Законодавчі ініціативи щодо «покращення» діяльності Аграрного фонду трансформують спеціалізовану установу для здійснення товарно-фінансових інтервенцій в аграрному секторі на… ломбард, вуличного міняйлу. Якщо державного оператора звільнять ще й від сплати податку на додану вартість при закупівлі зернових і технічних культур, експорті, то він узагалі переступить правило «першого продажу»: остаточно зневажить сільськогосподарські підприємства, біржові торги й почне куматися винятково з посередниками. Бо оборудки манять як бізнесменів, так і чиновників.
Відтак, державний регулятор нічим не відрізнятиметься від комерційної структури. До того ж на повному бюджетному пансіоні… Власне, влада заднім числом хоче узаконити сумнівні схеми, за якими діяв і продовжує хитрувати Аграрний фонд, забувши про свої основні функції.
За сім років діяльності Аграрний фонд (АФ) звівся на ніщо. Спершу у спеціалізовану бюджетну установу вгачували мільйони, потім мільярди… А результат? 320 млн. грн. збитків! Це «улов» лише з однієї оборудки - договору, який АФ уклав торішньої весни з приватною компанією, що зобов’язувалася сформувати інтервенційний резерв зерна на суму 1,5 млрд. грн. Для «гарантії» комерційній структурі перерахували у порядку повернення ПДВ ще й 280 млн. грн., що суперечило чинному на той час законодавству.
А наприкінці минулого року за дорученням МінАП колишнє керівництво АФ підписало додаткову угоду зі згаданим постачальником. За нею останній мусив повернути АФ 1,4 млрд. грн., сплачених за зерно, але не повернув. Думаєте, це стривожило міністра, голову фонду? Ні! З’являється ще одна угода зі знаним контрагентом на придбання зерна за завищеними цінами… Ну, а «інтервенційний» цукор, який засипали у 2010-2011 роках, - 106 тис. тонн на майже 800 млн. грн. - шукають і досі. «Розчинився» у чиїхось склянках чаю!
Отже, схрони АФ спустошили більш як на мільярд гривень. Тепер міністр запевняє, що перетворить штрафника «із комори на фінансовий інструмент без зловживань і крадіжок», а керівник Аграрного фонду для боротьби з корупцією організував новий підрозділ - внутрішнього контролю та контрольно-ревізійної діяльності.
Скажіть, що зміниться, якщо бурякоцукровий комплекс перейменувати на цукробуряковий? Побільшає цукроварень, зросте площа коренеплодів чи цукор стане дешевшим і солодшим? Так само і з нашим регулятором у сільськогосподарській сфері. Кожен уряд реформує-оптимізує його. То в Аграрний фінансовий фонд, то у Державний інтервенційний… Миготять вивіски, керівники. Одні крали мішками, наступники - тисячами тонн.
Центральне аграрне відомство втягнуло Аграрний фонд у фатальну тріаду: Державна продовольчо-зернова корпорація України (ДПЗКУ) - «Хліб Інвестбуд» (ХІБ) - Аграрний фонд. Допоки між ними снуватимуть зерно-гроші, гроші-зерно, АФ ніколи не залишить лави штрафників.
Нещодавно у трьох структурах оновили керівний склад. Тасували-тасували кадрову колоду, а з неї не випав жоден антигерой наших публікацій «Злодії у владі» («ДТ» №30 від 21 серпня 2010 року) та «Пірати зернового моря» (DT.UA №9 від 11 березня 2011 року). Тому у перевтілення «комори» на «фінансовий інструмент» я повірю хіба що безневинному ягняті.
Торік АФ виділили зі спецфонду держбюджету 2,2 млрд. грн. і 5 млрд. «облігаційних». Вгадайте з першого разу, хто користувався більшою сумою - безвідсотковою позикою? Комерційна структура, що за сприяння МінАП стала лідером у зерновому експорті минулого маркетингового сезону. А пересічні аграрії через непомірні відсоткові ставки банків не можуть доступитися до кредитів. І хоча міністр у своїх виступах оперує півмільярдом гривень на здешевлення кредитів для сільгоспвиробників, вони ефемерні. Як і фінансування АПК загалом.
