Чиновники від агрокомплексу вже традиційно наголошують: цукрова галузь у регіоні не занепадає. Виробництво бурякового цукру хоч і повільно, але зростає. Аграріїв важко запідозрити у фальші. Бо коли, наприклад, 2002 року вісім цукрозаводів області виробили лише 105 тис. тонн «білого золота», то торік вал сягнув 125 тис. тонн. А недавно керівники області гордо прозвітували: переробка цукрової тростини, яка торік почалася в області, ще більше зміцнила позиції місцевої цукрової галузі та промисловості в цілому. І підтвердили свої аргументи суворими цифрами…
У 2003 році цукру-сирцю перероблено на суму 181,3 млн. гривень, а це більш ніж дев’ята частина всіх обсягів промислового виробництва регіону. Проміжні висновки: ввезення в область тростинного цукру дало можливість у період міжсезоння на декілька місяців завантажити сировиною два цукрозаводи, а бюджети отримали додаткові мільйони гривень. Та управлінці-аграрії й керівники економічного блоку місцевої виконавчої влади не хочуть прямо говорити про інший бік проблеми — в чиїх інтересах насправді працює схема «ввезення—переробка—реалізація» цукру-сирцю.
Отож торік керівники трьох львівських фірм уклали з американською компанією договори на переробку тростинного цукру. За податковими векселями українські підприємці зобов’язувалися у 90-денний термін повернути перероблену солодку продукцію іноземному замовникові. Тобто бажали працювати на суто давальницьких умовах. Бо українське законодавство передбачає безмитне ввезення цукрової сировини лише за умови її подальшого вивезення за кордон. Інакше треба заплатити всі обов’язкові платежі — ввізне мито за повною ставкою, ПДВ, інші податки та збори. До того ж ці великі партії тростинного цукру торік були ввезені в Україну поза квотою в обсязі 360 тисяч тонн, на яку поширювалася пільгова ставка мита.
Але, як виявилося, українські комерсанти не захотіли ні мито платити, ні повертати американцям перероблений цукор. «Навіщо це робити, коли можна вигідно продати солодкий товар в Україні?» — резонно запитує автор статті на цю тему в обласній громадсько-правовій газеті «Досьє 02» (лютий, №3).
Львів’яни вирішили приховати факт ввезення тростинного цукру в Україну. Вони уклали нові, не дуже законні, угоди з тією ж таки американською фірмою. І таким чином припинили дію договорів щодо переробки сировини. Ввезений цукор-сирець набув статусу вже імпортної сировини, яка переробляється зазвичай без давальницьких схем. А щоб заплутати справу, бізнесмени продали солодкий продукт ще одному приватному підприємству зі Львівської області, яке почало переробляти цукор-сирець на двох цукрозаводах Тернопільщини — у Збаражі та Ланівцях.
Далі комерсанти реалізували перероблений цукор фірмам Тернопільської, Київської, Львівської, Одеської та інших областей. Державний бюджет втратив чималу копійку — понад 88 млн. гривень ПДВ та понад 209 млн. гривень ввізного мита.
За матеріалами дослідчої перевірки управління боротьби з організованою злочинністю УМВС в області прокуратура порушила кримінальні справи за фактом «ухилення від сплати податків, зборів, інших обов’язкових платежів в особливо великих розмірах» (ознаки злочину, передбачені ч.3 статті 212 Кримінального кодексу України) та «зловживання владою або службовим становищем, якщо воно спричинило тяжкі наслідки» (ч.2 статті 364 ККУ). Нині триває розслідування.
Чимало аграрних чиновників та бізнес-груп подають переробку цукру-сирцю як підтримку цукрової галузі, компенсацію за скорочення посівних площ, зниження врожайності цукрових буряків. І при цьому не вважають за потрібне розписувати мінуси. Нехай добре відчують їх сільгосппідприємства і селяни-одноосібники, які сіють цукрові буряки! За даними асоціації «Укрцукор», 2003 року було вироблено цукру з буряку лише трохи більше, ніж попереднього, 2002-го, — 1,45 млн. тонн. Ці обсяги, схоже, скоро наздожене вал цукру з тростини. Адже торік він уже становив 887,6 тис. тонн. І ринок перенаситився, так би мовити, жовтим золотом.
Але для деяких імпортерів тростини й таких обсягів замало. Перероблений та реалізований у нас цукор-сирець дає значно вищі прибутки, ніж вирощений і вироблений цукор буряковий. Тільки встигай ввозити й переробляти. А схеми своя голова-Кулібін придумає обов’язково.