UA / RU
Підтримати ZN.ua

ДЕСЯТЬ РОКІВ ВІЛЬНОГО ПЛАВАННЯ

Створена 10 листопада 1992 року акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот» перебуває відтоді у вільному плаванні...

Автор: Олександр Артеменко

Створена 10 листопада 1992 року акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот» перебуває відтоді у вільному плаванні. За десять років, які залишилися за кормою, довелося оминати чимало мілин та рифів, долати підводні течії і шторми, допомагати тим, хто зазнає лиха, і відбивати абордажні атаки противника. У морі Ринку та Підприємництва такі випробування підстерігають на кожному кроці. Витримувати їх допомагає те, що компанія ніколи не чекає з моря погоди. І щорічно, у переддень великодніх свят, АСК «Укррічфлот» збирає своїх акціонерів, а її президент Микола Славов доповідає про результати роботи за попередній рік і про плани на майбутній. Така ось морська традиція.

Минулий 2001 рік, результати якого обговорювалися на чергових загальних зборах акціонерів, виявився для компанії не менш складним і важливим за обсягом поставлених завдань, ніж попередні. Втім, усім судноплавним компаніям світу довелося працювати у складних умовах. Великих втрат морський та річковий транспорт зазнав через світову паливну кризу, внаслідок якої ціни на паливно-мастильні матеріали зросли у 2—2,5 разу. Водночас вартість перевезення вантажів на міжнародних фрахтових ринках знизилася на 15—20 відсотків.

Навіть судноплавним компаніям розвинених країн довелося згортати діяльність. Що вже тоді говорити про вітчизняні, які протягом усього року відчували гостру нестачу вантажної бази? Практично всі українські експортери мусять продавати свою продукцію за умови, що вона вивозиться з морських портів країни суднами під чужими прапорами за високими фрахтовими ставками. І це насамперед результат відсутності в Україні державної політики захисту вітчизняних судновласників. Ось їм і доводиться «підчищати» порти та вивозити в основному низько тарифіковані вантажі.

Та, до честі правління й керівництва АСК «Укррічфлот», вони своєчасно розробили та реалізували комплексні заходи для поліпшення вантажної бази та зменшення експлуатаційних витрат. Компанія змогла мобілізуватися і забезпечити виконання річного бюджету з усіх техніко-економічних та фінансових показників. Її вантажний флот перевіз 5,4 млн. тонн вантажів, що на чотири відсотки перевищило рівень 2000 року. Сьогодні на флот АСК припадає 40 відсотків загального обсягу перевезень усім морським і річковим транспортом країни.

У зарубіжному сполученні обсяги перевезень становили 3,6 млн. тонн, а на внутрібасейнових та каботажних лініях перевезено 1,8 млн. Зростання до рівня 2000 року становило 23 відсотки, до плану — 15. Доходи від усіх видів діяльності АСК «Укррічфлот» за звітний період становили 212 млн. гривень, що на два відсотки вище за рівень 2000 року.

Слід зазначити, що з часу створення компанії її валютні доходи, завдяки виходу на міжнародні лінії, зросли більш ніж на дві третини і в загальних доходах їх питома вага досягає 94 відсотків.

Завдяки переведенню суден на роботу на одному двигуні та іншим заходам удалося досягти істотного зниження витрат паливно-мастильних матеріалів. Усі виручені кошти були спрямовані на будівництво нового флоту, модернізацію діючих теплоходів та придбання акцій АТ «Дніпропетровський річковий порт».

Свого часу до складу АСК «Укррічфлот» було прийнято Херсонський та Запорізький суднобудівні й судноремонтні заводи, а також Вилківську ремонтно-експлуатаційну базу флоту. Це дало позитивний результат, оскільки витрати компанії на ремонт флоту торік удалося зменшити на 3 млн. гривень, порівняно з запланованими.

