UA / RU
Підтримати ZN.ua

ДОХОДИ БАНКІВ ЗРОСТУТЬ НА 50 МІЛЬЙОНІВ ЗА РАХУНОК ОБМІННИКІВ

Ухваливши бюджет на 2003 рік, Верховна Рада не ввела у статтю про обов’язкове державне пенсійне страхування тимчасовий 1-відсотковий збір у Пенсійний фонд від купівлі готівкової валюти...

Автор: Артур Федорчук

Ухваливши бюджет на 2003 рік, Верховна Рада не ввела у статтю про обов’язкове державне пенсійне страхування тимчасовий 1-відсотковий збір у Пенсійний фонд від купівлі готівкової валюти. Такий збір було запроваджено 1998 року, і він відразу викликав хвилю несприйняття, особливо з боку вітчизняних банків. На це в них були досить вагомі підстави. Збір з обмінних валютних операцій, м’яко кажучи, «не зовсім законний» і не відповідає світовій практиці. Пояснити його запровадження можна було лише справді жалюгідним становищем багатомільйонної армії пенсіонерів і соціалістичною звичкою діяти за принципом «відібрати й поділити».

Як і слід було очікувати, зразу ж після запровадження цього збору в банків уп’ятеро скоротилися операції з купівлі-продажу готівкової валюти — з 4,6 млрд. грн. 1998 року до 900 млн. у 1999-му. За розрахунками фахівців Асоціації українських банків (АУБ), за останні чотири роки банки недоодержали від операцій з обміну готівкової валюти близько 300 млн. грн. потенційних доходів.

Аргументуючи необхідність скасування 1-відсоткового збору до ПФ, банкіри запевняли: його запровадження сприяло зростанню тіньових валютообмінних операцій. АУБ оцінює тіньовий оборот обміну валюти в 15—20 млрд. грн. на рік. Роздратування АУБ викликали й «небанківські» (агентські) обмінні пункти, які, за словами банкірів, ігнорували збір у Пенсійний фонд.

Ціна питання для самого фонду незначна. За оцінкою фахівців уряду, збір від купівлі готівкової валюти становив від 50 до 80 млн. грн. на рік, тоді як планові доходи бюджету ПФ у 2002 році — понад 22 млрд. грн. Тобто збір з обмінних пунктів — це крапля в морі. Інша річ — безготівкові операції купівлі-продажу валюти на міжбанківському валютному ринку, обсяг яких як мінімум на порядок більший, ніж на готівковому. Приміром, у грудні 2002 року він перевищив 3,8 млрд. дол., тоді як на готівковому ринку обміняли лише 159 млн. Інакше кажучи, недостача Пенсійного фонду від скасування збору з обмінних пунктів може бути з надлишком покрита зборами від безготівкових операцій. Особливо якщо врахувати, що обсяги угод на «міжбанку» постійно зростають. За оцінками Кабміну, 2003 року Пенсійний фонд одержить від 1% зборів із безготівкових купівель валюти близько 980 млн. грн. (2002-го фонд зібрав лише 950 млн. грн.).

Рішення ВР має й істотні позитивні моменти.

По-перше, прецедент вселяє надію, що й інші «тимчасові пенсійні збори» буде рано чи пізно скасовано. Нагадаємо, є ще 6% збір із користувачів мобільних телефонів, 5% — із продажу ювелірних виробів, виробників та імпортерів тютюнових виробів, 3% — при відчуженні легкових автомобілів.

По-друге, скасування одновідсоткового збору справді може вплинути на ситуацію з обміном готівкової валюти. Важко сказати, наскільки це похитне позиції «чорного ринку», зате обсяги купівлі валюти населенням в обмінних пунктах, поза сумнівом, зростуть. Ментальність українців не дозволяла їм з легким серцем втрачати на придбанні $100 понад 5 грн. За оцінками фахівців АУБ, доходи банків від цього виду діяльності зростуть як мінімум на 50 млн. грн.

Мабуть, зростуть і обсяги купівлі європейської валюти — одновідсотковий збір практично «з’їдав» привабливість обміну доларів на євро, попри його послідовне зростання щодо американської грошової одиниці.

Фактично обмінні пункти перестали стягувати 1% із покупців валюти лише з 14 січня (після офіційного опублікування 10 січня Закону «Про Держбюджет України на 2003 рік» НБУ дав три дні на технічне та програмне забезпечення виконання нових правил обміну). З цього часу урівняні у правах продавці й покупці валюти — останнім нині немає потреби до зазначеного в «обмінниках» курсу подумки додавати один відсоток.