У першому кварталі 156 тис. підприємців, які працюють на єдиному податку, призупинили господарську діяльність, 100 тис. вийшли з фіксованої системи оподаткування. Подано близько 400 позовів проти уряду
Наближається 20 липня — день, коли, згідно з квітневим рішенням Кабінету міністрів України всі фізичні особи — суб’єкти підприємницької діяльності, які обрали спрощену систему оподаткування (фіксований та єдиний податок), повинні будуть додатково сплачувати до Пенсійного фонду певну суму.
Як повідомила координатор Ради об’єднань приватних підприємців України Алла Алексенцева, подано вже близько 400 позовів проти уряду до Печерського адміністративного суду Києва з вимогою скасувати постанову. Крім цього, до секретаріату президента передано звернення об’єднань підприємців, в яких аргументовано доводиться, що для «спрощенців» додаткові зобов’язання перед Пенсійним фондом є непосильними, а отже, держава може отримати наслідки, яких не очікує…
За словами координатора, більшість підприємців не є підприємцями по суті — 80% це заробітчани у власній країні, які намагаються вижити. Вони займаються примітивним перепродажем завезених з-за кордону чужих товарів. Тепер саме їх змушують рятувати економіку України.
Як вона вважає, за великим рахунком Пенсійний фонд майже нічого не виграє від цього рішення, бо додатково отримає лише мільярд гривень. А скільки підприємців перейдуть працювати в тінь. Скільки з них постраждають і будуть змушені закрити свій бізнес?
— Підприємці не бачать сенсу в запровадженні нового податку, — підтримує колегу голова Асоціації роботодавців Львівщини Зеновій Бермес. — Адже їм доведеться сплачувати вдвічі більше, а перспектива отримувати пенсію в розмірі 600 грн. нікого не тішить. І немає різниці — сплачують вони ці кошти чи ні, на майбутній пенсії це ніяк не позначиться. Тому й не дивно, що у спрощенців урядова постанова про сплату додаткових внесків до Пенсійного фонду викликала такий спротив.
На його думку, є відчуття, що в бізнесі все йде до колапсу. За приблизними підрахунками, починаючи з 2005 року через провал інвестиційних проектів Львівщина втратила 40 тисяч робочих місць.
Під час нещодавнього перебування прем’єр-міністра України Юлії Тимошенко у Львові журналісти поцікавилися у прем’єра, як вона ставиться до сумнозвісної постанови №366 щодо додаткових внесків до Пенсійного фонду?
«По-перше, перед Пенсійним фондом, як і перед законом, всі мусять бути рівними, — зазначила вона. — І не може бути так, щоб лікар, учитель, шахтар, металург сплачували більше, ніж сплачує приватний підприємець. Це неетично для бізнесу, і тому це єдино правильне рішення. Але платити до Пенсійного фонду кожен мусить тільки за себе. Якщо ми не будемо цього робити, Пенсійний фонд не зможе сплачувати пенсію всім людям, які досягають пенсійного віку, у тому числі й підприємцям, які працюють за спрощеною системою оподаткування».
Із цим твердженням не погоджується Алла Алексенцева:
— Малий бізнес — це самозайняті особи, це внутрішній інвестор, який вкладає кошти в економіку країни, нікуди їх не вивозить, працює, створює робочі місця. Тому якщо прем’єр може дозволити собі казати, що є соціальна несправедливість, і наймані працівники — вчителі, лікарі, шахтарі — сплачують 33,2%, а приватні підприємці — ні, то це не так. Оскільки вчителі, медики, шахтарі і всі інші — це робочі місця, створені державою, за рахунок державних коштів. Не вони сплачують 33,2%, а роботодавець, тобто бюджет. А бюджет поповнює той-таки підприємець, який ні копієчки в держави не взяв, — говорить вона.
Як переконана Алла Алексенцева, наслідки постанови №366 для підприємництва можуть бути плачевними. Особливо скрутна ситуація в малих містах.
— Я об’їздила 12 малих міст і бачила, що підприємці просто «загинаються», оскільки працюють два-три дні на тиждень. Та й то часто неповний робочий день. Вони не в змозі виплачувати кредити, кав’ярні пустують, ринки працюють по два-три дні на тиждень. Кращого бізнесу, ніж влада, сьогодні не існує. Це бізнес, який лише збирає вершки з бізнесу, — констатує координатор Ради.
Підприємці Вінниччини кажуть: «Дайте нам 600 грн., дайте нам робоче місце. Яким чином ви нам рахуєте заробітну плату, якої ми не маємо? Адже в нас є діти, яких треба годувати, одягати, вчити».
Як зазначає міський голова Новояворівська Богдан Бач, у місті з малим бізнесом непросто. Підприємці займаються переважно торгівлею. Не легша ситуація і на селі. Утім, саме тут вони наполегливою працею могли б досягати результатів насамперед у виробництві екологічно чистих харчових продуктів. Але — не встигне дядько взяти землю, на нього налітають податкова, всі інспекції, починаючи з санітарної, а системи підтримки немає. А тепер іще додатковий збір до Пенсійного фонду. Притиснули підприємця з усіх боків, він махнув рукою і поїхав на заробітки до Польщі. Кому із цього вигода?
Тому цей податок — це руйнування малого бізнесу, внутрішнього інвестора. Таке безглуздя вже призвело до того, що лише за перший квартал 156 тисяч суб’єктів господарювання, які працюють на єдиному податку, призупинили свою господарську діяльність, 100 тис. підприємців вийшли з фіксованої системи оподаткування. На думку Алли Алексенцевої, якщо вони й не закриють свій бізнес, то просто працюватимуть нелегально і сплачуватимуть внески в кишені правоохоронців. Тож, вибачайте, де пріоритети?
Утім, 20 липня закінчується термін сплати цих внесків до Пенсійного фонду. Далі голова Асоціації вільних профспілок автотранспорту України Андрій Корчинський прогнозує тиск на підприємців, нарахування штрафів і пені. Навіть якщо санкцій не буде застосовано одразу, то наприкінці року, коли підприємці прийдуть до ДПІ отримати новий дозвіл на спрощену систему оподаткування, їм нагадають про заборгованість. Водночас підприємці сподіваються, що влада таки скасує незаконну постанову. Якщо ж ні, то в країні назріє бунт.
Утім, бунт — це надто гучно сказано. Багато хто пам’ятає, чим закінчилися страйки автотранспортників. Нічим. І це попри досить непогану організованість перевізників.