У першому півріччі нинішнього року зі спецфонду бюджету передбачено виділити на розвиток підприємств АПК 8 млрд. грн. Констатую: надійшла половина коштів. А скільки ж перераховано безпосередньо трударям? Півтора мільярда, або 18%. Хоч яку статтю видатків візьми - у глибокому осаді! Державна підтримка галузі тваринництва: із 308 млн. грн., що надійшли із казначейства до МінАП, власники великої рогатої худоби одержали лише…
40 млн. Надання кредитів фермерським господарствам - повний нуль! Це на підтвердження «величальних пісень» прем’єра й аграрного міністра про те, як вони по-батьківськи, по-синівськи дбають про архіважливий сектор нашої економіки.
Так от, комерційна компанія хоч і «столувалася» з бюджету, у кінцевому підсумку виявилася боржником. І не через форс-мажорні непереборні обставини, а, найімовірніше, через ті, що межують із кримінальною відповідальністю. Чи вдасться уникнути її через зміни до Закону «Про державну підтримку сільського господарства України» у частині діяльності АФ, запропоновані Віталієм Хомутинніком?
Що ж радить депутат? «Аграрний фонд може здійснювати реалізацію чи безоплатну передачу об’єктів державного цінового регулювання з державного інтервенційного фонду визначеному постачальнику (виділено мною. - В.Ч.) (сільськогосподарському товаровиробнику/товаровиробнику) виключно у таких випадках:
- у зв’язку із закінченням установленого терміну зберігання об’єктів державного цінового регулювання, а також виникненням обставин, які можуть призвести до псування або погіршення їх якості до закінчення терміну зберігання, за умови одночасної або наступної поставки до державного інтервенційного фонду тієї ж кількості та якості об’єктів державного цінового регулювання у встановленому Кабінетом міністрів порядку;
- за умови одночасного закладення об’єктів державного цінового регулювання тієї ж кількості та якості;
- у порядку тимчасового позичання на договірних засадах (виділено мною. - В.Ч.) з наступною поставкою до державного інтервенційного фонду тієї ж кількості та якості об’єктів державного цінового регулювання або в разі неможливості їх повернення - з відшкодуванням грошової вартості на день перерахунку коштів, але не менше, ніж на час відпуску у встановленому Кабінетом міністрів порядку (виділено мною. - В.Ч.)».
Де «визначений постачальник» - читай «ХІБ» або аналогічні компанії-«прокладки», де «тимчасове позичання на договірних засадах» - ті ж дійові особи… Тобто автор новел усе, крім передбачених Законом «Про державну підтримку сільського господарства України» товарно-фінансових інтервенцій, віддав на відкуп Кабміну. Уряд регулюватиме постановами «визначеного постачальника», скільки й чого йому позичати, на яких умовах і через скільки років повертати. Грішми чи натурою…
Ви можете собі уявити, що Нацбанк позичив комерційній фінансовій установі 2 тонни золота у зливках? Із можливим поверненням… Якщо не в брусках, то золотим піском - насипом, або ж «брухтом» - золотими коронками. Чи Держрезерв розщедрився якійсь приватній фірмі свинцем чи «люмінієм». Та експортувала їх через Литву, а перегодом за виручену валюту поповнила держрезервну комору цим же металом, переплавивши хрести з сільських цвинтарів чи автомобільні акумулятори.
- Це щось подібне на ситуацію з євреєм, який клянчив: дайте мені метр кордону! І більш нічого! Жодних правил, умов, як він користуватиметься цим «вікном»… Так само і з Аграрним фондом, який видається такою собі державною пільговою інституцією, діяльність якої, як виявляється, регулюється лише одним пунктом Закону «Про державну підтримку сільського господарства України», - резюмував депутат Анатолій Матвієнко на засіданні парламентського профільного комітету. - Тому давайте дотримуватися приписів закону: дозволено те, що трактує він, а не те, що комусь спонтанно спадає на думку. Запропоновані норми нічого спільного з державною підтримкою сільського господарства не мають. Тому я пропоную відхилити даний законопроект, а натомість розробити суто адресний - про діяльність Аграрного фонду. До речі, подібну думку висловив колега Григорій Смітюх. Але оскільки голова комітету відповів, що це нереально, то я розумію мотиви провладної більшості спішно протягти цей законопроект.
