Щоразу після зміни влади в країні виникає безліч запитань. Хто повинен брати на себе відповідальність? Які сфери та галузі розвиватимуться насамперед? Як зміниться життя пересічних українців? Словом, усіх цікавить одне: хто стане тим локомотивом змін, який приведе Україну у горезвісне світле майбутнє?
І поки меценати (читай: олігархи) про всяк випадок відходять "у тінь", на перший план виходить великий бізнес. Це підприємці, які, не маючи впливу в парламенті та уряді, без "кишенькових" партій і ЗМІ беруть на себе відповідальність за розвиток цілих галузей.
Що потрібно українському бізнесу для розвитку та створення нових робочих місць? Чого чекають підприємці від нової влади? Які реальні виклики та можливості України сьогодні? Про це та про багато іншого ми поговорили з українським підприємцем, засновником інвестиційної групи UFuture Василем Хмельницьким.
- Чого ви очікуєте від нової влади? Якими повинні бути її першочергові кроки, на вашу думку?
- Напевно, як і всі в Україні, від нової влади я очікую реформ. Звичайно, важливі всі соціальні зміни, але як підприємця мене найбільше цікавлять рішення, що стосуються бізнесу: податкова та судова сфери, правоохоронні органи, зміна бізнес-клімату в країні.
По-перше, правила повинні бути однаковими для всіх. Наша компанія працює "по-білому", тобто не оптимізує, а платить усі податки. Ми прийняли рішення, що так буде і в кожному новому нашому бізнесі. Але якщо залишається можливість для інших підприємців уникати податків, то ми просто не зможемо з ними конкурувати. Часи "чорного" і "сірого" ринків минули, бізнес чекає на зрозумілі та прозорі правила для всіх.
По-друге, це, звичайно ж, боротьба з рейдерством. Потрібно прибрати всі можливості, через які підприємці позбавляються своїх активів, втрачають бізнес. Для цього потрібна політична воля і тверді заходи з боку держави. Право власності має бути захищене.
По-третє, я сподіваюся, що будуть державні програми, які посприяють розвитку малого і середнього бізнесу. Одна така недавно була презентована в UNIT.City – у межах проекту "Український Фонд Стартапів" держава виділила перші 390 млн грн на інвестування в інноваційні виробничі ідеї.
Така підтримка державою проектів на першій стадії розвитку практикується в Австрії, Польщі, Швеції, Ізраїлі та інших країнах. В Ізраїлі, наприклад, держава виділяла величезні суми на інвестиції в інноваційне підприємництво. Чимало з проектів не злітали, зате ті, які стали успішними, вивели країну на новий рівень. Зараз Ізраїль - один із лідерів у сфері інновацій, впровадження високотехнологічних виробництв.
Сподіваюся, що таких програм стане більше в Україні, сума інвестицій зросте, а гроші будуть розподілятися чесно. Зараз у наглядовій раді фонду гідні люди.
- Як гадаєте, чи вдасться владі запровадити доленосні для країни реформи? Ви бачите таких фахівців у новій команді?
- Це цікавий прецедент, що в парламент пройшли переважно нові люди, які не мають відношення до політики, так звані "no name кандидати". Я не роблю поспішних висновків, ми вже бачили, як люди, до яких була довіра у суспільства і бізнесменів, з'являлися у владі, не могли нічого там зробити, наштовхуючись на сильний опір системи, і йшли, або самі ставали частиною старої системи. Так що час і конкретні кроки покажуть.
- Чи не лякає вас некомпетентність у владі?
- Дуже лякає. Я вважаю, що це буде найбільший виклик для нової влади. Претендуючи на серйозне кар'єрне зростання, потрібно пройти певний шлях. У бізнесі це так: перш ніж відкривати свій ресторан - попрацюй офіціантом, вивчи всі процеси.
Наприклад, якби з моїм досвідом я мав амбіції стати віце-прем'єром, я спочатку пішов би на заступника міністра, попрацював 3-4 роки, потім пішов би на першого заступника, потім - на міністра.
