Загадкова хвороба Сходу впливає і на український бізнес. Першими відлуння невідомої хвороби відчули туристичні компанії. До Південно-Східної Азії нині й пряником нікого не заманиш. Фармацевтичний ринок теж у напруженні, адже Китай та його сусідка Індія — найбільші експортери фармацевтичної сировини. Пройшовся смертоносний вірус SARS і по ринку будівельних матеріалів. Зокрема керамічної плитки...
Стоп, навала!
До появи невідомої хвороби оператори «з плитки» відзначали досить цікаву тенденцію — збільшення поставок плитки з Китаю в Україну, країни близького та далекого зарубіжжя. При відносно хорошій якості цієї облицювальної плитки (щоправда, про ту, якою викладають підлогу, цього сказати не можна), вона в кілька разів дешевша від будь-якої іншої імпортної. До речі, пальма першості у світовому виробництві плитки належить саме китайським виробникам, а не визнаним лідерам у галузі дизайну — Італії та Іспанії.
Зрозуміло, що китайці активно шукають місця збуту для своєї продукції. Європейські країни намагаються захиститися від її навали, по суті, будують «китайську стіну», використовуючи такі потужні заслони, як квотування, ліцензування, високе мито, і тим самим захищають свого рідного виробника. А ось близька наша сусідка Росія не витримала тиску китайської плитки і практично завалена нею. Оскільки події, що відбуваються на російському ринку, з часом повторюються й на українському, можна зробити однозначний висновок: плитка китайського походження витіснятиме інший закордонний товар. Ось тільки зробити це їй «заважає» атипова пневмонія, через яку (чи завдяки) українські підприємці не поспішають заводити дружбу з китайськими «плиткоробами». Як стало відомо, деякі бізнесмени після повідомлень ЗМІ про епідемію скасували свої заплановані поїздки до Китаю.
Нові гравці
Доки китайські виробники готуються до наступу на керамічні ринки СНД, їхні українські колеги починають обороняти свої позиції. Вже простежуються тенденції, які, мабуть, приведуть до значних змін на ринку.
Насамперед розклад у сегменті керамічної плитки напевно зміниться завдяки тому, що стане до ладу київський керамічний завод — ЗАТ ІІ «Піастрелла-«К». Підприємство з іноземними інвестиціями вже налагодило випуск керамічної плитки на імпортному устаткуванні. Під кінець року потужність нового заводу становитиме приблизно 150 тис. кв. м на місяць. Взагалі, Україна має ідеальні умови для будівництва кахельних заводів. Вона володіє найкращими в Європі покладами глин (насамперед каоліну). Є й промислова інфраструктура. Проте довелося чекати довгих десять років, аби «на теренах незалежної» з’явилося бодай одне плиткове підприємство. Якщо ж в Україні побудувати хоча б кілька великих підприємств, вона цілком може перетворитися на наймогутнішого експортера керамічної плитки. Наразі ж наша країна на найголовніших ринках керамічної плитки — Італії, Іспанії, Туреччини — виступає лише в ролі лідируючого постачальника сировини.
Імпорт залишається іспанським
Вітчизняні виробники тільки-но починають відвойовувати в закордонних колег колись утрачені передові позиції. Досі керамічний товар завозять великими партіями в Україну (утім, як і в багато інших країн) з Іспанії та Італії. Іспанська плитка представлена більш широким рядом торгових марок, ніж будь-яка інша імпортована плитка, а тому посідає перше місце в структурі імпорту за обсягом продукції, яка ввозиться.
Традиційно багато керамічної продукції завозиться в нашу країну з сусідніх країн — Білорусі, Литви, Словаччини, Росії, а також із вищезгаданого Китаю.
Досить удало вписалася в середній ціновий сегмент турецька продукція (приміром, плитка торгових марок Canakkale Seramik, Calebodur, Toprak, Urbai, Agun, Pera) і литовська (ТМ Dvarcioniu Keramica). Російська керамічна плитка поки що програє — за аналогічної якості, вона дорожча. У значно менших кількостях імпортують плитку з Індонезії, Німеччини, Угорщини, Польщі, Чехії.
До речі, у споживачів сформувалася думка, що найякісніша плитка — це італійська та іспанська (можливо, тому що італійці — загальновизнані світові законодавці моди в меблях, будматеріалах і, зокрема, у сегменті керамічної плитки, а іспанці вміло їх копіюють). На жаль, неперевершена якість італійської та іспанської плитки (зауважимо, далеко не всієї) — це, як стверджують фахівці, не більше ніж міф. До слова, плитка з Туреччини, Чехії, Словаччини, Білорусі та інших країн інколи не поступається ні за якістю, ні за дизайном італійській. Але деякі імпортери вдало використовують цей міф у власних інтересах: дешево закуповують неліквідну плитку в Іспанії чи Італії, а потім продають її в Україні як дорогу та елітну.
У моді нині великі...
Українська мода намагається не відставати від європейської, крокуючи з нею практично в ногу. Канули в Лету ті часи, коли вона відставала від європейської на два, а то й на три роки. У цілому все, що є і модне там, є і в нас. Вітчизняні оператори намагаються враховувати модні тенденції, хоча інколи все ще не встигають за цією швидкою і примхливою дамою.
Продавці кажуть, що на сьогодні розмір плитки, яку найчастіше купують, — 20х30 см за середньою ціною 25—30 грн. за один квадратний метр.
Основні модні віяння на керамічну плитку такі:
— глянсова плитка «здала» свої позиції напівматовій і матовій;
— зростає популярність мозаїчної плитки;
— користується попитом плитка, яка імітує мішковину, шкіру, скло, метал, дерево, камінь;
— у пошані — пастельні тони, прозорі скляні фризи з геометричним малюнком.
Серед напрямів, які найяскравіше проявилися останнім часом у розвитку дизайну сучасної керамічної плитки, як настінної, так і підлогової, помітна в першу чергу мода на велику плитку.
Дизайнери експериментують не лише з розміром і декоративними елементами, а й кардинально змінюють форму укладення фризів. Сьогодні їх стало модно розміщувати вертикально. Спектр дизайнерських прийомів розширився і за рахунок новітньої безшовної технології укладення, яка активно впроваджується.
І все-таки йти за модою можуть собі дозволити лише жителі великих міст, де в цілому платоспроможність населення вища, ніж на периферії. Для регіональної публіки при виборі плитки ціна, як і раніше, залишається визначальним чинником. Проте операторам не варто цим перейматися, треба починати пропагувати модний товар і вже зараз займати місце під сонцем на локальних ринках України.
Коли ліки визначають ринкові перспективи
Ризикнемо позначити кілька аспектів розвитку ринку на поточний рік. Отже, атипова пневмонія «не пускає» китайську облицювальну плитку на українські простори. Якщо проти смертельно небезпечного вірусу SARS панацею найближчим часом буде знайдено, структура імпорту може блискавично змінитися. Якщо ні — українські простори для китайського товару стануть недоступними. Серйозні «перетасування» на ринку можливі й у випадку, якщо на внутрішньому ринку активізують роботу українські виробники.
Водночас інтерес багатьох європейських виробників керамічної плитки до України як до перспективного ринку збуту продукції постійно зростає. Тому кількість торгових марок, представлених на вітчизняних прилавках, рік у рік збільшуватиметься. Чимало операторів не виключають і приходу іноземних виробників, адже ємність ринку плитки вселяє надію.