Інші члени комітету, навпаки, доводили, що без розширення функцій Аграрний фонд залишатиметься законодавчо стриноженим. Регіонал Павло Сулковський артистично розповів про ситуацію із 800 тис. тонн пшениці, що зберігалася в АФ:
- Це було за міністра Юрія Мельника. Після півторарічного зберігання склали акт: зерно непридатне для випікання хліба. І згодували пшеничку курям із компанії «Наша Ряба». А ще через рік Ющенко у Палаці «Україна» вручив Мельнику Героя. Спершу роздав грамоти фермерам, а наостанок, позичивши очі в Сірка, - Зірку міністру. Той, із «Нашої Рябої», теж удостоєний Героя. І, головне, ніхто за цю аферу не сидить…
Не сидять, Павле Гнатовичу, крутії і з команди нинішнього міністра Миколи Присяжнюка. Колишні керівники АФ не чекали депутатського «благословення» у вигляді іменних законів, знехтували заборонними приписами діючих і тихцем спродали 2010 року весь недоторканний запас продовольчого зерна - понад мільйон тонн. І кому? Сімом зернотрейдерам! Причому задешево. А здійснивши аферу, одразу підняли ціну на нову зернову поклажу. Чим вони керувалися, копаючи яму під продовольчу безпеку країни? Законами, постановами? Тому навряд чи дисциплінують нинішніх і прийдешніх керівників АФ поправки Віталія Хомутинніка, оскільки з них випирають маслаки корупційної схеми.
Ще одна авторська новація - усе, що зберігається в АФ, треба страхувати. З ринкової точки зору начебто все правильно: Аграрний фонд прирівняли до пересічного суб’єкта господарської діяльності. Засипав зерно у засіки - застрахуй його! Зрозуміло, за додаткові бюджетні кошти. Хоча автор, фінансово-економічно обґрунтовуючи ухвалення законопроекту, хибно запевняє, що він не потребує додаткових видатків із держбюджету.
Припустимо, страхування надасть додаткові гарантії Аграрному фондові у договірних зобов’язаннях із сільгоспвиробниками у разі настання страхового випадку. Якого саме? Якщо пшениця зіпріла, проросла або її поїли кузька, миші, отже, неналежно зберігали, і це тягне за собою кримінальну відповідальність. Але аж ніяк не страхові виплати. Обирайте не хліви, де збіжжя - на долівці насипом, а сертифіковані складські приміщення, і спіть спокійно!
В Україні із 2 тис. зерноскладів сертифіковані лише 750. Чому такими повільними темпами паспортизують решту? Не лише через те, що вони морально й фізично застарілі. Спробуйте вписати до державного реєстру новий сучасний «силос» на 40 тис. тонн. Чиновники завізують документи лише після сплати хабара: 2 долари за тонну ємкості.
Однак це не означає, що Аграрному фонду ніде зберігати закуплене. Он державні елеватори завантажені на 40%. Держрезерв готовий люб’язно надати АФ склади для зберігання зерна, цукру та інших продовольчих запасів, із належним контролем схоронності та якісними параметрами. Тим більше що площі частини сховищ використовують не сповна, від чого, зрозуміло, втрачає передусім держава.
У цьому контексті виникає логічне запитання: а що, у спорідненій структурі - Держрезерві запаси теж застраховані? Гвинтівки Мосіна, вугільні протигази для коней, юхтові чоботи, биті валянки… І за те добро на мільярди гривень, яке начебто розікрали попередні керівники державного схрону, котрась зі страхових компаній компенсувала збитки? І найголовніше: що це за держава, котра не може гарантувати схоронність у державній інституції, якою є АФ, того, що поклала на зберігання для своїх же потреб?!
Страхуватися слід від іншого. Не від дірявого даху на елеваторі, гризунів, комах-зерноїдів, а від злодіїв. Не зальотних, вуличних, а тих, котрі при владі. Олександр Чечель, голова правління ВАТ «Гребінківський міжгосподарський комбікормовий завод» на Полтавщині, повідав про недавню НП. Під час зберігання псується до 20% зерна. Щоб мінімізувати втрати від ненажерливої фауни, вдаються до знезараження (фумігації) збіжжя. Оскільки технологічна процедура віднесена до першої категорії небезпеки, попередили районні служби, проінструктували персонал, вивісили відповідний наказ, після закладки токсичного препарату опломбували склади.
