Унаслідок чергового терористичного акту РФ у вигляді підриву РФ Каховської ГЕС 6 червня залишились без штучного зрошення меліоративні канали довжиною понад 1100 км. Ця подія зумовила катастрофу, але не голод. Експерт у галузі сільського господарства інформаційно-аналітичного центру "АГРО ПЕРСПЕКТИВА" Лариса Гук у статті "Каховська ГЕС: сільське господарство на півдні країни існувало, існує й зможе існувати без зрошення" пояснює, до яких наслідків у сільському господарстві призвело руйнування Каховської ГЕС.
На правобережній частині Херсонської області затопило близько 10 тисяч га земель сільськогосподарського призначення. Для кожного окремого господарства, яке зникло під водою, це катастрофа. Але, на думку експерта, на тлі загальнонаціонального прогнозу врожаю зернових на рівні 48 мільйонів тонн, втрата кількох десятків тисяч тонн зерна не є критичною для України.
Експерт наголошує, що постійного зрошення в Україні потребують 18,7 мільйона га орних земель, періодичного — 4,8 мільйона га. Але ці цифри збільшуватимуться, зважаючи на зміни клімату. Цього року господарства планували зрошувати лише 147 тисяч га сільськогосподарських земель. Але після руйнування ГЕС цифра може бути ще меншою, вважає Лариса Гук.
Руйнування Каховської ГЕС і проблеми зі штучним зрошенням повертають Україну до традиційного сільського господарства. Це означає суттєві зміни у структурі виробництва вітчизняної сільгосппродукції, але не його зупинення.
Без відповідного зрошення, наприклад, неможливо вирощувати на півдні країни кукурудзу та сою. Також тимчасово можна забути про український рис. Але, з огляду на те, що внутрішній ринок і так здебільшого споживає продукцію іноземних фермерів, це не буде катастрофою. Місцеві фермери кажуть, що можна сіяти соняшник, пшеницю, ячмінь. Врожайність буде іншою, але не зникне.
Нагадаємо, осушення дна Каховського водосховища та витоку води з нього найбільше вплине на рибні ресурси України, які будуть втрачені. Від цього постраждають 11 заповідників.