Найбільша проблема - це люди, які нічого в житті не зробили, не розуміють процесів, хочуть змінити щось на краще, але не розуміють як. Це навіть гірше, ніж корупціонер, який захищатиме свій інтерес і даватиме невелику можливість іншим. Я вважаю, що це реально велика проблема, яку ми ще не усвідомлюємо.
- Як зміни у країні впливають на вашу компанію? Ви вже відчули зміни на собі?
- Ми з командою UFuture уже прийшли до того розуміння, що всі зміни починаються у нас самих. Є така притча. Учень прийшов до Майстра і запитав: "А чи довго чекати на зміни до кращого?" "Якщо чекати, то довго", - відповів Майстер. Що б не відбувалося на Банковій, ми не перекладаємо відповідальність за свій успіх на когось іншого. А починаємо з себе, вибудовуючи настільки сильну команду, яка готова працювати й досягати успіху у найбільш кризових ситуаціях. Для нас у UFuture це, мабуть, найголовніше - зміна свідомості, визнання відповідальності за світ навколо тебе. Нам є куди рости і як змінюватися. І весь підприємницький клас в Україні переживає зміни, принаймні - повинен. Я говорю про себе, про своїх колег, про український ринок і всіх, хто створює тут продукт. Ми несемо відповідальність за те, якою країна є сьогодні і якою вона стане в майбутньому. І майже через 30 років після початку ринкової економіки нам усім пора позбутися ментальності первинного накопичення капіталу.
- І в чому полягають ці зміни?
- По-перше, рішення інвестувати в той чи інший проект ґрунтується не тільки і не стільки на сумі можливої вигоди. Ми прийшли до того, що для нас важлива соціальна складова проектів, у які ми інвестуємо. Тобто, це так званий impact investment.
По-друге, ми трансформуємо групу, щоби наблизитися до європейських стандартів. Міняємо структуру - робимо її значно прозорішою і зрозумілішою для партнерів, інвесторів і регуляторів. Зміцнюємо корпоративне управління.
Ми прийшли до такого наміру в результаті особистісного зростання кожного з членів команди. Нашою метою не є заробити якомога більше грошей будь-яким шляхом. Ми хочемо впроваджувати позитивні зміни в суспільстві, створювати проекти, які будуть вести до успіху не тільки нас, а й всю країну. Ми бачимо своє майбутнє і майбутнє своїх дітей в Україні. У нашій команді зібралися талановиті та цілеспрямовані люди, які хочуть максимально реалізувати свій потенціал.
- Як це виглядає на практиці у комерційній структурі?
- Ми хочемо створити повноцінну, впливову раду директорів, до складу якої входитимуть незалежні керівники. Ми зміцнюємо комплаєнс, вводимо системи KYC і Due diligence - нам зовсім не байдуже, з ким маємо справу, з ким вступаємо в партнерство, кого залучаємо в якості інвестора та співінвестора. Ми більше не хочемо повторювати помилки минулого.
- Україна зараз переживає колосальний кадровий відтік, талановиті працездатні молоді люди їдуть за кордон. Чи відчуваєте ви цю проблему на собі і як її вирішуєте?
- Я вважаю, що це не тимчасова проблема. Це біда. І ми сьогодні повинні зробити все, щоб люди не виїжджали. Тому що ті, хто виїхав, уже не повернуться. Люди, які не розбираються в економічних процесах, думають, що робочі мігранти попрацюють пару років за кордоном і повернуться. Ні, цього не буде. У Польщі їм дадуть кредити на 25 років, вони куплять квартиру, діти підуть у садок і школу - і вони вже назавжди втрачені для нашої країни. І кожна така людина державі обходиться у сотні тисяч доларів.
Наведу нещодавній приклад. На заводі Plank два провідні спеціалісти прийняли рішення переїхати до Польщі. Ми підняли їм зарплату до 850 доларів, але співробітники все одно поїхали - кажуть, що не бачать тут перспектив, не бачать сервісів, не бачать безпеки. Хочуть, аби їхні діти жили у стабільній країні.