Представників виконавчої служби, що прибули з міліцією, попередили, що процес дегазації ще не закінчився і перебування у зерносховищі межує зі смертю. Одначе районні клерки були невмолимі. Сторожі, відкривши складську браму, першими хапонули отруйні випари, не оминуло це і приїжджих. Якби вчасно прийняли антидот - протидіючий препарат, тяжкість отруєння була би легшою. А так потерпілі блювали далі, ніж бачили. Дякувати Богові, хоч живі.
Районна влада намагалася утаємничити надзвичайну подію на комбікормовому заводі. Навіть «швидка» приїздила не з міської лікарні, а з приватної клініки, де не роблять записів у книзі викликів. Чому так поспішали працівники виконавчої служби зірвати зі зерносховища амбарні замки і почепити свої? Річ у тому, що в ньому зберігається 4 тис. тонн зерна Аграрного фонду, і, за словами Олександра Павловича, це вже друга спроба незаконно заволодіти ним у бандитський спосіб. Тому страхуй - не страхуй…
Є ще одна проблема. І без того «криву» систему оподаткування ПДВ депутати хочуть скалічити до невпізнанності. А саме: запровадити «пільговий» режим для операцій із постачання зернових і технічних культур Аграрним фондом, дозволивши йому купувати не лише у безпосередніх виробників - сільгосппідприємств, а й у посередників.
Депутатські законопроекти бракували, бо ті суперечили вимогам статті 15 Закону України «Про захист економічної конкуренції» та статей 25, 31 Господарського кодексу України, які забороняють надавати привілеї будь-яким суб’єктам господарювання, порушувати правила конкуренції. Найімовірніше, такий «вирок» виголосять і законопроекту Олега Царьова «Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо створення рівних умов при оподаткуванні податком на додану вартість деяких операцій Аграрного фонду)».
Простіше: купуючи зерно у перекупників чи спродуючи борошно, змелене із пшениці посередницької структури, АФ не може сформувати податковий кредит. І змушений сплачувати ПДВ за кошти спеціального фонду держбюджету, цим самим збіднюючи його. Власне, ПДВшні гулі державний регулятор набив саме у згадуваній тріаді ДПЗКУ-ХІБ-АФ.
Як убезпечитися від них? Вийти із тіні на простір - організований аграрний ринок і купувати об’єкти державного цінового регулювання безпосередньо у сільгоспвиробників. Задля цього Міністерство аграрної політики і продовольства створило навіть державну Аграрну біржу. Щоправда, її функції звузилися лише до реєстрації зовнішньоекономічних контрактів на зерно. Причому з початку 2011 року і донедавна вона у цьому сегменті була монополістом.
Одноосібне панування скінчилося 1 червня ц.р., відколи набрав чинності новий Митний кодекс України. На виконання статті 197 кодексу уряд прийняв постанову №436 від 21 травня ц.р. «Про затвердження переліків товарів, на які встановлено обмеження щодо переміщення через митний кордон України». У ній - перелік документів, які слід подати органам Держмитслужби при експорті товарів та їх митному оформленні. Оскільки у цьому спискові немає ні Посвідчення про реєстрацію зовнішньоекономічних контрактів на Аграрній біржі, ні власне зовнішньоекономічного контракту, зареєстрованого на Аграрній біржі, то митниця їх і не вимагає. Висновок: Аграрна біржа стала пережитком.
Із цим не хоче миритися Микола Безуглий, перший заступник міністра МінАП. Його аргументи зводяться до одного: без Аграрної біржі зовнішньоекономічним зерновим контрактам - швах! «Необхідно також враховувати те, що у 2011 році Аграрною біржею до державного бюджету сплачено більше
10 млн. грн. податків, з яких 5,7 млн. грн. - податок на додану вартість, 3,8 млн. грн. - податок на прибуток. До 2011 року такого обсягу бюджетних надходжень раніше акредитовані товарні біржі не забезпечували.
Завдяки акумульованим від реєстрації коштам Аграрною біржею впроваджується електронна торгова система, яка буде працювати за принципом анонімних торгів з віддаленим доступом. Також за власні кошти Аграрна біржа проводить навчання учасників біржової торгівлі роботі в такій торговій системі та здійснює інші витрати, спрямовані на розбудову біржового товарного ринку (виділено мною. - В.Ч.)», - апелює у листі до Кабміну Микола Дмитрович, сподіваючись віддалити кончину Аграрної біржі.
