Такого врожаю, який очікується в першому році нового тисячоліття на Дніпропетровщині, не пригадують навіть ветерани колгоспного руху. За словами директора Інституту зернового господарства УААН академіка Євгена Лебідя, виміри на одному квадратному метрі показали 1200 колосків пшениці. Якщо зважити на те, що в області практично розвалена зрошувальна система (торік воду отримали лише 3,8 га), то сталося диво. Аналіз стану посівів зернових у трьох районах — Синельниковському, Покровському й Томаківському — дає підстави сподіватися, що на великих площах урожай пшениці повинний перевищити 60 центнерів із гектара. В інших районах — не менше 40. І це при тому, що в минулі роки вдалими вважалися 25 центнерів. Аналогічна ситуація і з ячменем: в минулі роки — 15, нині — 40 центнерів із гектара. У результаті хлібороби області розраховують зібрати понад два мільйони тонн зернових.
«На чесному слові
та на одному крилі»
На жаль, але зона ризикованого землеробства, до якої входить Дніпропетровщина, знову «показала зуби»: черговий циклон із градом і шквальним вітром завдав сильної шкоди, буквально за день до початку жнив, посівам пшениці, жита та ячменю в дев’яти районах області. Збитки ще підраховуються.
Власне, жнива вже йдуть повним ходом. Необхідно зібрати ранні зернові та зернобобові культури на площі в 777 тис. гектарів. Сюди входять озимі — 456,4 га, із яких левову частку становить пшениця.
На жаль, заїжджене не одним поколінням гасло «битва за врожай» нинішнього року стало дуже актуальним. У поле, за інформацією головного управління сільського господарства Дніпропетровської облдержадміністрації, вийшли 2442 комбайни. Цього замало, оскільки середнє навантаження на комбайн становитиме 250 гектарів, а в окремих районах — 380—420. І це при нормі в 150! З огляду на похилий вік наявної вітчизняної техніки (80%), установлений термін збирання врожаю — 16 днів — стає, м’яко кажучи, нереальним. І не приведи, Боже, непогоду з дощами...
Втім, кожне господарство брак техніки заповнює по-різному. Оригінально зміцнив віру комбайнерів у надійність своїх машин голова ТОВ «Славутич» Нікопольського району Микола Письменний:
— Ми пофарбували свої старенькі комбайни під колір американських «Джон Діров» і тішимо себе думкою, що працюємо на них із такою самою продуктивністю.
Віра — це добре, але ось втрати «Ланів» і «Славутичів» становлять як мінімум 10—15 відсотків.
Щоб якось знизити непомірне навантаження на техніку, губернатору Миколі Швецю довелося особисто «вибити» 30 нових «Славутичів», яких збирають на Павлоградському механічному заводі, і кілька «Донів» із Південмашу. Підписано угоду про залучення до збирання врожаю 850 «іноземців». Улита їде, незабаром буде?.. При всьому цьому паливом на 100% забезпечені господарства лише найперспективнішого Синельниківського району. Інші ж — лише на 50—60%.
Мели, Омельку...
Жнива ще не розпочалися, а пристрасті щодо цін на зерно нового врожаю вже киплять. На колегію облдержадміністрації, присвячену виключно врожаю-2001, запросили представників силових структур. Високопоставлений співробітник СБУ В.Ганжа застерігав селян від необдуманих учинків, наводячи приклад минулого року, коли з України за кордон «пішло» 6 млн. тонн зерна по низькій ціні — 50 доларів за тонну. Начальник обласного управління МВС Юрій Черкасов розповів присутнім кілька повчальних кримінальних історій...
Та нині селянство на полові не обдуриш. Той самий М.Письменний відверто заявив:
— Уже є покупці на хліб, чекають. Не можна віддавати хліб задарма!
Далі голова конкретизував:
— Давайте визначимося з ціною. Третій клас — 850 гривень, нижче — 550—600. Якщо віддамо дешевше, ринок зерна не втримаємо і не відшкодуємо витрачених коштів.
Та ціну, як і в минулі роки, визначать інші. Генеральний директор Придніпровської товарної біржі (на Дніпропетровщині зерном сьогодні торгують 11 товарних бірж і 15 торгових домів) Володимир Камеко днями спрогнозував: ціна пшениці третього класу — 700 гривень, п’ятого і шостого — 620 і 500 відповідно, жита — 500, продовольчого ячменю — 480.
Відчуйте різницю...