До кризи чверть працездатного населення стотисячного Алчевська трудилася на коксохімічному заводі та металургійному комбінаті. Відповідно, про наслідки рецесії тут довідувалися не з новин: після зупинки частини заводських потужностей спорожніли міські кав’ярні, салони краси; недорахувалися звичного виторгу магазини, завмерла служба таксі...
Про диверсифікацію економіки Алчевська говорили давно. Проте чи легко зробити це в місті, яке опанувало професію металурга 114 років тому й підпорядкувало йому весь свій побут? Мабуть, не легше, ніж країні, яка поповнює валютні засіки за рахунок експорту металургійного напівфабрикату, тоді як її громадяни беруть кредити на купівлю імпортних автомобілів, побутової техніки й будматеріалів, виготовлених із учорашньої вітчизняної сировини.
Напевно, закономірною і знаковою стала поява саме в період кризи підприємств, які випускають продукцію більш високого металургійного переділу. І вже тим паче не випадковість, що саме в Алчевську одним із перших був побудований завод «Метали і полімери» («МіП»), який виробляє оцинковану сталь із полімерним покриттям.
У квітні 2010 року на «МіП» було введено в експлуатацію першу чергу підприємства — безперервну лінію фарбування, яка дозволяє наносити грунтове та лакофарбове покриття на зовнішній і внутрішній боки оцинкованої металевої стрічки (устаткування і технологія австралійської компанії Bronx). Влітку планується пуск лінії оцинкування. Проектом передбачено будівництво стану холодного прокату й додаткові більш потужні лінії оцинкування та лінії фарбування.
Після введення в експлуатацію цих потужностей «МіП» зможе випускати 300 тис. тонн оцинкованого і пофарбованого прокату на рік, що становить приблизно половину потреб українського будівельного та машинобудівного ринку. «Орієнтується завод на вітчизняного споживача, — запевняє голова ради акціонерів компанії «Метали і полімери» Володимир Рисухін. — Тобто незабаром продукція заводу прийде практично в кожен український дім у вигляді металочерепиці, сендвіч-панелей, інших сучасних конструкційних виробів, а також пральних машин, холодильників та іншої побутової техніки».
Акціонери компанії не сумніваються в тому, що, попри кризу, пофарбований прокат буде максимально затребуваний передусім у будівництві, ставши для нього свого роду «антикризовим рецептом». Він значно скорочує терміни і здешевлює будівництво, забезпечує енергозбереження та безпечний для здоров’я і життя людей. Адже не секрет, що в країнах ЄС ще в 2005 році відмовилися від використання в будівництві азбестовмісних матеріалів. Зокрема альтернативою шиферу, яким покриті дахи українських будинків, там стала металочерепиця. Споживання пофарбованого прокату на душу населення в Європі й Америці постійно зростає. Так, у США воно становить 100 кг, у країнах Європи — понад 10, в Україні — тільки чотири кілограми.
Введення в експлуатацію першої черги заводу «Метали і полімери» частково зняло соціальну напругу, яка виникла в місті у зв’язку з кризою. На підприємстві вже створено 200 робочих місць, у перспективі їх кількість перевищить 500. З виходом на проектну потужність «МіП» буде ще одним ринком збуту для вітчизняної чорної (не виключено, що й для Алчевського меткомбінату) металургії, і, що особливо важливо, реалізація проекту буде помітним кроком до виробництва вітчизняної продукції, яка замінить імпорт і кредитування чужої економіки.