Переселенцями вважаються особи, що офіційно зареєструвалися в реєстрі Мінсоцполітики відповідно до закону №509 "Про облік осіб, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції" і закону №505 "Про надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщаються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг".
За інформацією Служби з надзвичайних ситуацій, на 16.12.2014 р. переселенців налічується 400 тис. Щодня реєструється близько 10 тис. переселенців. Тим часом частина людей не зареєструвалася, отже потенційно переселенців значно більше.
Населення Донбасу становить приблизно 6 млн чоловік, під сепаратистами перебуває близько 50% населення, з якого приблизно половина людей може виїхати в інші міста України, тобто 1-1,5 млн осіб. За інформацією штабу переселенців, можливості подальшого розселення в наявних об'єктах нерухомості на сьогодні практично вичерпані в Київській, Харківській та Одеській областях і в місті Києві. Не секрет, що саме в цих містах є потенційно максимальна кількість робочих місць для працевлаштування, а ось місць для проживання - немає. Переселяти людей у міста, в яких немає роботи, і створювати конкуренцію з місцевими жителями - означає зіштовхувати інтереси місцевих із переселенцями, а цього допустити не можна в жодному разі.
Де живуть сьогодні переселенці, які залишили зону АТО? Такої статистики майже немає. Частина їх переїхали до родичів і знайомих, частина - наймають квартири (доки є заощадження), живуть у будинках відпочинку й навіть у літніх таборах на півдні України, потребуючи переселення в опалювані приміщення, - таких приблизно 20 тис. Їм обіцяють опалювані намети, але ж це тимчасовий захід. Переселенців ставатиме більше. Хоча деякі з них повертаються назад.
Давно назріло питання побудови житла для переселенців. Яке житло будувати?
Цілком очевидно, що це мають бути містечка-супутники поблизу великих промислових та обласних центрів, у яких потрібні робочі руки. Грузія відразу ж після війни з Росією почала активно будувати такі містечка, що дозволило вже через кілька місяців дати житло. А ми чим гірші?
Давайте підрахуємо очікувані витрати. Фахівці знають, що вартість будівництва багатоповерхового будинку, у приведенні до квадратного метра, набагато вища, ніж вартість будівництва одноповерхового, а терміни - набагато довші. Якщо багатоповерховий будинок можна побудувати за 2-3 роки, то одноповерховий - за 2-3 місяці. Маємо позбутися традиційного для нашої країни уявлення, буцім усі повинні жити в багатоповерхових будинках. Понад те, у розвинених країнах, особливо у США, багатоповерховими будинками забудовані тільки центри міст, а довкруж - сама комфортна "одноповерхова Америка". Одноповерхове житло можна побудувати швидше й дешевше, ніж багатоповерхове, що відповідає вимогам до будівництва містечок для переселенців зі Сходу.
Найпоширенішим і найбільш ефективним будинком у всьому світі вважають одноповерховий будинок площею 6х9 м, тобто 54 кв.м. Його собівартість - 8100 дол. (150 дол. за кв.м). Будинок можна будувати на невеликій земельній ділянці - до двох соток. Містечко на 10 тис. таких будинків можна побудувати за півроку, включно з розробкою проекту. Сьогодні для заселення 400 тис. переселенців потрібно всього 10 таких містечок, якщо брати в середньому 4 особи на дім. І будувати їх потрібно біля підприємств, які гостро потребують робочих рук.
У наведену вартість не входить будівництво та підключення інфраструктури (води, каналізації, електрики й газу), що становить до 30% від вартості будинку, тобто остаточна вартість може сягати 10530 дол. за будинок.
Отже, якщо нам потрібно розселити 400 тис. людей, то доведеться побудувати 100 тис. будинків, на які піде приблизно 1,05 млрд дол. США.
Багато це чи мало, і де взяти ці кошти?
У масштабах країни, яка продала в листопаді 3,175 млрд дол. із золотовалютного резерву для підтримання курсу гривні, це не так уже й багато. Долари краще не продавати, а витрачати їх на спорудження будинків. Або, наприклад, не будувати "повітряний експрес" до Борисполя - чи такий уже він нам життєво необхідний під час війни? А на експрес же передбачено 372 млн дол. Решту коштів можна отримати від донорських організацій: на містечка точно дадуть.
