Узвичаєну сезонну сплячку в агросекторі потривожили тріскучі морози. Вони дошкулили як людям, так і худобі, посівам. Озимі пшениця, ячмінь, жито і ріпак змертвіли на площі майже 3,5 млн. га. Тепер аграріям доведеться перетасувати карти і вдруге засіяти орні масиви ярими. Оскільки повторний захід потягне за собою додаткові витрати (насіння, пально-мастильні матеріали, засоби захисту рослин), то сільгоспвиробники робитимуть ставку на високодохідні культури: кукурудзу і соняшник.
Чи не позначиться недорід озимої пшениці - у межах 20-30% - на продовольчій безпеці України? Як зреагують на недобір зерна ціни на світовому і внутрішньому ринках? Чи не зміліють від цього експортні обсяги? Для одних прогнози експертів аналітичного центру «УкрАгроКонсалт» виглядають втішними, для інших - тривожними.
Власне, зима доконала те, що спромоглося пережити посушливу осінь. Через дефіцит вологи в орному шарі ґрунту - рекордний за останні три роки - в основних регіонах зерновиробництва озимі посіяли із запізненням. Тому частина посівів увійшла у перезимівлю доволі кволою. Чи могли вони вистояти проти 30-градусних морозів, якщо навіть сильна коренева система озимої пшениці стає безжиттєвою при 16 градусах нижче нуля? А ячмінь гине і при мінус 12…
Вимерзання не назвеш локальним, оскільки фронт втрат простягся із півночі на південь і схід. Пом’якшити холод могла би снігова «ковдра», але вона видалася благенькою - тонше десяти сантиметрів. А подекуди покрив узагалі був відсутній. Загалом площі пересіву порівнянні з 2003 роком, коли до засушливої осені і холодної зими у лютому-березні додалася льодова кірка.
- Попри природні аномалії, урожай зернових становитиме 44,3 млн. тонн, що на 9% менше минулорічного ужинку. І досягнуть цього показника за рахунок зрослих площ під кукурудзою, урожай якої може сягнути 18 млн. тонн, - прогнозує експерт Єлизавета Малишко. - Озиму пшеницю доведеться пересіяти на 1,85 млн. га. Урожайність буде нижчою, ніж торік, а загальний вал вбереться у 13,7 млн. тонн. Ціна за тонну залишиться на рівні минулого сезону з деяким плюсом. Очікуємо також ширшого проти минулорічного клину ярого ячменю. Щоправда, його розміри залежатимуть від примх весни. Тим не менш, на нашу думку, 2,8-3 млн. га ярого ячменю розродяться вищим урожаєм, аніж у попередньому сезоні.
Зате аграрії Півдня побиті морозом площі планують «відремонтувати» соняшником. І окупує він в Україні понад 5 млн. га, що більш як удвічі перевищує науково обґрунтовану норму. Це наочний приклад дієвості наших законів, міністерських «страхалок» щодо раціонального використання ріллі, дотримання сівозмін… Сільгоспвиробників нічого не лякає, якщо пахне копійкою. Тим більше, за відсутності бюджетної, лише ринковою.
А от під іншою олійною культурою - озимим ріпаком, площі постійно звужуються й упродовж останніх чотирьох років скоротилися на 40%. Торік і до мільйона гектарів не дотягнули… Та й вони не всі зустрінуть весну. Із засіяного проклюнулося близько 80% сходів - 750 тис. га. Це найгірший стан посівів за останні роки. 260 тис. га із тих, що вижили, виглядають жалюгідно. За оцінками «УкрАгроКонсалту», втрати озимого ріпаку можуть становити до 40% - майже
400 тис. га.
Цієї нестачі не компенсує ярий ріпак, який культивують на мізерній площі - у межах 100 тис. га. Тому цьогорічний валовий збір ріпакового насіння може бути на 300 тис. тонн легшим проти минулорічного. Цифра не остаточна, оскільки, за багаторічними спостереженнями, значні втрати припадають саме на весну. Якщо хтось і постраждає, то лише виробники. Уряду від того ні холодно, ні жарко, бо майже весь урожай ріпакового насіння опиняється за кордоном.
