Нині ця основна водна артерія міста істотно обміліла, непривабливий краєвид створює заростання її болотною рослинністю. Площа водосховища скорочується, як шагренева шкіра, і від первинної площі акваторії тепер залишилося 20% - до 60 га. Інтенсивність заростання лише посилюється, бо площа агресивної рослинності занадто велика. До того ж нікуди не зникає ще одна проблема - пливуни. Це має такий вигляд: острівці згаданої рослинності, відірвавшись розміщуються вздовж греблі водосховища, і воно заростає не тільки у верхів'ї, а й угору від острівців за течією.
Одночасно ця велика водойма зазнає забруднень, адже відбувається змивання води вздовж річки Серету та її приток, а також змивання сільгоспугідь із рештками мінеральних добрив, органіки тощо. А під час дощів, танення снігу разом із завислими часточками грунту у водосховище потрапляють і біогенні речовини, які походять від життєдіяльності людини.
Однак проблему забруднення водосховища слід розглядати комплексно. Зі свердловин, розміщених на березі водосховища, здійснюється водопостачання Тернополя. Та в другому поясі санітарної охорони Верхньо-Івачівського водозабору міститься вкрай екологічно небезпечний об'єкт - Малашівське сміттєзвалище, куди вивозяться побутові відходи з міста Тернополя. І зовсім не зникла загроза потрапляння звалищного фільтрату в підземні водоносні горизонти, але для оцінки рівня небезпеки, її динаміки потрібні дорогі дослідження - геологічні, гідрологічні тощо, на які, як ви здогадалися, у місцевих бюджетах немає коштів.
Нині розпорядником земель водного фонду, в тому числі водосховища, є облдержадміністрація, адже це - державна власність. А користувачем водосховища, логічно, мала би стати Тернопільська міськрада, бо з нього місто живиться водою. А ще…
"Якщо подивитися на мапу нинішньої Тернопільської міської об'єднаної територіальної громади (ОТГ), то, фактично, всі території сільрад сусіднього Зборівського району, які увійшли в цю ОТГ, включають акваторію водосховища, - запевняє начальник управління екології і природних ресурсів Тернопільської ОДА Орест Сінгалевич. - Звідси висновок: там має господарювати Тернопільська міська ОТГ, бо ніхто не може це робити на її території. Державним органам досі навіть на думку не спадало віддати Верхньо-Івачівський водозабір у користування комусь іншому, ніж Тернопільська міська рада. Так само має бути з цим водосховищем, тим більше що воно стабілізує гідрологічний режим величезної території й гідравлічно пов'язане з підземними водоносними горизонтами, з яких береться 80% води для потреб Тернополя. І тут не потрібно шукати альтернатив. Відповідно до Водного кодексу, Тернопільська міська рада має визначити комунальне підприємство серед діючих - або заснувати нове, створивши окремий водогосподарський підрозділ, і оформити право постійного користування на водосховище".
Міська рада, взагалі-то, не проти взяти водосховище в користування. Як видно з листа голові громадської ради при Тернопільській ОДА за підписом заступника Тернопільського міського голови Владислава Стемковського, мерія начебто розуміє, що потрібен "єдиний користувач цього об'єкта і прилеглих територій", потрібне оперативне вирішення цієї проблеми, але при цьому зазначає, що потрібна "тісна співпраця" з державними органами. До очищення водосховища готовий долучитися і приватний власник - ТОВ "Західгідроенерго", у власності якого нині перебувають гідроспоруди місцевої ГЕС. Принаймні таку позицію озвучив представник цього товариства на недавньому засіданні громадської ради при ОДА.
На перший погляд, віз начебто трохи зрушив. Наприкінці минулого року Тернопільська обласна рада закупила земснаряд вартістю майже 1,5 млн грн, тобто техніку, яка може очищати і поглиблювати дно водосховища. Проте нині земснаряд нудиться без діла.
Та якщо заглибитися у проблему, то стає очевидно: до її вирішення ще дуже далеко. На сьогодні навіть не виготовлено проектно-кошторисної документації на ці роботи. А її розробка, за попередніми оцінками, коштуватиме понад 800 тис. грн: це складна технічна процедура, яка потребує проведення різних замірів і досліджень на місцевості. Самі роботи коштуватимуть декілька мільйонів гривень і розраховані орієнтовно на 4- 5 років. І, певна річ, не обійдеться без співфінансування цих робіт з державного, обласного та тернопільського міського бюджетів.
А доки в Тернополі не сталися аварійні ситуації, місто - зі стабільним водопостачанням, то його керівники стенають плечима: авжеж, погано, що є така проблема, але нехай. А ну ж бо не візьмуться за неї різні органи влади за неї гуртом, то й винний не знайдеться. І так жити спокійніше, а нащадки нехай потурбуються самі за себе.