Звісно, на експресі хтось розраховує "нагріти руки", а на будиночках, з огляду на названі ціни, зробити це буде досить проблематично. Всі наведені мною цифри не мають "корупційного податку", який витрачається на купу різноманітних дозволів. Ось це й буде анонсоване "життя по-новому". Переконаний, що міжнародні організації підтримали б таке будівництво і морально, і грішми. Говорити про реакцію самих переселенців взагалі не доводиться: вона очевидна. І ця очевидна реакція нам дуже потрібна.
Будівництво містечок дозволить дати замовлення багатьом галузям промисловості, а це - робочі місця і для самих переселенців, отримання інвестицій. Адже українська економіка потерпає саме від відсутності інвестицій. Говорячи економічною мовою, у нас гроші (долари і євро) стали ціннішими, ніж виробництво та послуги: можна нічого не робити, вкласти всі кошти в долари/євро і чекати на них подорожчання. Україні треба почати витрачати гроші не на підтримання банків, а на будівництво містечок, що дасть поштовх внутрішньому ринку, інвестиціям і, як результат, вплине на курс долара.
На яких умовах надавати житло переселенцям? Держава планує виплачувати компенсації переселенцям на відновлення їхнього житла. Але це можливо тільки стосовно переселенців із зони АТО, яка перебуває під контролем України. Багатьом із них нічого відновлювати, і тому вони можуть на ці кошти купити щось нове. За інформацією зі штабу переселенців, суми компенсацій поки що не визначені, але навряд чи на них можна буде купити квартиру в промисловому або обласному центрі. Говорять про залежність компенсації від розміру квартири чи будинку, який був у володінні переселенців. Думаю, це питання досить спірне і залежить від того, на яких умовах передаватимуться будинки переселенцям. І тут можливі різні підходи.
Можна передавати будинки в тимчасове користування з правом їх викупу, а першим внеском і може бути та компенсація, яку планують видавати. Звісно, інвалідам, багатодітним сім'ям та іншим категоріям будинки можуть передаватися безкоштовно. Також безплатно будинки можна буде передавати учасникам АТО і сім'ям загиблих в АТО. Інші категорії переселенців мають отримувати житло в тимчасове користування з можливістю його викупу, якщо їхнє житло на території АТО залишиться не під контролем України. Крім того, в них має бути можливість побудувати будинок більшої площі, вклавши в його будівництво свої кошти. Держава може забезпечити якісь базові матеріали для оздоблення, а хтось захоче змінити планування та оздоблення: це можна зробити за власний кошт. Вирішувати, яким чином передаватиметься житло, можна й пізніше, головне - розпочати цей процес.
Безумовно, у бюджеті на наступний рік мають бути закладені відповідні кошти - не менше 30% від 1 млрд дол. Але виділяти їх краще через місцеве самоврядування, - адже ми ратуємо за децентралізацію? На місцях набагато легше вирішувати, де розташувати містечка, яку земельну ділянку виділити під кожен будиночок (українці традиційно люблять город поруч із домівкою, мальви). Місцевій владі легше проводити конкурси, залучати інвестиції в конкретні проекти й потім контролювати будівництво та розселення переселенців. Тобто програму має розробити центральний уряд, сформулювавши основні вимоги та пріоритети, а ось втілювати їх мають місцеві органи влади. Вже не кажу про контроль цієї програми місцевою громадою.
Будівництво окремих будинків - не єдине вирішення проблеми. Можна будувати і так звані таун-хаузи, або міські будинки. Такі будівлі мають спільні бічні стіни, що дозволяє трохи заощадити площу земельної ділянки забудови. Цей тип будинків поширений у США в межах міста, де люди традиційно воліють жити у приватному будинку, але при цьому немає достатньої кількості земельних ділянок для окремих будівель. В окремих випадках буде доцільно комбінувати готельні будинки і таун-хаузи. Втім, варіантів може бути безліч, і залежать вони від креативності розробників проектів, площі земельних наділів.
Звичайно, потрібно розробити проекти сучасних міст із відповідною інфраструктурою, широкими вулицями, хорошими дорогами тощо. На цих проектах можна було б відпрацювати нові норми з підключення електроенергії, води та каналізації, газу, які дозволили б істотно скоротити час узгоджень цих підключень, відпрацювати нові системи спрощеної дозвільної документації та зробити багато іншого, що відрізняє сучасне містечко від "застарілої" забудови. І, природно, обов'язково застосувати енергоощадні технології...