Довільне маніпулювання ціною на цукор за весь період функціонування цукрової галузі незалежної України привело її практично до розвалу. Про це в статті для «Дзеркала тижня» заявив доктор економічних наук Володимир Бондар.
«У період 1985–1990 років Україна виробляла понад 5 млн. тонн цукру на рік, збирала 43 млн. тонн буряку, посівна площа під цією культурою досягала 1650 тис. гектарів, до республік поставлялося 3 млн. тонн цукру», — нагадав він.
«У 2008-му Україна засіє цією культурою майже 350–400 тис. гектарів, збере 11–12 млн. тонн буряку, виробить від сили 1,3–1,4 млн. тонн цукру й… імпортуватиме цукор-сирець з тростини. За наявності родючих земель і надлишку переробних потужностей цукрових заводів», — підкреслив експерт.
Він переконаний, що, якщо терміново нічого не зробити, через 1–2 роки цукрова галузь України загине, і головною причиною цього стануть цінові ігри, зокрема — штучне заниження цін на цукровий буряк, а також співвідношення цін на буряк і цукор.
«Є і інші причини, але саме тут роль ціни вирішальна», — підкреслив Володимир Бондар.
Докладніше читайте у статті Володимира Бондаря «Ціна на цукор як інструмент політики» у свіжому номері «ДТ».