Забезпечили виконання своїх бюджетів 2001 року і дочірні підприємства компанії — Запорізький, Херсонський та Миколаївський річкові порти. Їхній валовий доход становив 44 млн. гривень.

Стабільна робота компанії та дочірніх структур протягом усього року дозволила спрямувати на будівництво нового флоту 13 млн. гривень і профінансувати затверджені в бюджеті витрати на соціальний розвиток на суму 9 млн. гривень. «Укррічфлот» — єдина судноплавна компанія в Україні, яка спрацювала 2001 року прибутково.

Керівництво компанії запропонувало, а її акціонери схвалили стратегічний курс на побудову вертикально інтегрованої корпорації нового типу, яка об’єднує у собі всі ланки процесу перевезення вантажів «від дверей до дверей». Це визначає першочерговість вирішення завдань корпоративного управління.

Про абордажні атаки в цій статті згадувалося не для красного слівця: на початку минулого року група іноземних акціонерів удалася до спроби захоплення АСК «Укррічфлот», сформувавши у своїй власності блокуючий пакет акцій. Відвести загрозу й захистити права українських акціонерів удалося завдяки створенню ЗАТ «Трудовий колектив АСК «Укррічфлот», підтриманого торішніми зборами акціонерів.

Для забезпечення діяльності ЗАТ «Трудовий колектив АСК «Укррічфлот» на повному госпрозрахунку та самофінансуванні в його структурі створено фрахтовий відділ з фрахтування чужих суден для вивезення вантажів із вітчизняних портів на випадок нестачі власного флоту компанії, а також транспортно-експлуатаційний відділ із філіями в Дніпропетровську, Запоріжжі, Херсоні та Миколаєві. Крім того, ЗАТ отримало ліцензію і розпочало роботу з перевезення вантажів на каботажних і дунайських лініях флотом, орендованим у річкових портах.

Ще раз повернемося до початку статті, де згадувалося про надання допомоги тим, хто зазнає лиха. Отож, віднедавна Дніпропетровський річковий порт відчув до себе нездоровий інтерес сторонніх комерційних структур. Для портовиків це могло скінчитися справжнім лихом, оскільки вони були добре обізнані з плачевною долею деяких цілком благополучних підприємств Дніпропетровська і низки дніпровських річкових портів, які раніше ставали об’єктом такої уваги. І вони «надіслали сигнал SOS», звернувшись до АСК «Укррічфлот» із пропозицією об’єднатися. Таке рішення практично одноголосно підтримали акціонери порту на своїх щорічних зборах 14 грудня 2001 року, що свідчить про їхню велику довіру до судноплавної компанії. Беручи до уваги те, що Дніпропетровський річковий порт міститься поблизу основних експортноутворювальних регіонів, і бажаючи захистити його від зазіхання сторонніх комерційних структур, АСК пристала на пропозицію. Збори акціонерів «Укррічфлоту» одноголосно схвалили таке взаємовигідне об’єднання.

Вік діючого флоту АСК «Укррічфлот» і завдання розширення географії вантажних перевезень, які стоять перед нею, зобов’язують до побудови нових суден. Слід зазначити, що ні в Росії, ні в інших країнах СНД будівництво нового флоту практично не ведеться.

У червні 2001 року компанія завершила будівництво першої серії з п’яти суден типу «Десна», яке велося за рахунок кредиту Європейського банку реконструкції та розвитку. За такою самою схемою на румунській судноверфі «Навол» будуються ще два теплоходи цієї серії. Перший із них — «Володимир Українець» — компанія отримає у третьому кварталі поточного року, другий — «Олексій Дідковський» — на початку наступного. Погашення кредиту ЄБРР компанія здійснює у повній відповідності до кредитної угоди, і менеджмент Євробанку розглядає АСК «Укррічфлот» як солідного та обов’язкового позичальника.

