Часто-густо злощасний ПДВ пропонують замінити набагато зручнішим податком із продажів. Він справляється, як відомо, не на кожному етапі виробництва з доданої на цьому етапі вартості, а під час кінцевої реалізації, тобто одноразово. Нагадаємо, що заперечення у зв’язку з цим — завжди одне й те саме: тоді весь тягар податку впаде на роздрібну торгівлю, яка ціну, звісно, відповідно підвищить, але до бюджету нічого не віддасть, бо роздріб у нас фактично неконтрольований.
Отже, ніхто не сперечається: все, що роздріб сплачує у вигляді податків, є по суті добровільним пожертвуванням торгівлі на користь бюджету заради пристойності, а серйозно простежити за її оборотами — явно неможливо. Ні електронні контрольно-касові апарати (ЕККА), ні реєстратори розрахункових операцій (РРО) нічого змінити тут не змогли, а тому торгівля немовби приречена недоплачувати, змушуючи державу добирати недоотримане від неї за рахунок інших економічних прошарків (включаючи, до речі, ту саму торгівлю, але вже оптову).
Як же держава з цим бореться?
А ось як.
ДПАУ оприлюднила проект нового закону «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій», який істотно відрізняється від закону чинного (зі схожою назвою). Цей законопроект, більш пристосований для періоду переходу від пізнього соціалізму до раннього комунізму, передбачає:
припинення діяльності Держкомісії, яка займається такими реєстраторами; скасування вимог до сервісних центрів, що обслуговують ЕККА/РРО;
дозвіл користуватися реєстраторами розрахункових операцій, не включеними до Держреєстру, із паралельним скасуванням самого Держреєстру;
відсутність вимог щодо опломбування цих реєстраторів.
Коли ошелешена громадськість, м’яко кажучи, здивувалася, ДПАУ підновила законопроект, все-таки передбачивши якусь сертифікацію реєстраторів «відповідно до законодавства» (якого, природно, наразі немає) й принагідно різко зменшивши штрафні санкції за невиконання закону.
Таким чином, роздробу фактично хочуть сказати: «Можна все».
Причому відбувається це в країні, де програми, які дозволяють реєстраторові витягати зі своєї фіскальної пам’яті «скільки треба» — без найменшого зв’язку із сумами, проставленими на виданих чеках, — продаються повсюдно, коштують відносно недорого й передбачають навіть «абонементне обслуговування», що включає і поновлення таких програм під змінюване законодавство.
Зрозуміло, відсутність вимог до опломбування (та й узагалі самої вимоги опломбування в законопроекті теж немає, не кажучи вже про якісь додаткові деталі) — це саме те, що за такої ситуації потрібно. Тільки от кому? Невже ДПАУ?
Може, вони хочуть спровокувати порушення зовсім уже небачені, аби з’явився привід для подальшої «податкової диктатури»? Так би мовити, якась подоба «холодного літа 53-го»?
Вважаю, навряд чи.
Принаймні припущення, що за авторами проекту стоять ті, хто пов’язаний із реєстраторами, які опинилися було поза Держреєстром (а тепер матимуть рівні права), виглядає реалістичнішим. В іншому разі доведеться допустити змову і зовсім некрасиву — із представниками власне роздробу.
І це ж який доведеться покласти податковий тягар на безготівку, аби компенсувати втрати від потурань «готівковцям», від яких уже й пломб на реєстраторах вимагати не хочуть...
Незрозуміло тільки, кому в роздробі це було настільки потрібно. Проблеми свої там вирішують спокійно і за чинного закону, у крайньому випадку — переходять до ПриПЄПів (ПРИватних Підприємців на Єдиному Податку), яким офіційно дозволено реєстраторами не користуватися. Щоправда, ПриПЄПам обмежено річний оборот, але ж коли простежити за ним — через відсутність РРО/ЕККА — все одно не можна, то який сенс в такому обмеженні?
Та невже комусь і цього виявилося замало?
Ну а як, цікаво, пояснюють свій проект самі податківці? Виявляється, він є втіленням одного з президентських кроків «назустріч людям»!
А чи не можна уточнити, ЯКИМ САМЕ людям? Оголосіть увесь список, будь ласка...