У Румунії та Молдові ситуація із цією культурою ще гірша: там половинні втрати. У Болгарії люті морози відібрали п’яту частину посівів. У Росії якщо й не долічаться частини озимих площ, то замістять їх ярим ріпаком. На неврожай відреагував основний ціновий індикатор – французька біржа MATIF, на якій котирування на ріпакове насіння за останній місяць зросло до 450 євро за тонну.
Якщо говорити про пересів, то одразу ж напрошується: а чим? І не в сенсі культури-замінника - зернової, олійної чи технічної, хоча і це не другорядна справа. Більше непокоїть якість і класність насіннєвого матеріалу, його схожість і врожайність. Щодо пшениці та ячменю, то до цього часу значну частину площ засівають несертифікованим насінням. Краща ситуація на кукурудзяних і соняшникових ланах. Слава Богу, аграрії втямили, що дешевити - собі на збиток. Хоч елітне, гібридне насіння і дорожче, зате врожайність і прибуток вищі.
А про те, що на загиблих полях вкорениться кукурудза, свідчить зрослий імпорт гібридного насіння, який у грудні був рекордним за останні роки. Думаю, лютий ще більше пожвавить попит аграріїв. Він може навіть перевищити власне потенціал насіннєвих компаній, які також не очікували складних погодних умов і не підготували надлишкових запасів посівного матеріалу. Україна ж, між іншим, 40% насіння кукурудзи ввозить з-за кордону.
У зв’язку з цим існує два побоювання. Перше: замість добротного гібридного насіння до країни потече всіляке «сміття». І друге: підприємливим чиновникам закортить на біді нагріти руки. Власне, імпортери будь-якого насіння і до цього стогнали від митниці, інших дозвільних органів. А тут така нагода! Мова не про «відкоти». Це вже вчорашній день.
Нині в моді дефініція «страховка». Усе цивілізовано. Заходиш до клерка державної установи і… «страхуєш» свій бізнес. Прямо на місці. Частину «страховки» готівкою викладаєш на стіл чиновника, а в сусідньому кабінеті тобі вручають розрахунковий рахунок, на який ти перераховуєш решту коштів. От і подумуєш: що страшніше для агросектору - нищівні морози чи вічно «голодні» функціонери?
Останні наживаються як на імпорті, так і на експорті. Адміністрування зернового експорту розбалансувало логістичний механізм. Через низькі темпи перевалки залишки зерна в Україні (23,6 млн. тонн) на 66% більші проти лютого 2011 року. Навіть попри те, що уряд аргументував таку затовареність намірами вдвічі збільшити перехідні запаси «продоволки», зберігання якої влітає у копієчку, все одно її забагато: 7-7,5 млн. тонн за звичних обсягів у 4-4,5 млн. Тобто цілий рік пшеницю можна не сіяти та ще й безперешкодно продавати іншим країнам.
Та навіть заявлені мізерні експортні партії зернотрейдери не змогли вивезти через складну льодову обстановку. Скуті кригою порти, обледенілі судна… Тижневі темпи відвантаження зернових упали майже вдвічі. Замерзання в українських портах не є чимось екстраординарним. Скажімо, торік порт Одеса оголошував льодову обстановку двічі - з 1 по 15 лютого і з 21 лютого по 10 березня. А роком раніше - з 25 січня по 23 лютого.
Однак із потеплінням темпи експортних поставок вирівнювалися. Частіше не штормові попередження стояли на заваді бізнесу, а чиновницькі перепони. Чи здолають їх нинішнього сезону? Одна з новацій уже продемонструвала свою «ефективність». Після впровадження принципу єдиного вікна оборотність вагона-зерновоза зросла із 5,5 до… семи діб. Простіше кажучи, пульмани більше простоюють, аніж рухаються. До того ж майже тисячу наших зерновозів експлуатує Росія. От вам і традиційна нестача тари на колесах!
При цьому всі попередні керівники «Укрзалізниці» нарікали на зношеність парку вагонів-зерновозів. Новий глава відомства також не оминув цієї проблеми. Навіть підписав меморандум із зернотрейдерами, який, до речі, не має жодної юридичної сили. Але ж від чергових «благих намірів обох сторін» пенсійний вік вагонів не скорочується!
Тому зимно не лише озимині, а й усім учасникам зернового ринку: холодять дії влади.