Депозит із засобу накопичення грошей перетворився на спосіб їх зберігання з компенсацією за використання
Українці знову понесли гривню в банки. Попри війну і катастрофічну економічну ситуацію в Україні найбільш вигідним і надійним вкладенням вільних коштів сьогодні, як і раніше, залишаються депозитні вклади в банках. Ставки за депозитними вкладами в українських банках сьогодні - одні з найвищих у світі, але довго залишатися на цьому рівні вони не можуть, хоча й зараз не перекривають рівня інфляції в країні.
Криза і заспокійлива статистика
Війна з Росією і різке знецінення національної валюти завдали банківській системі України дуже відчутного удару. Минулий, 2014 рік, ознаменувався серйозним відпливом вкладів з українських банків. За 12 місяців загальний відплив депозитів з банківської системи становив 58,2 млрд грн (-23%) і 9,26 млрд дол. (-40,3%).
Відплив коштів населення продовжився й цього року, але вже меншими темпами. Так, за перший квартал 2015-го банки втратили ще 19,71 млрд грн (-10,1%) і 2,18 млрд дол. (-15,9%). Довіра населення до банків досягла історичного мінімуму - внаслідок запровадження оподаткування доходів від депозитів, заборони достроково розривати депозитні договори та банкрутства чверті банківських установ. (З початку 2014 р. було відкликано банківську ліцензію і ліквідовано 41 банк, з них у 2015-му - 24). Відплив вкладів змусив учасників ринку, які залишаються на плаву, вжити серйозних заходів для відновлення своєї репутації та ресурсної бази. Лінійки депозитних продуктів було кардинально переглянуто й адаптовано до нових умов. У цілому банкіри із завданням, схоже, впоралися. Позитивні зміни на депозитному ринку з'явилися нинішнього літа - після підтвердження факту виконання Україною зовнішніх зобов'язань перед кредиторами та повідомлення про виділення їй Міжнародним валютним фондом чергового траншу фінансової допомоги. Надалі, завдяки відносній стабілізації курсу національної валюти та ситуації, банківській системі України кілька разів вдавалося показати навіть невеликий приріст гривневих депозитів. Депозити в іноземній валюті продовжили танути, проте швидкість вилучення валюти вкладниками з банків послідовно зменшувалася. З такими тенденціями банки й увійшли в осінь. Як повідомляє сайт Національного банку України, обсяг гривневих депозитів в українських банках у серпні зріс на 0,1% - до 356,2 млрд грн, при цьому обсяг депозитів у валюті скоротився на 2% - до 14,9 млрд дол.
Однак заспокійлива статистика НБУ не відображає реального стану охололих стосунків вкладників і банкірів. Обмеження на зняття готівкових коштів, запровадження прибуткового податку на доходи від депозитів, істотна девальвація національної валюти, падіння довіри населення до банківської системи загалом і безліч інших чинників - усе це не сприяє популярності банківських депозитів у населення. Якщо клієнт і несе заощадження в банк, то вибирає, як правило, гривневі вклади на короткі терміни. Поточні ставки й близько не покривають нинішнього рівня інфляції в країні (у червні він становив 49,1%). Зараз цей показник у річному вираженні поступово знижується, а за підсумками липня Державна служба статистики зафіксувала в країні навіть базову дефляцію на рівні 0,1%. Але про реальну дохідність депозитів до кінця року не йдеться.
Утім, заспокійлива статистика і певна загальна стабілізація фінансового стану країни вже дозволили вітчизняним банкам трохи знизити ставки. Згідно з нацбанківською статистикою, за минулий місяць відсоткові ставки за тримісячними депозитами просіли з 21,06 до 21,03%, за шестимісячними - з 21,44 до 21,42%, а 12-місячнми - з 21,41 до 21,34% річних. Скоріш за все, це тільки початок.
Дохідність, що тане
В умовах кризи, коли зовнішні ринки запозичень для банків виявилися закритими, депозити населення стали основним джерелом ресурсів навіть для фінустанов з іноземним капіталом, які раніше надавали перевагу не дорогим заощадженням населення, а дешевому фондуванню від материнських структур. Конкурентна боротьба за ресурси населення у період кризи сприяла підтриманню депозитних ставок на досить високому рівні.
Традиційним способом боротьби за клієнта в банків залишається відсоткова ставка. Середньозважені ставки за строковими вкладами у гривні становили 20-21% річних. Однак чимало банків змушені були залучати депозити від населення іноді під 25 і навіть 27% річних. При цьому вкладники воліли розміщати свої кошти на депозитах "до запитання", які можна було вилучити будь-коли. Але потенціал підвищення відсоткових ставок уже практично вичерпаний, оскільки якість активів більшості банків, фінансовий стан позичальників не дають змоги і далі підвищувати ставки за депозитами.
