Кілька днів тому, розповідаючи про свій конфлікт із прем'єром та інші проблеми, голова Фонду держмайна Ігор Білоус мимохідь згадав харківський завод "Електроважмаш", заявивши, що в нього закінчуються контракти і його треба терміново акціонувати для подальшої приватизації.
На "Електроважмаші" згадку про себе в такому контексті вважають, м'яко кажучи, недоречною.
Державне підприємство "Завод "Електроважмаш" (Харків) - найбільший в Україні виробник гідро- й турбогенераторів для гідро-, тепло- та атомних електростанцій, електродвигунів для приводів прокатних станів, шахтних підйомників та іншого обладнання.
Для такого гіганта, як "Електроважмаш", такі заяви череваті не тільки репутаційними ризиками. Тому завод відповів Білоусу, що його інформація застаріла: за півтора року роботи нового менеджменту підприємство зібрало портфель замовлень на 2,4 млрд грн. Роботи вистачить до 2021 р. Головне - не заважати кризовим менеджерам поставити завод на ноги.
Команда управлінців під керівництвом в.о. директора Дмитра Костюка, яка приступила до роботи влітку 2015-го, вважає, що їй удалося реанімувати збиткове підприємство й дати йому другий шанс. А інформаційну війну, що почалася з осені минулого року, пояснюють боротьбою за завод, ситуація на якому стала виправлятися.
Про прибуток на тлі збитків, репутаційні та інші ризики, судові та кримінальні справи колишніх керівників, про взаємодію з Міністерством економічного розвитку й торгівлі та багато що інше - розмова з в.о. директора "Електроважмашу" Дмитром КОСТЮКОМ.
- Дмитре Васильовичу, як ви гадаєте, чому голова ФДМ висловився в тому дусі, що в "Электроважмашу" закінчуються замовлення і що для виведення підприємства з кризи його слід приватизувати? Це була його обмовка? Адже говорили багато про що, зокрема й про не найприємніше для чиновника, - чи є підстави в голови Фонду держмайна для таких тверджень?
- Можу відповідати тільки за свою роботу і свої слова. По-перше, сказане абсолютно не відповідає дійсності. По-друге, репутаційні ризики - це та спадщина, яку разом зі збитками залишило нам попереднє керівництво. І боротися з нею було дуже важко. Я вже говорив раніше (//ukranews.com/interview/1531-yodyrektora-ehlektrotyazhmasha-dmytryy-kostyuk-govoryt-o-pryvatyzacyy-zavoda-prezhdevremenno), що нашій команді довелося докласти надлюдських зусиль, щоб вивести завод зі збитків. І, повірте, просто прикро дивитися, коли ці зусилля топлять у неправді... Хочеться вірити, що це не спроба вкотре розбурхати наших замовників або сформувати неправильну думку про завод і менеджмент, зокрема. Але, розуміючи, наскільки великі амбіції й плани деяких осіб, побоююся, що вони можуть відчути вседозволеність.
- Прес-служба підприємства виступила з жорсткою заявою…
- Чому ви вважаєте спростування жорстким? Є реальні показники діяльності, їх відображено у звітності. Є оцінка міжнародного аудиту, її зафіксовано у відповідному документі. От ми й просимо дати оцінку судженням державного чиновника.
- Тоді який, на вашу думку, об'єктивний стан речей на "Електроважмаші"?
- Це не моя думка. Це - об'єктивні факти й цифри. Коли наша команда прийняла завод у серпні 2015-го, стан був дуже складним. Завод працював лише чотири дні на тиждень, ішлося про перехід на триденку, а портфель замовлень становив тільки 900 млн грн. І в результаті 2015 р. закінчили зі збитками у 121 млн грн. Сподіваюся, це був останній збитковий рік для нас.
Уже у 2016 р. ми отримали чистий прибуток у більш як 5 млн грн. При цьому ми виплатили відсотки й достроково погасили частину кредиту на суму понад 30 млн грн. Відповідно, не просто вийшли на прибуток, а й знизили фінансове навантаження.
Крім того, 2017-го ми запланували виплатити за кредитами суму на понад 2,5 млн дол. Обсяг реалізованої продукції - майже 1,5 млрд грн. Нині у нас підтверджено портфель замовлень на 2,4 млрд грн. Частина підрозділів працюють п'ять-шість днів на тиждень у кілька змін, щоб виконати поточні замовлення. Ви можете самі порівняти показники й зробити висновки. Вони очевидні навіть для скептиків.
- Так вам потрібна приватизація чи ні?
- Нам потрібна робота. І вона в нас нині є. Передусім за рахунок залучення нових замовлень. Ми виграли два тендери ЄБРР на 660 млн грн - модернізація Канівської ГЕС і Київської ГАЕС. Про це багато писали (//www.sq.com.ua/rus/news/novosti/25.01.2017/elektrotyazhmash_obespechil_sebya_rabotoy_na_pyat_let/). Одного цього замовлення вистачить, щоб завантажити завод на п'ять років наперед.
Крім цього, у нас поточні замовлення як на внутрішній, так і на зовнішній ринки. На сьогодні ми модернізуємо обладнання Рогунської ГЕС (Таджикистан), працюємо над замовленням для Дністровської ГАЕС. Підписуємо контракт на розробку й поставку турбогенератора потужністю 200 МВт у Бангладеш.
Усього у 2017 р. ми очікуємо зростання чистого прибутку в 2,2 разу та продажів - на 20%. Портфель замовлень має всі шанси збільшитися до 3,7 млрд грн. Якщо наших замовників не розлякають необдуманими заявами...
