65% аграрних підприємств малого й середнього агробізнесу можуть залишитися без землі, бо під час війни немає коштів на її купівлю, а значна кількість аграріїв служить у війську.
Українська влада ігнорує вимоги тисяч малих та середніх аграрних підприємств у питаннях земельної реформи. На круглий стіл 14 грудня, який зібрали провідні аграрні асоціації, попри запрошення, не прийшли представники влади – ані з Міністерства аграрної політики, ані з профільного комітету Верховної Ради. Аграріїв непокоїть, що заплановане з 1 січня 2024 року збільшення нинішніх лімітів продажу землі під час війни не враховує їхнє скрутне фінансове становище – в цих умовах, у них немає коштів на купівлю землі, а влада не запропонувала жодних фінансових інструментів, пише "Цензор.НЕТ".
"Найбільше не подобається те, що в країні – війна, а ми говоримо про явно невигідне питання – продаж землі. Не подобається відношення влади, яка нас ігнорує. Чомусь на початку війни, коли потрібно було везти в оточений окупантами Київ тисячі тонн пшениці, а в Харків та Миколаїв – тисячі тонн продовольства, ми були потрібні. А сьогодні, коли ми хочемо донести свою позицію, нас в упор не чують", – заявив на засіданні очільник Всеукраїнської аграрної ради Андрій Дикун.
За його словами, ця проблема стосується малих та середніх підприємств, які складають 65% всього аграрного бізнесу, який приносить країні 20% ВВП. Але їхні інтереси ігнорують.
"Чого ми тут сьогодні? Якщо відверто, тому що ми боїмося. Нам не донесли аргументи, нам не пояснили, що буде з 1 січня 2024 року. Я не знаю що відповісти аграріям, які сьогодні на фронті в окопах і які не зможуть купити землю. Я не знаю, що відповісти аграріям, які знаходяться у 40-ка кілометровій прифронтовій зоні і навіть кредити не можуть взяти. Малому та середньому агробізнесу не запропонували жодного фінансового інструменту на купівлю землі", – пояснює занепокоєння аграріїв Дикун.
Аграрії не проти реформи, але вона не відповідає умовам війни
Малі та середні аграрії вимагають відтермінувати збільшення з 2024 року лімітів на купівлю землі, бо воно не відображає сучасних реалій – підприємства знаходяться у критичному фінансовому стані через катастрофічне падіння прибутковості агросектору й просто не мають коштів на купівлю землі. Механізми дотаційної підтримки – як в країнах ЄС – реформою не передбачені.
Заступник голови Всеукраїнського конгресу фермерів Анатолій Гайворонський вбачає у збільшенні лімітів на продаж землі корупційну складову.
"Основа корупції – це великі компанії, і в агросекторі це добре розуміють. У Європі великою рідкістю є велике господарство. У Німеччині, наприклад, підтримують малий та середній бізнес. А з таким корупційним багажем, як у нас, по 10 тис. га, нас навряд чи хто в ЄС прийме", – вважає він.
Продавати землю, яку захищають наші воїни – ганебно
За нинішніх умов, збільшення ліміту до 10 000 га в "одні руки" вважають неприпустимим також і військовослужбовці, які наразі служать в ЗСУ або є учасниками бойових дій. Згідно з опитуванням, яке проведене у серпні 2023 року серед учасників бойових дій, 61% категорично проти збільшення лімітів. На їхню думку, такі законодавчі зміни є недоцільними в умовах війни та ведуть до знищення малого і середнього агробізнесу.
"Закон про ринок землі не може діяти в умовах воєнного стану, коли 2 млн людей фізично не мають можливості взяти участь у ринку, бо вони в лавах ЗСУ. Продавати землю, яку захищають наші воїни – ганебно. Коли воїни повернуться, то буде великий запит до держави щодо несправедливості. Вони – це величезна сила. Війна не спише того, що відбувається продаж активів держави. Крім того, якщо відкривати ринок для юросіб і продавати великі масиви землі по 10 тис. га в "одні руки", то це прискорить крах малого і середнього бізнесу у сотні разів. Для кого ця реформа!?" – сказав Геннадій Новіков, голова Аграрного союзу України.
Враховуючи зазначені ризики, Всеукраїнська Аграрна Рада, Аграрний союз України, Всеукраїнський конгрес фермерів, Асоціація фермерів та приватних землевласників України звернулися до Президента України Володимира Зеленського з проханням об’єднати агробізнес, сісти за стіл переговорів та знайти компроміс щодо другого етапу земельної реформи, який стартує з 1 січня 2024 року і запроваджує продаж в "одні руки" до 10 тис. га.
Всеукраїнський аграрний форум (ВАФ) наразі не має консолідованої позиції асоціацій по питанню землі. Така ж ситуація була і у 2019 році, але потім компроміс був знайдений.