Для вирішення кадрової проблеми ми робимо багато речей. По-перше, готуємо своїх фахівців: у нас є свій інститут, своя школа бізнесу, свої освітні проекти для співробітників. Ми відбираємо найкращих на ринку, додатково навчаємо їх, мотивуємо, розвиваємо свою культуру, пояснюючи, що Україна має колосальні можливості, і тут можна не тільки заробляти, але й, доклавши зусилля, зробити так, щоби країна економічно зростала і стала успішною.
- Розкажіть детальніше про іmpact investment. Чим це відрізняється від звичної благодійності, крім гарної формулювання.
- Impact investment - це не благодійність і не просто красиве формулювання. Це більше, ніж навіть соціальна відповідальність бізнесу, коли корпорація бере на себе соціальне навантаження. Для бізнесу зазвичай це другорядне завдання. Ми ж прийняли рішення, що цінність для суспільства - це головний критерій у виборі проектів для інвестування, але, звичайно ж, проект повинен мати потенціал у віддачі капіталу. Це все-таки бізнес. Сама суть імпакт-інвестування передбачає отримання фінансової віддачі шляхом створення реального соціального впливу.
- Як виглядає impact investment на практиці? Можете навести українські та західні приклади?
- Звичайно, у портфелі UFuture багато таких прикладів: UNIT.City, Індустріальний парк "Біла Церква", виробничий акселератор INDAX, Школа малого і середнього підприємництва, UDP Renewables - інвестиційно-девелоперська компанія у галузі відновлюваної енергетики.
Я бачу, що зовсім незабаром UNIT.City стане центром інноваційної життя не тільки Києва і України, а й Європи. Завдяки тому, що ми створюємо тут місце, де люди, які об'єднані спільними інтересами і загальними цілями, можуть легко знайти один одного, познайомитися, створити новий проект. Резидентами UNIT.City можуть стати тільки компанії з інноваційної складової, які розвивають технології та впроваджують їх у бізнес-моделі. Одним із таких резидентів нещодавно стала естонська компанія Bolt. Але такі інноваційні центри ми будемо створювати і в інших великих містах України. Уже будується Lviv.Tech і UNIT.City Kharkiv, у Харкові ми вже запустили IT-школу, засновану на французькій концепції "Школи 42" й удосконалену нашими українськими фахівцями.
Але не тільки в IT я бачу майбутнє країни. Традиційне виробництво, яке просто використовує вже впроваджені десь технології, зможе створити десятки тисяч робочих місць. Impact investment відрізняється від благодійності насамперед тим, що дає не рибу, а вудку. Людям в Україні не потрібні "подачки", їм потрібні робочі місця. У всьому світі розвиваються індустріальні парки. Ми теж взяли цю модель бізнесу і впроваджуємо її в Україні. В індустріальному парку "Біла Церква" вже з'явився перший завод Plank Electrotechnic - виробник сучасних електроустановочних систем, триває будівництво заводу з виробництва композиту. До кінця року ми побудуємо ще три заводи! За два роки плануємо вкласти 2,5 млн доларів і створити 100 робочих місць.
Що ми пропонуємо для бізнесменів, які хочуть розмістити свій завод на території індустріального парку "Біла Церква"? По-перше, готові стати співінвестором проекту, ми пропонуємо сучасні виробничі бокси під оренду або продаж, можемо навчити, як впровадити принципи "бережливого виробництва" (Lean) - це підвищить валовий дохід підприємства; забезпечуємо підтримку в питаннях управлінського обліку, кредитування та юридичного супроводу, допомагаємо підібрати персонал. Тобто, беремо на себе вирішення багатьох питань, які викликають головний біль у підприємців, особливо початківців.
Наша мета - стимулювати українців до підприємницької діяльності, особливо виробничої. Тому ми заснували Школу малого і середнього підприємництва, яка працює в 14 містах України. І запустили абсолютно унікальний проект - виробничий акселератор INDAX.com.ua. Що це таке? INDAX - платформа для створення і зростання виробничих проектів. Ми пропонуємо навчання, менторство - підтримку з боку кращих експертів ринків, допоможемо масштабувати бізнес, підготуємо до зустрічі з інвесторами і партнерами, допоможемо знайти інвестора або самі проінвестуємо проект.