- Торік широко обговорювали, що на вітчизняні тепло- й електровози треба поставляти продукцію українських підприємств. Це теж сфера інтересів вашого заводу?
- Так, ринок двигунів для вітчизняного міського електротранспорту й електротягового обладнання для країн СНД досить перспективний. Певні надії ми покладаємо на вирівнювання ситуації з попитом на тягове обладнання, передусім з боку вітчизняного замовника.
Торік ми виготовили дослідну партію асинхронних двигунів для тролейбусів і трамваїв львівського заводу "Електронтранс". У 2016 р. на рівні МЕРТ пройшла низка нарад по "Укрзалізниці", поставили завдання, про яке ви згадали в запитанні.
-І що потім?
- На сьогодні далі нарад справа не просунулася. Але я вірю, що ринок ще розкачається. Можливо, у "Укрзалізниці" з'явиться попит. Інтерес є...
- Які у вас взагалі відносини з МЕРТ? Хороші чи так собі?
- Міністерство економрозвитку й торгівлі - наш керуючий орган. Ключові рішення щодо діяльності заводу приймаються спільно. І ми розуміємо одне одного.
- Ви хочете сказати, що міністр вас підтримує?
- Я хочу сказати, що нині це системна й конструктивна робота. Міністр ставить чіткі завдання й цікавиться результатами. Реструктуризація однозначно пішла на користь як міністерству, так і підприємству. Тож МЕРТ до нас добре ставиться. І ми відповідаємо взаємністю (усміхається).
- У чому виявляється взаємність?
- Ну, от торік "Електроважмаш" підтримав ініціативу міністерства - став учасником ProZorro. Із жовтня 2016-го ми вже виходимо на торги. Хоча, згідно з чинним законодавством, завод не зобов'язаний бути учасником ProZorro. Це був наш свідомий і добровільний крок.
- Попереднього директора "Електроважмашу" Володимира Глушакова звільнили в серпні 2015-го по суті через підозру в корупції. Пізніше арештовували і випустили під заставу 2 млн грн екс-заступника директора заводу Романа Довгого. Нині його справа в суді. Глушаков у судовому порядку домагається повернення в директорське крісло. У цьому разі МЕРТ, зважаючи на все, на вашому боці теж?
-Як і ви, я можу судити про позицію міністерства стосовно цієї, скажімо так, трудової суперечки з юридичних кроків і заяв прес-служби міністерства. Мені, як і вам, відомо, що Мінекономрозвитку не погодилося з крайнім судовим рішенням і звернулося у Верховний суд України із заявою про його перегляд на підставі неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що призвело до прийняття різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Не я звільняв Глушакова за " грубе порушення обов'язків". Це зробив міністр Айварас Абромавічус. Але можу підтвердити: те, що завод тоді був, м'яко кажучи, не в найліпшому стані, - це факт. Крім загальної кризи, проблем додали кредити, які чомусь узяли без урахування валютного ризику.
Наша нова команда зробила майже неможливе, щоб колектив одержував зарплату, а бюджет - податки, і можна було говорити про стабільне майбутнє. Нині ми йдемо вперед, намагаючись не оглядатися в минуле, хоча воно нас регулярно переслідує. Але я все-таки виходжу з того, що закон є закон, і вірю в незаангажованість суду.
- Якщо за законом, то які шанси на виправдувальний вирок у Романа Довгого? Чи він усе-таки сяде на шість років за завдання збитків на 37 млн грн?
- Знову ж, це - прерогатива суддів і компетенція НАБУ. Я займаюся менеджментом підприємства. Моє завдання зробити так, щоб підприємство працювало, а результати діяльності були на гідному рівні. При цьому оцінювати роботу мають компетентні компанії та чиновники. Можу сказати, що ми пройшли (відповідно до постанови КМУ від 4 червня 2015 р. №390) перший в історії заводу аудит фінансової звітності. Здійснила його відома міжнародна компанія KPMG. Перевіркою охопили 2013–2015 рр. За результатами аудиту за 2014-й і 2015 р. підприємство одержало умовно-позитивні висновки аудиторів.
Законність і прозорість діяльності заводу підтверджено всілякими перевірками, Державною аудиторською службою (колишнє КРУ) і, як я вже сказав, міжнародним аудитом.
- Ви так і не відповіли щодо приватизації. Чи потрібна вона заводу, буде вона чи ні? Акціонування? Залучення радника? Це планується у 2017 р.?
- Ми розуміємо, що рано чи пізно приватизація буде. Ваше запитання можна переформулювати так: чи завжди держава поганий власник? Чи є приватизація ефективним виходом? Успіх завжди залежить від команди. Якщо команда здатна дати результат, вона зробить це і на приватному підприємстві, і на казенному. "Електроважмаш" - на 100% державне підприємство. У цьому статусі він переживав не найліпші часи, але нині видужує. При цьому форма власності не змінилася, змінилися підходи до управління. Для початку слід провести корпоратизацію, а потім уже говорити про продаж заводу.
Якщо згадати про успішне управління підприємствами Фондом держмайна… Які приклади ви можете навести? Одеський припортовий завод або "Центренерго"?
Повторюся, "Електроважмаш" повинен працювати ефективно, співробітники і їхні родини мають бути забезпечені. Це не гасло й не шаблонний вислів, це - необхідність. Без розуміння реального стану речей і специфіки з боку керуючого органу дуже легко звести нанівець усі зусилля менеджменту.
Нині підприємством має управляти Міністерство економрозвитку й торгівлі. У нас нарешті налагоджено системну роботу, і я бачу реальні перспективи.