Після агонії колишнього керівництва Державної митної служби (ДМС) у лютому поточного року нове керівництво цього відомства демонструє кроки, які несміливий спостерігач зі сторони міг би визначити як прогресивні. Віриться важко, але факт: ДМС взялася ліквідовувати свої листи й накази. Ті самі, які раніше, як стверджують суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності (ЗЕД), зводили нанівець прогресивні положення Митного кодексу (МК). А часто й суперечили йому.
Геть листи і накази!
Так, нещодавно Держмитслужба достроково ліквідувала наказ № 85 від 11.02.05 р. «Про проведення операції «Експорт». Цей наказ за колишнього керівництва ДМС перетворився на суцільну екзекуцію для підприємців, які займалися не лише експортом, а й імпортом. Документ став інструментом зволікання з оглядом вантажів. Ретельність огляду доводилася ледь не до рівня «окремої цукерки» в партії. Від кожного експортера (імпортера) вимагали цифровий фотоапарат для фотографування свого транспортного засобу та багажу. Товари масово направляли на експертизу, щоразу наново визначали коди одних і тих самих вантажів, які вивозяться (і ввозяться) роками. Було спровоковано штучний простій машин.
Як бальзам на рану експортерам — скасування листа ДМС від 16.02.05 р. Згідно з цим папірцем, автомобільному транспорту при переміщенні товарів митною територією України були «рекомендовані» жорсткі терміни доставки «на митницю призначення». Скажімо, «під час перевезення на відстань від 500 до 1000 км — 2 доби». При цьому не бралося до уваги, що може статися поломка транспортного засобу, він може потрапити в аварію, зазнати нападу тощо. Митника не цікавило, чому автоперевізник не вклався у «фізкультурний норматив». Тому на «порушника» із задоволенням накладався штраф... Або «питання треба було якось вирішувати».
З оптимізмом мають сприйняти підприємці наказ №175 від 16.03.05 р. «Про затвердження положень про радників глави Держмитслужби України й начальників митних органів на громадських засадах». Як випливає з преамбули цього документа, тепер до діяльності вітчизняної митної служби залучатиметься громадськість. Представникам останньої дається можливість стежити за дотриманням митного законодавства України, боротися з контрабандою і порушенням митних правил, перешкоджати корупції митників.
Що залишиться
на ретельний огляд
В. о. начальника Західної регіональної митниці (ЗРМ) З.Буричко, на додачу до вищезгаданих трьох уже неактуальних документів, надав власкору «ДТ» чималий перелік ліквідованих наказів та листів. Приємно. Проте юристів-практиків це не дуже тішить. Адже ліквідація відомчих документів, які заважають чесним підприємцям працювати, — справа шляхетна, однак довготривала. Оскільки таких паперів досить багато. Блискавично виявити й скасувати повний їх перелік практично неможливо. Деякі листи й накази можуть бути виявлені та скасовані через півроку, рік і більше. А специфічний внутрішньовідомчий документ, що обмежує оформлення певного специфічного вантажу, має шанс бути виявленим і ліквідованим, лише коли під його дію потрапить декларант, який вирішить попрацювати з відповідним вантажем. При цьому декларант має бути принциповим — йому необхідно звернутися особисто до керівних органів митниці, повідомивши їм про колізію.
Тому юристи пропонують діяти від протилежного. Вони рекомендують зосередитися на виконанні «норм, які митниця зобов’язана виконувати», себто документів, зареєстрованих у Міністерстві юстиції. А всі ненормативні папери просто відкинути. Щоправда, й цей підхід не ідеальний. Адже серед документів, зареєстрованих у Мін’юсті, теж трапляються такі, що суперечать законодавству. Подейкують, був період, коли міністерство не дуже педантично досліджувало проекти, які йому направлялися. Цю категорію листів і наказів, як стверджують практики, теж потрібно коригувати.
Бізнес дає завдання державі
Мабуть, з огляду на певні труднощі при виявленні «застарілих наказів і листів», теперішнє керівництво ЗРМ провело круглий стіл з участю «представників підприємств, які надають послуги у сфері митної справи, і суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності». Задля справедливості, слід відзначити, що круглі столи ЗРМ проводила і раніше, раз на рік. Проте вони були бутафорськими. Тоді як цей став першим такого роду заходом, на якому було зроблено цілком реальні кроки. Сподіваємося, вони вплинуть на процедуру розмитнення.
Принаймні підприємці, котрі брали участь у заході, прямо закидали митникам: «Ми прийшли сюди критикувати! Тепер ми це спокійно не сприйматимемо!» Під словом «це» учасники круглого столу мали на увазі: а) практику схиляння підприємців до співробітництва з комерційними структурами, які буквально «обліпили» митницю; б) превалювання на митниці внутрішніх інструкцій над законодавством. Окрім критики, підприємці внесли цілу низку пропозицій щодо змін у роботі митного відомства.
Працівники ЗРМ склали протокол і схвалили рішення круглого столу. Вирішено надіслати на адресу Кабміну, Держмитслужби та ЗРМ перелік із 26 питань-вимог суб’єктів ВЕД.
Перед Кабміном поставлено завдання: 1. Ліквідувати показники надходжень податків і зборів у держбюджет, які виконуються митними органами. Ці показники — фактично план, що штовхає митників на відповідну винахідливість у вибиванні грошей. 2. Спростити систему сертифікації органами Держспоживстандарту, зокрема процедуру визнання іноземних сертифікатів (насамперед країн ЄС).
Держмитслужбі запропоновано: 1. Ліквідувати перелік товарів, які підлягають обов’язковій лабораторній перевірці. Такі перевірки здійснювати лише у спірних випадках першої поставки за умовами зовнішньоекономічного контракту, а надалі — за принципом несподіваності, вибірковості, аналізу та селекції ризиків. 2. Розробити тарифи для платних послуг, які можуть надавати митні органи. 3. Внести пропозиції щодо ліквідації нормативних актів та інструктивних листів Держмитслужби під грифом ДСК стосовно процедур митного оформлення товарів широкого вжитку.
* * *
Хочеться вірити, що більшу частину цього переліку питань відповідні відомства сприймуть адекватно. І процесу детінізації роботи митниці не завадить та обставина, що вище керівництво країни з головою порине в майбутні парламентські вибори й випустить з-під контролю процес демократизації митного відомства. Хоча, на думку аналітиків, така небезпека все-таки існує.
P. S. У результаті останньої перевірки нормотворчості ДМС Мін’юст виявив незаконну практику видання інструктивних листів, що встановлюють нові правові норми. Крім того, Держмитслужба не подала в Мін’юст 61 акт, який в обов’язковому порядку підлягав держреєстрації...
