Сьогодні весь світ переживає не найкращі часи: криза, військові конфлікти, екологічні проблеми - все це не може не впливати на рівень життя населення. Та й сам цей рівень у кожній країні - різний.
Токіо - найдорожче місто світу. Такого висновку дійшли дослідники з Economist Intelligence Unit, які проаналізували ціни на 160 продуктів і послуг у 131 місті світу. В японській столиці хліб (у перерахунку на нашу валюту) коштує близько 70 грн, бензин - майже 15, а сигарети - понад 40 грн за пачку...
У десятку найдорожчих за рівнем життя міст, крім Токіо, увійшли Осака, Сідней, Осло, Мельбурн, Сінгапур, Цюріх, Париж, Каракас і Женева.
Десятка міст, у яких рівень життя "найнижчий", така: Тегеран, Джидда, Панама, Коломбо, Бухарест, Алжир, Катманду, Нью-Делі, Мумбаї та Карачі.
Ні Київ, ні наші найближчі сусіди Москва і Мінськ не потрапили в ці дві десятки. А корисно було б зрозуміти, який рівень життя в наших найближчих сусідів. Який прожитковий мінімум і так званий "споживчий кошик"?
З українською гривнею в Росії робити нічого: "обмінників" цієї валюти навіть у Москві практично немає, тільки на Київському вокзалі, та й то за вкрай невигідним для українців курсом.
Та навіть якщо ви заздалегідь обміняли вдома гривні на рублі, ціни в магазинах вас не потішать - вони прямо астрономічні, з погляду рядового українця...
Як же примудряються жити з такими цінами пересічні росіяни, у тому числі й москвичі?
"Життя в Москві - найдорожче в Росії, - коментує жителька російської столиці, юрист однієї з приватних компаній Олена Лучина. - Середня зарплата москвича залежить від сфери діяльності, але становить у середньому 50-70 тис. російських рублів. Найнижча зарплата - 20-25 тис. руб. Найвищу важко назвати: це може бути і 300, і 500 тис. руб., усе залежить від компанії та рівня фахівця.
Тепер полічімо витрати: комунальні платежі в однокімнатній квартирі тягнуть до 2 тис. щомісяця, і якщо ти
орендуєш таку квартиру, це виллється у 28 тис. руб. плюс комунальні, причому не в самому центрі, а в спальному районі. Оренда двокімнатної - близько 40 тис, трикімнатної - ближче до
50 тис. Елітне житло досить дороге.
Обід зайнятого на роботі москвича в кафе коштує близько 7 тис. руб. на місяць. Удома харчування на трьох членів сім'ї- ще не менше 10-15 тис. щомісяця.
Плата за дитячий садок на одну дитину досить низька - 1,5 тис. руб.
Що ж до транспорту, то за п'ять робочих днів у метро і в маршрутці на одну людину йде приблизно 2 тис. руб., тобто 8-10 тис. на місяць, але це тільки - на роботу й додому, без додаткових поїздок.
Для тих, у кого приватне авто, вартість бензину АІ-95 - 33 руб./літр.
Стосовно купівлі одягу слід сказати, що, наприклад, коротеньке жіноче демісезонне пальто коштує близько
10 тис. руб. І купити одяг для москвичів - велика проблема: Москва наповнена магазинами брендового одягу, в яких ціни прямо зашкалюють. Тому жителі російської столиці намагаються купувати його з допомогою інтернет-магазинів, де все коштує в рази дешевше".
Навіть із високою заробітною платнею 100 тис. руб. жити в Москві - непросто, особливо якщо сім'я велика. Тим часом Москва заповнена жителями інших, віддалених міст Росії, які замикають на ключ свої будинки та квартири й переселяються на роки в Москву, щоб прогодувати себе та своїх близьких. Вони живуть зазвичай у гуртожитках, у тяжких житлових умовах, оскільки їхня заробітна плата набагато нижча, ніж заробіток москвичів. Та й харчуються вони значно скромніше...
Які ж справи подалі від столиці - у Підмосков'ї?
"Середня зарплата жителя Підмосков'я становить приблизно 10 тис. руб., - розповідає працююча пенсіонерка Галина Мальцева, - при цьому найнижча - близько 5 тис., а найвища - 20-25. Середня пенсія жителя Підмосков'я - 6-8 тис. руб.
Комунальні платежі (ЖЕК, газ, електрика, стаціонарний телефон і найпростіший Інтернет) - 5-6 тис. руб. Якщо ощадливо готувати вдома, то на харчування двох осіб піде 4-5 тис. на місяць. Значна частина населення Підмосков'я працює в Москві, тому важлива частина витрат - транспортні. Я плачу за поїздки "Дєдовск-Москва (Дмітровская)" 2100 руб. щомісяця, причому їжджу не щодня. За метро - 1200 руб. на місяць (60 поїздок). Ліки коштують дуже дорого, одяг у Підмосков'ї на ринках можна купити дешевше, ніж у столиці. Молодь може заробити більше, але знову ж - у Москві.