Піднімати ставки за вкладами банкіри не збираються. Навпаки, на ринку вже давно є передумови для зменшення депозитних ставок. Адже що дорожче фінустанова залучає ресурси, то дорожче в підсумку обходяться кредити. Мотивація фінансистів зрозуміла: вони мусять використовувати будь-який момент для зниження депозитних ставок, бо інакше ніколи не відновлять кредитування (і своїх заробітків), яке практично повністю припинилося ще торік.
З початку року обсяг кредитів фізособам скоротився на 3,8% (або майже на 7,9 млрд грн), обсяг гривневих позик юрособам упав на 10,8%, валютних (у доларовому еквіваленті) - на 9,6%.
Банкіри вже зараз налаштовують вкладників на подальше зниження доходів до кінця осені. Банки відходитимуть від залучення ресурсу за завищеною ціною. І за умови, що ситуація в економіці зберігатиме й поліпшуватиме нинішні показники, а конфлікт у Донбасі не загостриться, уже під кінець року ставки за всіма видами вкладів знизяться на 2-3% річних. Що разом зі зниженням дисконтної ставки НБУ відкриє можливості для масштабнішого розвитку ринку кредитування як бізнесу, так і населення, вважають банкіри.
У першому півріччі 2016 р. показник інфляції, за прогнозами нашого уряду і міжнародних фінансових організацій, скоріш за все, сповільниться до рівня приблизно 15%. Це не означає, що ціни падатимуть, просто вони зростатимуть трохи повільніше. Але важливо розуміти, що грошово-кредитна політика орієнтується не на інфляцію, яка вже відбулася, а на інфляційні очікування. Тому на тлі нинішньої інфляції у 55% відсоткові ставки можуть здаватися невисокими, однак якщо співвідносити їх з очікуваною інфляцією, то враження зовсім інше.
Про вибір банку
Гарантія, що кошти в якийсь момент не зникнуть разом зі збанкрутілим банком, залишається не менш важливим чинником, ніж прибутковість депозиту. І тут багато що залежить від самого вкладника. Він повинен правильно вибрати фінансову установу. Це не так складно, як багатьом здається. Для цього слід почитати пресу й ознайомитися з фінансовими показниками банків, у яких вкладник планує розмістити депозит. Збиток за фінансовими показниками сьогодні не свідчить про реальні проблеми в банку. Головний критерій надійності - покриття "капіталом" банку його "зобов'язань". Не менш важливим сигналом про проблеми в банку є також відплив коштів клієнтів. Причому важлива не абсолютна цифра, а питома вага. Багато банків втратили сьогодні великі суми коштів своїх клієнтів, але у відсотковому співвідношенні в багатьох солідних банках ці цифри не такі й значимі.
Утім, є можливість і не аналізувати особисто показників банку, а скористатися авторитетною думкою фахівців. Серед найбільш стабільних і стресостійких банків зазвичай виділяють французькі Креді Агріколь Банк (Credit Agricole Group) і УкрСиббанк (BNP Paribas Group), а також австрійський Райффайзен Банк Аваль. Саме вони традиційно лідирують у рейтингах надійності інвестиційної компанії Dragon Capital, агентства "Стандарт Рейтинг" та інших подібних дослідженнях. Крім цих явних авторитетів, серед вітчизняних банків надійними зазвичай визнають три державні банки - Укрексімбанк, Укргазбанк і Ощадбанк, а також німецький ПроКредит банк і польський Кредобанк. Однак слід мати на увазі, що в найнадійніших банків і ставки за вкладами значно менші.
Утім, для вкладників із сумою до 200 тис. грн ризику як такого майже немає. Фонд гарантування вкладів фізичних осіб навіть у нинішніх умовах довів ділом свою спроможність - українці поступово отримують свої гроші, а Фонд виконує зобов'язання в повному обсязі.
За умови стабілізації політичної та економічної ситуації в країні тенденція зниження відсоткових ставок за строковими вкладами, скоріш за все, буде стійкою. Як прогнозують самі банкіри, за вкладами строком на один рік і більше в національній валюті можна очікувати зниження середніх відсоткових ставок до 17-18% річних порівняно з нинішніми 20-22% уже на початку наступного року. Банки вже не розглядають "високий відсоток" як основну конкурентну перевагу і пропонують зважений середньоринковий рівень ставок за основними продуктами, наголошуючи на надійності вкладень та стійкості своїх акціонерів. А найбільш стійкі й поважні установи принципово знижують ставки нижче від ринкових значень.
Гроші знецінюються, якщо вони лежать і не працюють. Розміщуючи кошти на депозиті, вкладник, як мінімум, пом'якшує вплив на них інфляції. Поки що за допомогою вкладів можна трохи заробити, але депозит перестає бути засобом накопичення грошей і поступово перетворюється на спосіб їх зберігання з компенсацією за використання. Маємо звикати й до такого стану речей. Тим паче що реальної альтернативи банківським депозитам як інструменту заощадження грошей для простих українців на сьогодні немає, і навряд чи вона незабаром з'явиться.