає змогу великому бізнесу зловживати "спрощенкою", для якої не передбачено ні податку на прибуток, ні ПДВ, де не треба звітувати, що, скільки й кому продали, а головне - де взяли.
Як стверджує голова оновленої ДПС Сергій Верланов, "це створює можливості для існування фактично ще однієї економіки в державі". Додамо від себе, що така діяльність оптимізаторів ще й дискредитує спрощену систему оподаткування та підприємництво, зокрема. І з цим потрібно щось робити.
Покарання невинних - нагородження непричетних
У податковому комітеті ВР прекрасно розуміють, що агресивне оподаткування - "це ще й поширення практики несправедливої конкуренції між платниками податків". Ми скажемо прямо: така нечесна конкуренція виштовхує сумлінних платників (і великих, і дрібних) у "сіру" зону для збереження конкурентоспроможності.
Тоді що ж зробила держава для запобігання таким зловживанням? Адже вона не тільки слідкує за торжеством справедливості, а й фінансово зацікавлена в ній. За даними старшого аналітика Інституту соціально-економічної трансформації В'ячеслава Черкашина, недобір держбюджету від податку на доходи фізосіб, військового збору, ЄСВ при схемі "ФОП замість наймання" оцінюється в 4–7 мільярдів гривень на рік.
Зрештою, як карається великий бізнес за окупацію поля "спрощенки"?
Нові виклики дроблення великого бізнесу
"Арсенал протидії оптимізаторам у держави дуже вбогий. "Передусім закони України №128 і 129 щодо детінізації розрахунків у сфері торгівлі й послуг, - відповідає DT.UA голова податкового комітету ВР Данило Гетманцев. - Поетапна фіскалізація, впровадження програмного реєстратора розрахункових операцій і інструменту "кешбек" є тими бар'єрами, за яких великому бізнесу буде значно складніше оптимізувати свою господарську діяльність з допомогою спрощеної системи оподаткування".
Відповідь голови комітету на запитання "Яким чином можна було б ще посилити боротьбу з негативним явищем і захистити малий бізнес?" була такою: "На сьогодні ми вважаємо, що зазначених вище законодавчих змін у короткостроковій перспективі цілком достатньо".
Тобто, виходить, що власне за зловживання карати нікого не збираються. Законодавець має намір впливати на "оптимізаторів" через економіку, роблячи зловживання більш витратними. Але річ у тім, що ті ж дії одночасно призводять до додаткових витрат і справжніх, а не тільки липових ФОПів.
Отут варто згадати й про гучний законопроєкт №1210, який справді суттєво збільшує ліміти для ССО, що, на думку консультанта податкового комітету ВР Іллі Несходовського, дозволить малому бізнесу й далі використовувати перевагу "спрощенки". Але річ у тім, що цей же документ, ставши законом, симетрично збільшить можливості й для "оптимізаторів".
Зате фіскалізація малого бізнесу через РРО неминуче призведе до необхідності оплачувати додаткові послуги бухгалтера та комп'ютерника, до збільшення часу, витраченого на звітність. Та й купити якийсь РРО або хоча б смартфон для касира (на випадок переваги модних програмних РРО), хоч би що там казали про безплатність, однаково доведеться. Навряд чи справедливо, що в результаті такого невибіркового наведення ладу справжній малий бізнес втрачатиме свою природну гнучкість і конкурентоспроможність.
Крім того, не варто скидати з рахунків лавину контрабанди, яка все ще проходить через нашу діряву митницю. Боротися зі зловживаннями тільки в кінцевій точці продажів, не контролюючи при цьому кордону та руху товару від кордону (виробника) до прилавка, - малоефективно. Це має бути рух назустріч одне одному, який взаємодоповнює, а не виключає. Інакше лавина неврахованого товару неминуче знайде вихід на споживача, наприклад, через ніяк не впорядковані та ніким не контрольовані продажі в Інтернеті, де можна купити й контрабандний, і відверто контрафактний товар.
