Підготовка до чемпіонату Євро-2012 набула в країні характеру відвертої кампанійщини. До «великого футболу» готуються в режимі стихійного лиха. Під шумок проштовхують найрізноманітніші рішення лобістських груп.
Уже стала притчею во язицех історія з реконструкцією стадіону «Олімпійський», вартість якої потроїлася, перевищивши вартість будівництва нового стадіону в цивілізованій Європі. Нині черговим доленосним рішенням ощасливили й авіапасажирів. Їх... позбавили перспектив нового термінала в Борисполі. За іронією долі, дане рішення проштовхується під гаслом турботи про мандрівників.
Йдеться про багатостраждальний термінал «Е» компанії «АероСвіт».
Необхідність будівництва нового термінала в Борисполі назріла давно, ще на початку десятиліття. За часів пікового навантаження термінал «В» не може впоратися з пасажиропотоком, який уже на 30—40% перевищує його розрахунковий потенціал.
Близько половини затримок рейсів в аеропорту «Бориспіль» виникають з причини низької пропускної здатності. Термінал для обслуговування внутрішніх авіаперевезень узагалі не витримує критики.
Концепція розвитку аеропорту, розроблена фахівцями австрійської фірми ACV ще в 1996—1998 роках, указувала на необхідність будівництва нового пасажирського термінала. І 2002 року компанією «АероСвіт» було розроблено стратегію розвитку як «мережної компанії» на основі аеропорту-хабу, яким і має стати аеропорт «Бориспіль».
Було вирішено забезпечити себе термінальним комплексом. Як зазначали в компанії, «немає жодного столичного аеропорту в Європі, де головний базовий перевізник не мав би своєї офісної будівлі, ангара для обслуговування повітряних суден, закріплених зон обслуговування в терміналах і/або повністю виділених терміналів».
Введення в експлуатацію нового транзитного пасажирського термінала дало б можливість збільшити пропускну здатність аеропорту в півтора разу (більш як на 3 млн. чоловік на рік), спрямувавши через Україну авіаційний транзит.
Для реалізації проекту було створене підприємство «АероСвіт-Термінал».
Планувалося, що перший термінал, приватний, буде побудовано вже в 2006 році, а через рік очікувався ще один новий термінал «D» — державний.
Перший камінь у капсулу будівництва термінала «Е» заклав ще в далекому 2004 році тодішній прем’єр Віктор Янукович. Пізніше ця обставина відіграла негативну роль, тому що термінал стали гальмувати як «проект колишнього режиму».
Угоду, за якою компанія «АероСвіт» одержала в оренду земельні ділянки для будівництва, керівництво «Борисполя» оголосило незаконною і почала активно позиватися з інвестором.
При цьому в керівництві аеропорту не дуже й приховували, що справжньою причиною було небажання одержати конкуруючий термінал. Тодішній фіндиректор «Борисполя» заявив, що «цей термінал («АероСвіту». — Є.К.) міг прийняти перших пасажирів на рік чи півтора раніше, ніж термінал аеропорту, і перебрати на себе більшу частину пасажиропотоку. У цьому разі аеропорт поніс би збитки».
Як кажуть, усе просто. Аеропорт «Бориспіль» відверто боявся ринкової конкуренції.
Збереження монополії на надання комплексу аеропортових послуг давало підвищений прибуток. Зазначимо, що цілий ряд розцінок там набагато вищий за європейські. А от про інтереси пасажирів ніхто не думав.
Щоправда, «борці за щастя аеропорту» завалили і власні плани. Вже давно минув 2007 рік, а термінал ніяк не хоче будуватися. Довелося навіть розпочати негайно будувати... ну, майже «времянку». Чи, як це політкоректно називається, швидкомонтований термінал «F» на кілька сотень пасажирів на годину. Тобто в кілька разів менше, ніж необхідно.
Однак і терміни введення в експлуатацію цього термінала вже кілька разів переносилися. Планується, що його мають здати до Дня незалежності 2010 року, але вже скромно уточнюють, що працювати він почне з жовтня.
З великим стаціонарним терміналом «D» усе більш сумно: там терміни постійно зсуваються, а кошторис дедалі зростає та зростає.
Його мали почати будувати ще п’ять років тому. У реальності почали розкачуватися лише торік. Тим часом, якби не судові розгляди, термінал «Е» побудували б іще навесні 2006-го, і аеропорт давно б розв’язав купу проблем.