UNIT.City, INDAX, індустріальний парк "Біла Церква", Школа малого і середнього підприємництва - це ціла екосистема, яка генерує ідеї і стимулює українців ставати підприємцями, запускати інноваційні стартапи, відкривати заводи та виробництва. Це і є наше impact investment в українську економіку.
- У цьому році група оголосила про велику інвестпрограму щодо аеропорту "Київ". Хто ваші партнери по цьому бізнесу?
- Моя компанія консолідувала 90% акцій аеропорту "Київ", останню операцію з купівлі частки ми закрили близько трьох років тому. Решта акцій належать керуючому партнеру, управління об'єктом знаходиться повністю в його руках. Усе, що заробляємо, реінвестуємо в розвиток повітряних воріт. Я не беру участі в операційній діяльності за всіма своїми бізнесам, займаюся стратегічними питаннями і розвитком нових інноваційних напрямків.
- Про партнерство. Ви сказали, що готові працювати далеко не з усіма. Хто у вашому "чорному списку"?
- Ніякого "чорного списку" немає. Ми просто вибираємо для партнерства і спільного інвестування представників бізнесу з доброю бізнес-репутацією, відповідною експертизою і готовністю працювати прозоро і за європейськими стандартами.
- Коли ви говорите про довгострокове планування, про який період часу йдеться? Наскільки далекоглядні плани великий бізнес може будувати в нашій країні?
- Проект "Новопечерські липки" ми починали 20 років тому і через п'ять років плануємо завершити. UNIT.City - це теж проект із дуже тривалим періодом повернення інвестицій, він розрахований на 15 років. Тому компанія UFuture готова як до довготермінових, так і до менш масштабних, але з більш швидким часом окупності проектів. У нашій країні можна будувати далекоглядні плани. Не тільки в Україні, але й у світі все постійно змінюється, світ живе дуже швидко, потрібно бути готовим до змін будь-якого моменту. Тому ми постійно вчимося, стежимо за тенденціями, щоби тримати руку на пульсі. Раз на півроку я переглядаю свої плани, і якщо вони досі релевантні, то продовжую їх втілювати, а якщо вже не відповідають реальності, то коректую їх і беруся за вирішення завдань.
- Інноваційний світ зараз поділений, по суті, між трьома великими гравцями - США, Китай, Індія. Росія намагається зайняти своє місце на цьому ринку. Чи є шанси в України і яка роль може бути у нас у цій сфері?
- Я вам скажу, що навіть у Росії немає шансу. Є три зони, які активно розвиваються у сфері інновацій. На першому місці Америка, вони мають понад 50% інноваційного ринку. Номер 2 - це Китай, вони мають 28%. І Європа, яка має в цілому 4-5%. Залишок ділять між собою інші країни. Перспектива у цьому напрямку є не в Росії, а радше в Ізраїлю, де нам є чому повчитися. Бо насправді інновації пов'язані зі свободою, демократією, навіть частково хаосом. Це добре виходить у США. А в Китаю добре виходить копіювати розробки Америки і допрацьовувати їх. Ми ж в Україні повинні створювати свої точки зростання, такі, як, наприклад, UNIT.City. Адже природний людський потенціал у нас для цього є.
- На ваш погляд, чому за 28 років незалежності Україна не поставила перед собою жодного великого колективного завдання, амбітної мети? Чому жоден президент не розпочав великий проект національного масштабу?
- Бо насправді, кажучи про великі завдання, ми повинні говорити не про країну, а про людей. Щоб вирішувати великі завдання, потрібна потужна культура, яка об'єднує людей і зосереджує їх на вирішенні таких завдань. Ми ж весь час воюємо всередині своєї держави, шукаємо винних, хочемо краще виглядати на їхньому тлі, показати всім, що сусід по сходовому майданчику гірший, виділитися на його тлі. І на це йде вся енергія. І замість об'єднання ми постійно сваримося. Тому проблема полягає у нашому менталітеті. Українська культура прекрасна й унікальна, але абсолютно непрацездатна з точки зору об'єднання та досягнення великих цілей. І це наш головний виклик у світі, який постійно змінюється. У нас залишилося 10-15 років щонайбільше, аби навчитися об'єднувати зусилля і вивести країну на значне економічне зростання.