"Жодних цільових правил, що посилюють відповідальність великого бізнесу за зловживання спрощеною системою, впроваджувати не збиралися й не збираються. Навпаки, карати мають намір не замовників (кілька тисяч великих компаній, що використовують спрощену систему оподаткування як внутрішню низькоподаткову зону), а виконавців (десятки тисяч ФОПів із малого й мікробізнесу). У боротьбі з тіньовою економікою вводяться правила, що працюють за принципом килимового бомбардування і правих, і винуватих", - висловлює свій погляд В'ячеслав Черкашин.
Рішення є
Недивно, що застосування принципу килимового бомбардування, а не поступальних змін для упорядкування торгівлі та захисту від зловживань великого бізнесу, викликало спротив підприємців. Вони почали об'єднувати свої зусилля в асоціаціях. Адже перед багатьма ФОПами постало питання виживання. Сумно тільки, що протести підприємців знову проходять під прапорами політичних партій, які вже готуються до швидких місцевих виборів і які за час свого перебування у владі так нічого й не зробили для детінізації торгівлі. Тепер журяться через різкі дії влади, накачуючи рейтинг.
Результати не змусили на себе чекати. "Нині в парламенті вже зареєстровано низку законопроєктів, спрямованих на скасування вказаних вище прогресивних норм, - повідомляє DT.UA менеджер комітету побутової електротехніки Європейської Бізнес Асоціації Вікторія Куликова. - Ми дуже сподіваємося, що такі законопроєкти не буде прийнято, й нашій державі вдасться побудувати цивілізовані умови ведення бізнесу".
Так може, не варто було шерстити всіх під одну гребінку, а треба було проявити в ухвалених законах вибірковий підхід, відокремивши насіння від полови? Або хоча б зупинитися на обов'язковій фіскалізації та обліку товарних запасів тільки в ризикових сферах торгівлі: електроніці й побутовій техніці, медикаментах, ювелірних виробах, секонд-хенді? А також подумати над реальним захистом "спрощенки" від зазіхань акул великого бізнесу. Адже нерозумно думати, що без цього її назавжди залишать у спокої. Вода завжди знайде шлях, якщо є перепад висот.
"Рішення є й перебуває в рамках виконання відразу двох міжнародних зобов'язань України, - вважає В'ячеслав Черкашин:
1) по BEPS project - плану дій у галузі міжнародного оподаткування, розробленому ОЕСР/G20, до якого наша країна приєдналася ще 1 січня 2017 року;
2) По Угоді про асоціацію між Україною і ЄС.
Перший документ пропонує нам механізм "Тесту основної діяльності" (principal purpose test - РРТ), що вмонтований у багатосторонню конвенцію MLI і почав застосовуватися в нашій країні вже з 1 грудня 2019 року (закон №2692 від 28 лютого 2019 року). Суть РРТ - компанія не може користуватися пільговою ставкою оподаткування за конвенцією, якщо буде доведено, що основною метою здійснення операції є одержання податкової переваги. Але що заважає поширити цю ідеологію із зовнішньоекономічних операцій на внутрішні?
Друга альтернатива стосується імплементації окремих положень європейського законодавства (а саме: статті 6 Council Directive (EU) 2016/1164 або ATAD I), зокрема загальних правил протидії ухилянню від сплати податків (General Anti-Avoidance Rules - GAAR), які підлягали повсюдному впровадженню в країнах Євросоюзу до 31 грудня 2018 року.
GAAR є європейським аналогом РРТ і надає податковому органу повноваження перешкоджати схемам, головною метою (однією з головних) яких є одержання компаніями - платниками податку на прибуток неправомірних податкових переваг, включаючи право відмовляти в застосуванні податкових пільг за згодою та нарахування податкових зобов'язань за національними, а не міжнародними правилами".
На жаль, жодна з перелічених опцій поки що не стала предметом інтересу економічної влади. Хоча величезні донарахування бізнесу, який використовує "спрощенку" для одержання конкурентних переваг за рахунок несплати податків, зменшили б запал великих акул, що зазіхають на пільгові ставки оподаткування й використовують "спрощенку" для реалізації неофіційного товару.
Всі статті автора читайте тут.