Якби Микола Безуглий як голова наглядової ради Аграрної біржі зіставив перераховані нею до бюджету кошти з «витратами, спрямованими на розбудову біржового товарного ринку», жахнувся б. Останні «з’їдає» здебільшого родинний клан: Олександр Марюхніч, директор біржі, дружина, теща, тітка, родичі… Усі вони працевлаштовані на Аграрній біржі. Колишня покоївка - референт розрахунково-клірингового центру, пекар третього розряду - інспектор з кадрів організаційно-кадрового відділу… Усі - при посадах, високих зарплатах і преміях. Не обділяє Марюхніч і себе: середньомісячна зарплата (офіційна) незамінного біржовика вища, ніж у держслужбовців другого і навіть першого рангу (міністрів, депутатів), - понад 28 тис. грн.
За бюджетні кошти можна розкошувати. Зробити ремонт за 600 тис. грн., умеблюватися на 350 тис., вигойдуватися у кріслі за 74 тис., хизуватися кавоваркою за 9 тис. грн., гасати без потреби по закордонах… І побиватися, що рішення Кабміну про економне витрачання державних коштів не дає змоги тринькати більше.
Один чиновник захищає біржу, другий обстоює Аграрний фонд… Останній же, по правді, і цього року спізнився із форвардними закупівлями зерна врожаю 2012 року. З’явився на селі не напередодні посівної, коли аграрії конче потребували коштів, а під самісінький фініш польових робіт. Ну, законтрактував 879 тис. тонн, а фактично (станом на 2 серпня) розрахувався із сільгосптоваровиробниками лише за… 170 тис. тонн. Я не легковажив би із хліборобами, та ще й в аномальний для посівів рік.
Після тріскучих морозів і спопеляючої спеки деякі аналітики запанікували. Почали з 9 млрд. грн. збитків у рослинництві і зупинилися на 40 млрд. Хто більше? Якщо такі вбивчі цифри за рекордного врожаю, то яких втрат зазнали за валового збору 38 млн. тонн? Але статистика, навпаки, підтверджує живучість галузі: рентабельність зернових - 30%, соняшнику - за 60%. Агрохолдинги активізуються, нарощують земельні активи.
МінАП теж полічило збитки аграріїв від посухи - 13,6 млрд. грн. І тепер уряд вишукуватиме близько півмільярда гривень, щоби частково компенсувати втрати. Аграрному міністру варто було би говорити про сучасні ринкові інструменти - формування фонду страхових субсидій, яку суму виділили з бюджету на відшкодування вартості страхових премій.
США також доймає посуха. Половину штатів оголосили зоною лиха. Потерпають американські фермери. А ви чули їхні плачі? Ні? Чому? Тамтешні аграрії надійно захищені: 85% посівних площ застраховані на випадок неврожаю.
В Україні і 5% не набереться. Прем’єр Микола Азаров вважає, що за рік-два всі посіви будуть застраховані. Ну як не повірити кабмінівським «реалістам»?
Так, є втрати через погодні умови - мільярдні, і не менші - через готівкові розрахунки. Наприкінці червня у лісосмузі неподалік Великої Олександрівки на Херсонщині у «Мерседесі» знайшли вбитими двох молодиків. Співробітники одеської закупівельної компанії везли 700 тис. грн., щоб розрахуватися з фермером за пшеницю нового врожаю.
А в Дніпропетровську податкова міліція «накрила» конвертаційний центр, який за рік встиг прокрутити 150 млн. грн. «Пральня» обслуговувала клієнтів із майже 50 підприємств з усієї України, переважно з агропромислової сфери.
Сьогодні ходовий товар - пшениця, ячмінь, ближче до осені - соняшник. Вартість тонни кондитерського насіння, із меншим вмістом олії, удвічі вища від традиційного: 8-9 тис. грн. Як ви гадаєте, фермер, реалізуючи кондитерську «сємку», у накладних «світить» істинну ціну чи половинну, як традиційної? Майже 90% кондитерського соняшнику фірми скуповують у сільгоспвиробників за готівку. Фасують у пакетики і реалізують через приватні підприємства, з оборотом у сотні мільйонів гривень.
Депутатські ініціативи щодо трансформації Аграрного фонду зіштовхують державну інституцію саме на такі манівці. Далеко не безпечні.