UA / RU
Підтримати ZN.ua

БІЖУЧИМ РЯДКОМ

Наша карамель не зникне з російського ринку Днями Росія завершила антидемпінгове розслідування проти імпортної карамелі і продовжила на неї дію 21-відсоткового ввізного мита ще на 2,5 року...

Автор: Оксана Миколайчук

Наша карамель не зникне
з російського ринку

Днями Росія завершила антидемпінгове розслідування проти імпортної карамелі і продовжила на неї дію 21-відсоткового ввізного мита ще на 2,5 року. Нагадаємо, що минулої весни, коли Москва на 180 днів запровадила тимчасове мито на деякі види кондитерських виробів, українські кондитери запанікували. Адже російський ринок поглинав близько 70% всього обсягу карамелі, що випускається в Україні. Тоді експерти прогнозували перенасичення внутрішнього ринку України дешевими цукерками і навіть ліквідацію вітчизняних кондитерських цехів. Стурбовані були й наші виробники цукру, побоюючись зниження попиту на свою продукцію.

Тепер, коли офіційна Москва підтримала вимоги російських кондитерів і продовжила дію мита, українські кондитери всерйоз почали боротися за виживання. Звісно, частина фабрик зменшила до мінімуму поставки своєї продукції в Росію. Але, як поділився з нами секретом начальник експортного відділу підприємства «Укрпромінвест-кондитер» Олександр Гудименко, «найкмітливіші знайшли досить простий вихід із ситуації — додавання какао-порошку до складу карамелі. Какаовмісні кондитерські вироби не входять до переліку оподатковуваних спеціальним митом. Тож наша карамель не зникне з російського ринку».

Більше того, генеральний директор «Укрпромінвест-кондитера» В’ячеслав Москалевський розповів, що у відповідь на дії Росії найбільший виробник кондитерської продукції в Україні концерн «Укрпромінвест»... придбав липецьку кондитерську фабрику «Ликонф». Одночасно зупинено виробництво карамелі на фабриці ім. Карла Маркса. У такий спосіб «Укрпромінвест» просто переносить випуск солодощів на територію Росії.

Імпорт «Жигулів» під сумнівом

Українська міжвідомча комісія з міжнародної торгівлі оголосила про початок спеціального розслідування проти імпорту нових легкових автомобілів із Росії. Йдеться про легкові, вантажопасажирські автомобілі та фургони з обсягом двигуна до 1500 куб. см. Це загрожує тим, що найближчим часом ввезення в Україну російських «ВАЗів» і «Оки» може бути істотно обмежене. Якщо комісія задовольнить вимоги асоціації виробників автомобілів «Укравтопром», яка ініціювала початок цього розслідування, то найбільше постраждає АвтоВАЗ. Хоча в Україні АвтоВАЗ реалізовує лише близько 4% усіх експортованих ним автомобілів, втрата українського ринку для нього небажана.

Російські ЗМІ заходилися активно обговорювати цю тему і навіть висунули низку версій. Найпопулярніша з-поміж них — відстоювання інтересів українського АвтоЗАЗу напередодні його приватизації. Йдеться про концерн «Укравто», нібито близький до асоціації «Укравтопром», який має намір придбати пакет акцій АвтоЗАЗу, що перебуває зараз у держвласності. У самій асоціації ці чутки спростували. А виконавчий директор «Укравтопрому» Юхим Хазан роз’яснив: «Ми проводили своє розслідування ще рік тому, коли про придбання «АвтоЗАзу» навіть не йшлося». Торік в Україну було завезено 24,4 тис. нових російських автомобілів, переважну більшість яких становлять «Жигулі» та «Лади». Асоціація ж домагається встановлення ввізної квоти — 8,4 тис. автомобілів у рік. На думку пана Хазана, решту нам під силу складати в Україні.

Керівництву банку «Андріївський» «шиють» кримінал

Недавно було затримано, а згодом і заарештовано главу правління банку «Андріївський» Олександра Охріменка. За заявою податкової міліції, кількох керівників цього банку звинувачують у зловживанні службовим становищем і навіть у відмиванні грошей. Вже зараз податківцям відомі факти видачі через касу банку грошей підставним особам або за фальшивими документами, а також незаконний переказ понад 100 млн. дол. за кордон.

У самому банку відхиляють обвинувачення у відмиванні грошей. До того ж уже знято арешт із рахунків банку. Що стосується пана Охріменка, то в банку заявляють, що він звільнився з «Андріївського» за власним бажанням ще в грудні 2001 року.

Інф. «ДТ»
й інформагентств