Харківщина першою з північних областей намолотила мільйон тонн ранніх зернових. За першу декаду жнив зібрано врожай з 51 відсотка площ. Фахівці вважають, що регіон має завершити жнива за 21 день, причому валовий збір очікується вдвічі вищий, ніж торік. Так, двохмільйонний поріг в Україні вже перейшли кілька південних областей, але вони розпочали збирання врожаю на сім-десять днів раніше від харків’ян.
Загальна площа ранніх зернових, з урахуванням посіяного населенням і фермерами, в області приблизно 727 тис. гектарів, що на 100 тисяч більше, ніж торік. Щодня селянам удається збирати врожай на 30—31 тис. гектарів, одержуючи понад 100 тис. тонн зерна. Середня врожайність ранніх зернових, з урахуванням зернобобових, озимої пшениці та ячменю, — 32 центнери з гектара. Це на 15—18 відсотків вище, ніж планувалося навесні. Є господарства, які збирають по 50 і 60 центнерів.
Врожайність зернових у фермерів не нижча, ніж у сільгосппідприємств. Так, у Печенізькому районі фермерські господарства збирають 50—60 центнерів з гектара. Підбити загальний підсумок поки що не можна — фермери звітують раз на рік, дані будуть лише після завершення жнив. До кінця тижня збирання ранніх зернових у фермерських господарствах має вже завершитися. За прогнозами фахівців, населення й фермери зберуть не менше 400 тис. тонн зерна. Це серйозний доважок до харківського короваю.
Сьогодні в області близько 2200 фермерських господарств, і цифра далі не зростає. Особливо великого бажання господарювати одноосібно селяни не виявляють: невеликі площі не дозволяють використовувати сучасну техніку, та й не в змозі фермер мати весь її набір — не вистачає коштів. Є чимало прикладів, коли фермери повертають землю у сільгосппідприємства і вона обробляється великими масивами. Це, якщо хочете, характерна особливість регіону.
Ще одна тенденція фермерського руху ось у чому: багато фермерів, які починали господарювати на 50—100 гектарах, нині довели площі до 2—4 тис. гектарів.
Головна «тяглова» сила під час нинішніх жнив — комбайни самих сільгосппідприємств. Їх на полях майже 2300, в основному це «Дони» й «Ниви». Залучених комбайнів у першу декаду жнив працювало менше сотні. У цілому техніки нинішнього року в області підготовлено приблизно на 300 одиниць менше, ніж торік. Комбайни старі, багато їх списано за непридатністю до використання, однак вони трудяться і, слід наголосити, не дуже часто ламаються. Середньоденний вихід техніки досяг на Харківщині 85 відсотків, а навантаження на один комбайн у середньому по області — 217 гектарів. Це вдвічі перевищує норматив і те навантаження, яке було в середині 80-х або на початку 90-х років. Збиральні агрегати найчастіше працюють по 18—20 годин на добу, а в окремих господарствах — і по кілька діб поспіль: змінюються лише бригади комбайнерів. На першому етапі жнив реальної допомоги від імпортної техніки, залученої з південних районів, область ще не отримувала.
Якість зерна в Харківській області досить висока: 60 відсотків — пшениця третього, четвертого класів. Практично в усіх районах області є господарства з зерном другого класу.
Нинішнього року умови дозрівання зерна в області були не зовсім традиційні й дуже складні. Після великого переохолодження ранніх зернових пішли затяжні дощі, потім — різке підвищення температури (на грунті — до 60 градусів і вище). Зерно не так дозріло, як висохло, втратило вологу. Вищої якості воно в східних районах області, трохи нижчої — у південних.
Якщо запитання №1 у регіоні — «Як зібрати врожай?», то відразу після нього йдуть — «Почому продати-купити?» та «Скільки коштуватиме хліб нового врожаю?» Відповідаючи на них, заступник харківського губернатора Микола Безуглий сказав:
— Цінову політику в Україні не можна розглядати окремо від європейських цін на зерно. Світова ціна на пшеницю третього класу коливається, залежно від віддалі між країною-покупцем та країною-виробником, від 110 до 120 доларів. Якщо перевести в гривні, то це буде від 592 до 640 гривень за тонну. Тому казати, що пшениця третього класу в Україні коштуватиме дорожче 650 гривень за тонну, — це, на мою думку, означає видавати бажане за дійсне. Гадаю, оптимальна ціна буде в діапазоні від 550 до 620 гривень. На жаль, є приклади, коли пшениця третього класу закуповується на чорному ринку по 500 гривень і дешевше. Ми на рівні області прагнемо стабілізувати ситуацію. Так, харківське дочірнє підприємство компанії «Хліб України» кредитується в харківських банках для того, аби 25—40 тис. тонн пшениці четвертого і третього класів закупити, відповідно, по 600 і 630—640 гривень. Прагнемо залучити до закупівлі продовольчого зерна й переробні підприємства Харківщини. Активно працює Харківська товарна біржа. Минулого тижня через комунальне підприємство «Регіональний контракт» продано 10 тис. тонн пшениці по 600 гривень.
Уже очевидно: область збере зерна стільки, що ми його не зможемо спожити — певну частину, безперечно, доведеться продати. Щодо цін на хліб, то ситуація з’ясується вже в найближчі два тижні. Нині в Харкові випікають хліб з борошна по 850 гривень за тонну. Особливих передумов до зміни цін поки що немає, але зробити хліб дешевшим регіон може. Якщо в області використовувати власне зерно, то значно скоротяться транспортні витрати, до того ж, позаяк пшениця якісніша, то й борошно буде вищих сортів.
Багато хто хотів би скористатися якщо не безвихіддю, то скрутним фінансовим становищем сільгосппідприємств. У селян є кілька статей витрат, де явно потрібні «живі» гроші. Більшість працівників зарплату згодні одержати зерном, людям це вигідно, але нарахування на зарплату слід проводити тільки «живими» грошима. Отож перспектива заборгувати Пенсійному фонду, соцстраху дуже велика. Крім того, потрібно сплатити всі податки. І паралельно з закінченням жнив — готувати нову посівну, а це також чималі гроші.
За розрахунками фахівців, на Харківщині необхідно засіяти приблизно 500 тис. гектарів озимих, що майже на 100 тис. більше, ніж торік. Завдання, як бачимо, непросте. Тим більше що є задум усі поля озимої пшениці засіяти насінням не нижчим другої репродукції й до того ж із внесенням добрив. Попередній аналіз свідчить: необхідна кількість насіння в області є.
Планувати врожайність 2002 року в серпні нинішнього — річ складна. Але вже сьогодні в регіоні дедалі частіше кажуть, що врожайність ранніх зернових нижча від 30 центнерів з гектара для Харківської області неприйнятна.