Цінова історія нерухомості як товару для нас ще настільки коротка і, до того ж, настільки набридливо фіксує лише зростаючу тенденцію, що зав’язати на цю тему світську бесіду, уникаючи надмірної емоційності, нелегко. А от у Великобританії обговорення цін на нерухомість, як жартують на сторінках журналу The Economist, за своєю популярністю вже затьмарило класичну тему примх погоди. Тим більше що в нерухомості, як виявилося, цих примх теж хоч відбавляй.
Клаудіо Боріо і Патрік МакГір, авторитетні лондонські економісти, протягом останніх 30 років відстежують ціни на нерухомість у 13 країнах світу. Їм вдалося встановити певні закономірності, дуже добре підтверджені в минулому. Так, наприклад, зазвичай ринок нерухомості досяг своїх пікових значень через два роки після чергового буму на фондовому ринку. Проте з моменту останнього буму минули вже чотири роки, а ціни на будинки в більшості країн світу затято і вкрай необачно продовжують підніматися. Винятково низькі відсоткові ставки роблять іпотеки надто привабливими, а загальний ажіотаж ще більше посилює спокусу. У результаті тільки у Великобританії в березні кредитів на купівлю нерухомості набрали на 9,3 млрд. фунтів стерлінгів (16,7 млрд. дол.), довівши загальну суму боргів до позамежних 800 млрд. фунтів.
Про те, що ринок нерухомості дуже перегрітий, свідчать не тільки заяви спеціалістів, які підрахували, що ціни на будинки порівняно з середніми показниками доходів завищені в Америці на 23%, в Австралії — на 33, а в Іспанії — і зовсім на 68. Надзвичайно активізувалися ріелтори-спекулянти, котрі купують і відразу перепродують будинок ще до строку першої іпотечної виплати. З урахуванням того, що швидкість зростання цін на нерухомість у більшості країн у четвертому кварталі вимірювалася двозначними числами, це приносить колосальну вигоду. І при цьому ще більше сприяє перегріву ринку, що ні до яких гарних наслідків не призведе.