За іронією долі, саме «АероСвіт» виявляв у цьому питанні державницьку позицію та йшов на компроміси. Кілька разів розроблялися варіанти мирових угод, але втілити їх не вдавалося. Регулярна (і часто скандальна) ротація керівництва аеропорту стала однією з причин зриву переговорів.
По суті, саме «АероСвіт» заздалегідь «призначили» відповідальним за зрив проектів аеропорту. Стверджувалося, що саме ділянка майбутнього термінала не дає будувати об’єкти. Кабмін стали завалювати листами, де заявлялося про те, що земля, виділена «АероСвіту» і «АероСвіт-Терміналу», потрібна «Борисполю» для прокладання різноманітних комунікацій під новий термінал «F».
М’яко кажучи, це сильно перебільшено. Фактично в інтересах «Борисполя» — дещо розширити дорогу за рахунок ділянок «АероСвіту» і «АероСвіт-Терміналу», що знаходило в тих повне розуміння. Вони були готові посунутися. Проте в них вимагали все й одразу. Керівництву був просто не потрібен конкурент.
У результаті справа крутилася в судах, нарощуючи багатющу юридичну історію.
«АероСвіту» конфлікт був відверто не потрібний, але замість будівництва критичних для себе об’єктів він не зі своєї волі загруз у позовах.
Нещодавно ситуація ще більше загострилася. 9 серпня виконавча служба вилучила 2 і 7 га землі в «АероСвіту» і 18 га — у «АероСвіт-Термінала» і передала їх аеропорту «Бориспіль». При цьому, як публічно зазначили юристи авіакомпанії, зроблено це було з порушенням законодавства.
Було проігноровано навіть те, що «АероСвіт» і «АероСвіт-Термінал» офіційно подали клопотання в Державну виконавчу службу про добровільне виконання рішень суду.
Замість цього все вирішили в найкращих традиціях «телефонного права». Віце-прем’єр Борис Колесніков, після чергової скарги керівництва аеропорту «Бориспіль», дав розпорядження Державній виконавчій службі вилучити землю в «АероСвіту» і «АероСвіт-Термінала» у тижневий термін. Що й було зроблено... Так фактично «підставили» Бориса Вікторовича, натиснувши на емоції.
Хто постраждає від цього, теж зрозуміло — пасажири. Монополія ще нікого ні до чого хорошого не приводила. Європа це давно зрозуміла, і там аеропорти давно пройшли етап демонополізації послуг наземного обслуговування.
Існує пряма директива Ради Європи «Про доступність ринку наземного обслуговування в аеропортах ЄС», яка містить обов’язкові вимоги щодо демонополізації цілого спектра аеропортових послуг.
У нас же авіакомпанії («АероСвіт», «МАУ» та інші) позбавлені в «Борисполі» права вибору переважної більшості послуг, тоді як у всьому світі авіакомпанії вибирають постачальника послуг в аеропортах на конкурсній основі.
Більш того, ангари, які є в «Борисполі», не забезпечують потреби в обслуговуванні парку Boeing-767, і тому самому «АероСвіту», й іншим авіакомпаніям доводиться проводити обслуговування повітряних суден даного класу у Швеції, Угорщині та навіть у Мексиці, Індії. Відповідно, тамтешні фірми й
одержують дохід (і сплачують податки своїм державам).
Та керівництву «Борисполя» не до цього. Воно зайняте. З ворогами воює.
Цікаво, але зараз авіакомпанії знову виставили на гроші. Раніше базовим авіакомпаніям давали невеличкі знижки, тепер їх скасували, а отримані кошти обіцяли кинути на будівництво аеропортового термінала.
Те, що їх туди «кинуть», безперечно, а от щодо ефекту... Поки що заважати будувати іншим у керівників «Борисполя» виходило набагато краще.
Загалом, Україна в черговий раз продемонструвала національні особливості бізнес-середовища. Яким абсолютно байдужі інтереси пасажирів, та й імідж нашої країни. Зате вони чутливі до адмінресурсу.
Було б доцільно спрямувати кипучу енергію одного з керівників уряду на щось більш конструктивне. Як іронічно зазначив один із експертів, «може, варто вдруге запросити Віктора Федоровича — уже як президента країни — допомогти викопати капсулу».
Чи обійдуться одним віце-прем’єром?