Водночас концепція розвитку «Укррічфлоту», завдання зі зміцнення позицій на міжнародному фрахтовому ринку, які він розв’язує, потребують ще інтенсивнішого вирішення проблеми відновлення флоту. Тому на основі всебічного аналізу фрахтового ринку керівництво компанії прийняло рішення придбати до кінця 2005 року п’ять великотоннажних теплоходів вантажопідйомністю 5—6 тис. тонн. Останнім часом ринок тоннажу сприятливий для придбання суден, що були в експлуатації і вік яких не перевищує трьох–п’яти років. Такі теплоходи вдвічі та більше дешевші за нові, при аналогічних технічних характеристиках. Це, вважає Микола Славов, дасть можливість поповнити флот АСК необхідними суднами швидше і з меншими фінансовими витратами. Відкриття кредитної лінії для фінансування купівлі суден, які були в експлуатації не більш трьох-п’яти років, підтримав Євробанк.

Консолідований бюджет АСК «Укррічфлот» на нинішній рік складався з урахуванням головного завдання — послідовного розвитку та підвищення ефективності роботи компанії, її дочірніх підприємств, філій та структурних підрозділів з урахуванням ринкової кон’юнктури у сфері профільних послуг. Основною умовою виконання прийнятого бюджету має стати перехід на новий рівень фрахтово-комерційної роботи. Нинішнього року компанія націлена на вишукування вантажопотоків, альтернативних перевезенням металобрухту, залізорудної сировини, залучення до перевезень металопродукції, нарощування обсягів перевезень вугілля, розширення номенклатури вантажів, що перевозяться із морських портів Чорного та Азовського морів. Є плани збільшувати обсяги перевезень зернових вантажів, відправляючи судна типу «ріка-море» з Херсонського, Миколаївського та Дніпропетровського портів у країни Чорноморського та Середземноморського басейнів.

У підсумку від виробничо-фінансової діяльності 2002 року планується отримати консолідованого чистого прибутку 15,9 млн. гривень. Він буде спрямований на виплату дивідендів, будівництво нового флоту, придбання акцій, а також на вирішення соціальних питань трудового колективу.

Окремо слід зупинитися на виплаті дивідендів акціонерам. За 2000 рік це зроблено в терміни, передбачені рішенням торішніх зборів. За 2001 рік виплата запланована в попередніх обсягах, і це викликало чимало запитань. Адже більшість пересічних акціонерів — люди похилого віку. Свого часу вони змогли втриматися від спокуси віддати свої приватизаційні ваучери численним «пірамідам», організатори яких обіцяли натомість надзвичайні відсотки й добре нагріли руки на довірливості необережних громадян. А що тепер?

— Дивіденди можна виплачувати й у п’ятикратному обсязі, але це буде політика «проїдання» компанії, — відповідає президент АСК «Укррічфлот» Микола Славов. — Якщо діяти таким чином і припинити будівництво нового флоту, через кілька років «Укррічфлот» просто загине.

На жаль, у цьому не доводиться сумніватися, якщо згадати про мілини, рифи та різноманітні підводні течії, що трапляються на шляху вітчизняного підприємництва. Колись глава держави назвав АСК «Укррічфлот» моделлю приватизації, до якої всі повинні прагнути. Оцінка втішна, але модель, як відомо, річ тендітна, потребує дбайливого поводження. Зламати її можна одним необережним рухом. А скільки таких рухів відчувають на собі «моделі приватизації» з боку державних органів? Це і фіскальна податкова політика, і відсутність належної підтримки вітчизняного виробника, і багато іншого, чого не повинно бути в державі, в якій слова не розходяться з ділом, а турбота про громадян — не декларована, а наповнена реальним змістом.

Та навіть за таких умов багато вітчизняних підприємств націлені на успішне завершення трансформаційних процесів, підвищення конкурентоспроможності, знаходять свою нішу на міжнародних ринках товарів і послуг. Десятирічний досвід роботи АСК «Укррічфлот» в нових економічних умовах — яскраве того підтвердження.