Оренда квартири в Підмосков'ї коштує приблизно стільки ж, скільки і в столиці, - близько 30 тис. руб. за "однушку".
Вартість продуктів харчування залежить від віддаленості від Москви. У нас у Дєдовскє (15 км від столиці) вартість майже така сама, щось дешевше, але ненабагато. Це близьке Підмосков'я, 25 хвилин електричкою. У далекому Підмосков'ї все приблизно на третину дешевше. Це, наприклад, Волоколамськ. Та навряд чи там можна легко знайти роботу, і зарплати там ще нижчі.
У "середньому" Підмосков'ї, наприклад у м. Істра, вартість будинку з ділянкою - від 1 млн руб. Багато жителів близького Підмосков'я радо перебираються туди, тому що там усе дешевше.
Моя сім'я із двох осіб витрачає на життя 40 тис. руб. на місяць".
Підрахувавши доходи й витрати цієї жительки Підмосков'я, розумієш, що все зароблене нею та її чоловіком іде без залишку, ще й не вистачає.
У російській глибинці рівень заробітної плати ще нижчий, рівень життя не дотягує до підмосковного.
З 1 січня 2013 р. у Росії набув чинності новий споживчий кошик, який діятиме до 2018 р. У нього насамперед включені продукти харчування, що становлять близько 50% його вартості (для порівняння, у країнах Західної Європи ця цифра не перевищує 20%). Це пояснюється тим, що більшість російських родин витрачають на продукти харчування понад половину сімейного бюджету.
"Зазирнувши" у російський споживчий кошик на 2014 р., можна побачити, що, згідно з розрахунками уряду, громадянин, який працює, споживає за рік 100,4 кг картоплі, 114,6 кг овочів, 60 кг свіжих фруктів, 126,5 кг хліба та хлібопродуктів, 58,6 кг м'ясних та 18,5 кг рибопродуктів, відповідно. Послуги культури становлять лише 5% від загальної величини щомісячних витрат.
Це означає, що для нормальної життєдіяльності середньостатистичний росіянин має споживати на день: хліба - 300 г, картоплі - 280 г, овочів - 300 г, фруктів свіжих - 160 г, солодкого - 60 г, молока та молочних продуктів - 800 г, олії рослинної та жирів - 40 г. Крім того, раз на два дні споживати яйце, обмежуватися в день 160 г м'яса та 350 г риби - на тиждень. Що ж до інших потреб, то за свій прожитковий мінімум росіянин може один раз на місяць відвідати кіно чи театр, не більше.
Може, у сусідній Білорусі рівень життя вищий?
"У Білоруській глибинці зарплати невисокі, - розповідає житель Полоцька Юрій Марущак. - Найнижча - 200 дол., хороша - близько 2 тис. дол. Середня зарплата - 300-350 дол. Комунальні платежі становлять 70-
80 дол. в однокімнатній квартирі та 200-220 - у трикімнатній (враховуючи вартість газового опалення у приватному секторі). Якщо орендувати квартиру, це виллється ще у 150-
250 дол. - залежно від площі. Вартість харчування однієї людини на місяць (за скромними підрахунками) становить близько 150-200 дол. Витрати на дитячий садок - 25 дол. на місяць.
Якщо ви користуєтеся громадським транспортом, то 20 дол. на місяць коштують поїздки в автобусі.
Одяг недешевий: чоботи - 150 у.о., стільки ж - куртка чи пальто, светр чи джинси - 60 у.о."
Таким чином, навіть самотній житель білоруської глибинки витратить на себе близько 500 дол. на місяць без оренди житла, вартості бензину, культурних заходів, літнього відпочинку та ліків...
У Мінську вартість життя ще вища.
"Середня зарплата в столиці - 400-500 дол., - коментує житель Мінська Станіслав Петрашкевич. - Світло, вода, телефон, ЖЕК - близько 45 дол. на місяць. Оренда однокімнатної квартири - 350 дол. на місяць (не центр, без меблів, у старому будинку). На харчування йде 200-250 дол. на людину, дитячий садок - 15 дол., але планують підвищити ціну на 50%, щорічний внесок на потреби школи - близько 20-30 дол.
На громадський транспорт щомісяця йде (включно з метро) 23 дол., якщо їздити одним видом транспорту - 12 дол.
Ціни на одяг дуже високі: жіноче вітчизняне демісезонне пальто коштує 350-400 дол. Багато хто їздить по одяг у Хмельницький (Україна).
Що ж до офіційної мінімальної заробітної плати в Білорусі, то вона становить 165 дол.
Загальна фінансова криза пройшлася по економіках усіх країн, зробивши рівень життя в більшості з них дуже низьким. Тому мрії про рай за бугром - не більше, ніж мрії. Як кажуть, "добре там, де нас немає"...