Нинішній тиждень у владних коридорах розпочався з позачергового засідання Кабміну 6 жовтня. Прем'єр-міністр повідомив, що уряд попросив голову ВР провести позачергове засідання парламенту задля схвалення підготовленого ним пакета антикорупційних законів. І, мабуть, уже те, що його таки призначили на 7 жовтня, а також посилання прем'єр-міністра на спільне з президентом обговорення цього питання, дало останньому привід сподіватися на позитивний результат голосування в сесійній залі.
Однак сталося не зовсім так, як гадалося. У вівторок на ранковому засіданні зареєструвалися лише 232 депутати. Заклики спікера щодо відповідальності перед виборцями трохи мобілізували народних обранців, але рівно на стільки, щоб можна було розпочати плідну роботу.
Ідеться про пакет урядових законопроектів (щодо обов'язкового оприлюднення даних про реальних власників компаній та власників нерухомого майна, про запобігання корупції) і президентський законопроект про Національне антикорупційне бюро.
"Якщо не прийняти ці закони, - заявив Арсеній Яценюк, - то залишиться схема, де ганяються за дрібними чиновниками, а високопосадовці, судді, прокурори, правоохоронна система знаходяться під корупційним імунітетом".
Глава уряду пояснив, що Кабмін має чіткий план, "яким чином в Україні боротися з корупцією". Він складається з трьох блоків. Перший - дерегуляція. Мовляв, якщо "в чиновника є надто багато повноважень і цього чиновника не контролюють, то він зразу починає збирати гроші за повноваження, якими його наділила держава".
Руйнувати цю систему уряд почав іще до схвалення законів, прийнявши низку ключових рішень, якими скоротив кількість органів державної влади з контролюючими функціями: з 56 їх залишилося тільки 27. Відповідно зменшилася й кількість контролюючих функцій (з 1100 до 680). Ще раніше парламент схвалив урядове рішення, яким забороняється перевіряти суб'єктів підприємницької діяльності до кінця поточного року (такі повноваження залишилися тільки в Державної фіскальної служби).
Другий блок антикорупційних ініціатив, який уряд подав на розгляд до парламенту, має виявити й усунути від влади корумпованих чиновників. Скажімо, проект закону "Щодо визначення кінцевих вигодоодержувачів юридичних осіб та публічних діячів" зобов'язує будь-яких суб'єктів підприємницької діяльності розкривати всю інформацію про реальних власників компаній.
"Сьогодні компанії зареєстровані на офшори, а фактичними їхніми власниками можуть бути чи то державні службовці, чи то члени уряду, чи то працівники адміністрації президента. І побачити це неможливо, - заявив прем'єр. - Тому перше основне завдання цього закону - це розкриття інформації про всіх реальних власників будь-яких українських компаній. Щоб чиновники не ховалися за родичами, за офшорами, за членами сім'ї чи будь-якими іншими особами, які є номінальними власниками".
І це ще не все: після набрання чинності цим законом будь-який громадянин України отримає доступ до інформації про власників усього нерухомого майна в Україні, всіх баз даних нерухомості. Тоді, на переконання глави уряду, усі побачать, у кого які будинки, квартири, нерухомість.
Що ж до проекту закону про запобігання корупції, то його прем'єр назвав "антикорупційним кодексом". Над його розробкою разом з нашими фахівцями працювали західні експерти. Документ допрацьовували кілька разів, і, врахувавши світовий досвід, остаточну редакцію подали на розгляд до ВР.
"Закон про боротьбу з корупцію сконцентрований на чиновників 1-3 категорії, починаючи з членів уряду, адміністрації президента, міністрів і закінчуючи керівниками центральних органів виконавчої влади, головами місцевих адміністрацій", - зазначив прем'єр.
Згідно з нормами цього закону передбачається запровадження обов'язкового електронного декларування доходів і витрат усіх державних службовців 1-3 категорії. Окрім того, розширюється перелік власності, яка підлягає декларуванню. Зокрема, звітувати доведеться про дорогоцінності, готівкову валюту тощо. Причому доступ до цієї електронної декларації, за бажання, може отримати будь-який громадянин.
Стосовно президентського законопроекту про створення Національного антикорупційного бюро, то це вже не перша спроба парламенту проголосувати за цей документ. Згідно з проектом, Нацбюро створюється як державний орган, на який покладається запобігання, виявлення, припинення і розкриття кримінальних злочинів, віднесених до його компетенції. Основне завдання Нацбюро - протидія кримінальним корупційним правопорушенням, які вчинені посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, і становлять загрозу національній безпеці.
Голосування за пакет антикорупційних законопроектів прем'єр назвав тестом для парламентаріїв перед виборами. Мовляв, побачимо чи вони готові не на словах, а на ділі підтримувати рішення про реальні кроки, спрямовані на боротьбу з корупцією.
За закони антикорупційного пакета депутати таки проголосували, однак лише в першому читанні. Друге відклали на 14 жовтня, на останнє сесійне засідання. Якщо навіть закони ухвалять у цілому, як обіцяли, часу, аби до виборів громадськість побачила декларації тих чиновників, які балотуються в народні депутати, все одно не вистачить.