Квітами, піснями, грошовими преміями минулого вівторка в Українському домі вітали кращих журналістів, які пишуть на аграрну тематику. Так урочисто завершився загальнонаціональний конкурс публікацій «Моя земля», ініційований у січні ц.р. інформаційно-ресурсним центром «Реформування земельних відносин в Україні» і проведений за фінансової підтримки Міжнародного фонду «Відродження», фонду «Євразія» та спонсорів, серед яких Посольство Федеративної Республіки Німеччина в Україні, представництво Світового банку в Україні, Міжнародна фінансова корпорація.
У конкурсі міг узяти участь будь-який матеріал, що був опублікований після 1 січня 2002 року — дня, коли набув чинності новий Зельний кодекс, — і розповідав про непростий перебіг аграрних реформ, становлення та розвиток агробізнесу, різноманітні аспекти землевпорядкування та землекористування, функціонування в Україні ринку землі тощо. Але реально на розгляд журі було подано 142 роботи. І в чотирьох основних номінаціях першість вибороли Віктор Присяжнюк із Києва, Борис Литвин із Луганська, полтавець Олександр Лазеба та відомий столичний літератор Степан Колесник.
Однак поза конкуренцією виявився наш колега, аграрний оглядач «Дзеркала тижня» Володимир Чопенко. Гран-прі конкурсу (поїздкою до Берліна в січні наступного року для участі в міжнародній аграрній акції «Зелений тиждень») відзначено його статтю «І все-таки вона обертається!» («ДТ», 25 січня 2003 року). Втім, до журналістської роботи наш Володимир Григорович вельми беручкий, аграрні проблеми знає не гірше від багатьох фахівців, тож майже кожна стаття з кількох десятків уже опублікованих на шпальтах «Дзеркала» могла б претендувати на заслужену відзнаку.
Нинішній Чопенків Гран-прі — нагорода почесна та, сподіваємося, не остання!