Земельне питання історично є одним із ключових і найбільш болючих у нашій країні. Земельні відносини ставали або поштовхом до розвитку, або джерелом протистоянь і катастроф. Нарешті з'явилося відчуття, що запуск ринку землі таки відбудеться. У справу особисто втрутився президент Зеленський. Але чомусь саме у цей особливий момент 37 депутатів з його фракції у парламенті подають іще один законопроєкт, що логічно пов'язаний з аграрним питанням, - №3131 про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо детінізації виробництва сільськогосподарської продукції. Його суть - зобов'язати всіх власників і користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення безумовно сплачувати податки з землі на рівні не нижчому, ніж мінімальний розрахунковий податок (так зване поставлене податкове зобов'язання, далі - ЗППЗ).
Останнім часом будь-який нормативний документ, що містить у назві слово "детінізація", вже сам по собі рефлекторно викликає занепокоєння бізнесу та громадян, бо нічого принципово корисного нести не може. На жаль, не є винятком і цей папірець. Законопроєкт №3131 є дуже небезпечним з погляду зростання "каральності" податкового законодавства і в разі його ухвалення може спричинити посилення адміністративного та податкового навантаження. Автори проєкту цього навіть не приховують і зазначають, що він "призведе до збільшення сплати податків до бюджетів всіх рівнів", - потенційно з власників і користувачів землі можуть додатково зібрати до бюджету від 6 до 22 млрд грн на рік.
Кілька слів про ключові новації та наслідки законопроєкту.
1. Значно збільшуються обсяги податкової звітності.
Передбачається подання до річної податкової декларації додатку з розрахунком ЗППЗ. При цьому частина даних, що підлягають відображенню у новій звітності, вже є доступною для державних органів, тобто збиратиметься з платників податків повторно. Зокрема йдеться про такі дані: нормативна грошова оцінка земельних ділянок та їх площа; сума сплачених за податковий (звітний) рік податків та інших платежів, пов'язаних з виробництвом і реалізацією власної сільськогосподарської продукції та/або орендою земельних ділянок; кадастрові номери земельних ділянок.
2. Зростатиме обтяжливість, вартість і складність адміністрування податків із земельних ділянок.
У разі отримання доходів лише від податкових агентів ЗППЗ визначається контролюючим органом, що призведе до необхідності проведення звірок і, своєю чергою, створить підстави для судових позовів. Отже, неузгодженостей і спорів буде ще більше, а складність і непередбачуваність законодавства для інвесторів і платників податків збільшаться.
3. Значно зростатимуть витрати часу й коштів на дотримання нових процедур адміністрування для окремих категорій платників податків.
Нові процедури передбачають подання додаткової звітності, вимагають проводити розрахунок ЗППЗ і перерахунок податкового зобов'язання, а також, за необхідності, здійснювати додаткові звірки з контролюючими органами та доплату податку, що особливо для фізосіб і суб'єктів малого та мікробізнесу, зокрема платників єдиного податку, є вкрай обтяжливим і створює умови для прихованого їх вичавлювання з ринку землі.
4. І наостанок, удвічі звужується пільга з ПДФО для доходів від ведення особистого селянського господарства, - згідно з проєктом звільняються від оподаткування доходи, отримані від продажу власної сільськогосподарської продукції, що вирощена, вироблена та оброблена безпосередньо фізичною особою на земельних ділянках, розмір яких перебуває лише в межах одного гектара, хоча чинна норма - "не перевищує 2 гектари".
Отже, головними можливими наслідками законопроєкту №3131 будуть такі:
- перерозподіл ринку земель сільськогосподарського призначення на користь великих гравців, які зможуть собі дозволити дотримуватися всіх нових вимог законодавства;
- зростання у більшості випадків податкового та адміністративного навантаження на власників і користувачів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - представників малого бізнесу і населення, що виглядає категорично неприйнятним на тлі розвитку нової світової економічної кризи та дає підстави для соціального обурення й посилення протестних настроїв у суспільстві;
- враховуючи зазначені вище наслідки, існує потенціал або загальмувати розвиток галузі, яка є одним із базових драйверів економічного зростання, або взагалі зірвати земельну реформу в Україні.
Запитання "хто до цього готовий і кому це вигідно?" є риторичним.