Минуло вже більше місяця відтоді, як у Різдвяний святвечір, 6 січня, Єрусалим привітав Київ не вельми святковою звісткою: Ізраїль перепинив рух українським яйцям через наявність у них сальмонели (Salmonellaenteritidis).
Для залагодження скандалу до Ізраїлю доволі оперативно вилетіла представницька українська делегація, котра констатувала: сальмонели в яйцях не виявили! Якщо не в самому вмісті курячих зносків, то де?
Запитання аж ніяк не риторичне, оскільки лабораторні дослідження проб курячого посліду і змиви з курників філії "Птахофабрика "Авіс" підтвердили наявність збудника сальмонели. Тобто він міг бути присутній на шкаралупі або упаковці. Збудник інфікує корми, воду, його запросто переносять горобці, голуби, миші, пацюки…
Ситуація виявилася настільки загрозливою, що ізраїльські міністерства охорони здоров'я та сільського господарства застерегли громадян. Відразу після отримання результатів лабораторних досліджень Міністерство сільського господарства вирішило негайно припинити імпорт і місцевий продаж яєць з України до подальшого повідомлення. Воно також зажадало, щоб українська влада визначила джерело бактерій і зупинила їх експорт. "Не їжте і не пийте продуктів, які містять яйця, до їх повної термообробки. Тримайте яйця в холодильнику. Дотримуйтеся цих правил, особливо коли ті, хто їдять яйця, - немовлята, літні люди або особи з ослабленою імунною системою", - йдеться в повідомленні міністерства.
Тамтешні газети JerusalemPost, Haaretz, TheMarket, інші опублікували фото некошерних яєць із індексом UA, після вживання яких помер 50-річний ізраїльтянин, 15 дітей було госпіталізовано і більше сотні відбулося легкою формою хвороби.
Як Україна стала постачальником курячих яєць до Ізраїлю? Останній змушений був терміново шукати заміну Туреччині, де виникла підозра на пташиний грип. Через сприятливу логістику Ізраїль обрав Україну. Їхні ветеринарні інспектори перевірили сімох наших виробників, дозвіл надали двом, а експортувала продукцію філія "Птахофабрика "Авіс" ПАТ "Птахогосподарство "Червоний прапор" із с. Гуменці Кам'янець-Подільського району на Хмельниччині, що входить до агрохолдингу "Авангард" Олега Бахматюка. Мені достеменно невідомо, чи знала ізраїльська сторона про те, що в нас немає поголовної (обов'язкової) вакцинації курей проти сальмонельозу, як у них.
У цій ситуації нас найменше цікавить закордон. Більше: а чи здатні Держветфітослужба і новостворена Держпродспоживслужба гарантувати непоширення цієї інфекції всередині України? І, власне, яке покарання поніс винуватець яєчного скандалу? Його відлучили від зовнішнього/внутрішнього ринку?
Яєчні ятки на базарах, та й магазини замість утилізації гофрованих лотків давно практикують їх повернення постачальникам - птахофабрикам. Ця пошесть набула промислових масштабів. Продавці підтверджують: одноразову тару використовують навіть не двічі, а зо п'ять разів. Уявляєте, яка квінтесенція бактерій міститься у цих лотках! І цей "нагромаджуючий" ефект постійно наражає нас на захворювання.
Як зреагує на яєчний скандал Європа, з якою Україна тільки-но почала повноцінну вільну торгівлю? Європа, яка донедавна вважала Україну благополучною у сенсі епізоотичної безпеки… Спершу її похитнула африканська чума свиней (АЧС), а тепер і ймовірність спалахів сальмонельозу. Євросоюз може завагатися: а чи повноцінно контролюють відповідні інституції систему державних гарантій безпечності та якості харчових продуктів? Бо якщо система функціонує завдяки двом складовим - нормуванню і контролю, то в інспектора повинні бути важелі перевірити виконання норм і законів. Приміром, як на птахофермах дотримують системи біобезпеки. А у ветеринарів такої змоги немає через… мораторій на перевірки діяльності бізнесу.
Цього року Україна планує виробити на 3 млрд штук яєць більше, ніж торік. Їх треба ж кудись дівати?! Але не з такими темпами, як у січні: цього місяця експорт яєць та яєчних продуктів скоротився наполовину.
Ринок Євросоюзу - перспективний у цьому сенсі. Навіть у рамках не таких вже й великих квот. Вітчизняні виробники повинні радіти і їм. Але чи зблиснемо ми вітчизняними яйцями на європейському ринкові? Навряд… Принаймні у найближчій перспективі.
Якщо окремі птахофабрики ще можуть підтвердити відповідність установлених систем якості і контролю на підприємствах вимогам європейських стандартів і норм, то жодна не відповідає вимогам ЄС щодо… умов утримання птиці.
У січні 2012 р. набули чинності директиви Євросоюзу №1999/74 щодо заборони утримання курей-несучок у так званих батарейних клітках, які вважають украй негуманними.
- У цих клітках курка товчеться на "житлоплощі" розміром з аркуш стандартного паперу. Причому висота клітки дозволяє їй лише стояти. Кліткові кури зазвичай ніколи не бачать природного світла, не дихають свіжим повітрям… У Євросоюзі таке утримання визнали знущанням над тваринами. Приміром, у Німеччині дуже важко отримати дозвіл на будівництво фабрики на понад 50 тис. курей-несучок, оскільки за більших масштабів практично неможливо виконати норми, передбачені законом про запобігання катуванню тварин, - прокоментував тоді нововведення Тобіас Райхерт, представник недержавної організації Germanwatch, яка за підтримки Федерального міністерства продовольства, сільського господарства і захисту прав споживачів обстоює питання екології та добробуту продуктивних тварин. - У "збагачених" клітках несучки більше проявляють природну поведінку: сідають на сідало, купаються у поросі, несуть яйця у гніздах. Хоча й у них вони обмежені у свободі рухів.
Тому ми пропагуємо вільно-вигульну систему, що схожа на утримання у хлівах і вольєрах. За стандартами ЄС, на кожну курку має припадати 4 квадратні метри площі у неротаційних системах утримання. Органічні системи також забезпечують вільний вигул.
Обстеження, проведені Адміністрацією європейської продовольчої безпеки, виявили, що "кліткові" яйця заражені сальмонелою більше, ніж ті, що виробляються в альтернативних системах утримання.
До добробуту продуктивних тварин ми ще не доросли. Натомість хизуємося найбільшими у Європі птахофабриками, де одночасно утримують 3–5 млн курей.
Зараз треба відновити підупалу після сальмонельозного скандалу репутацію. Довести, що система контролю безпечності харчових продуктів надійна як на підприємствах, так і в державі загалом. Чи є така упевненість? Ні!
У січні почалася реорганізація територіальних органів Держветфітослужби із перепідпорядкуванням їх Держпродспоживслужбі. А це - вимушене скорочення фахівців на місцях, закриття районних ветлікарень та ін., оскільки децентралізовані місцеві органи влади не всюди спроможуться із власного бюджету утримувати такі інституції.
І наостанок. Якщо порівняти фінансування на проведення протиепізоотичних заходів в Україні у 2014 р., минулому і нинішньому, то з такими бюджетними видатками розкошуватимуть і сказ, і АЧС, і сальмонельоз, і чимало інших болячок…