Найбільш наближеним, за моїми розрахунками, до реальних потреб села за останнє десятиріччя був бюджет-2008. А найвіддаленішим може стати, якщо його кардинально не переверстають, основний фінансовий документ країни 2012 року.
Ідеться не про суму коштів, а про ефективність їх використання, підтримку власне сільгосптоваровиробників. Щодо якості аграрного гросбуху, то гіршого на моїй пам’яті ще не було. Команда аграрного відомства замість прозорого, доступного галузевого кошторису «зварила» каламутний кандьор. Сьорбатимуть його в основному кілька десятків комерційних структур.
Причому вариво розподілятиме Міністерство аграрної політики та продовольства. От і виходить: один - із ополоником, семеро - з ложкою, а решта - зуби на полицю.
«Чиказькі» хлопчики справді постаралися: презентація проекту бюджету-2012 підкупляє кольором, діаграмами, схемами, таблицями. Присутні тут моделі, формули, вектори… Етапи - від економіки терпіння до сталого розвитку та забезпечення конкурентоспроможності. Щодо зорового сприйняття, то - всьо о’кей! Такими ж розцяцькованими були і начерки бюджету-2011. А реалії?
От про них уряд мусив би прозвітувати. Це - не моя забаганка, а норма Бюджетного кодексу. Власне, за деталізації поточного періоду членам комітету з питань аграрної політики та аграрних відносин Верховної Ради було би легше аналізувати фінансові викладки. Чи виконав уряд і наскільки ефективно те, за що нардепи дерли руки торік? Адже це - пряма функція профільного комітету!
І лише після цього анатомувати кошторис АПК на 2012 рік, грунтуючись на критеріях, закладених в основу формування самого бюджету, - прозорості, ефективності, доступності… А з цим - суцільна пітьма!
Якщо говорити про виконання цьогорічного агробюджету, то остання публічна інформація датована вереснем. Агропромисловий комплекс профінансували на 1 млрд. 350 млн. грн.: 126 млн. - на відшкодування вартості кредитів, решта дісталася Аграрному фонду. Мінфін поінформував, що видатки у січні-липні 2011 року проти аналогічного періоду 2010-го на сільське, лісове, рибне господарство та мисливство зросли на 30,9% - із загальної частини бюджету та на 23,9% - зі спеціальної частини. Скупувато із деталізацією…
Чим же уряд потішить аграріїв у році наступному? Фінансисти і тут обтічні: сукупна підтримка становитиме 39,9 млрд. грн., або на 10,8% перевищує планові показники 2011 року, та на 11,9 млрд. грн., або на 42,5%, щедріша, ніж за фактом 2010-го. План - це ще не факт! Навряд чи резонно говорити про підкорення агробюджетної Говерли, оскільки за останні два роки АПК фінансується далеко не вповні.
Якщо оперувати адресною бюджетною підтримкою, то 2012 року видатки на МінАП передбачені в обсязі 19 млрд. 504 млн. грн. (7 млрд. 171 млн. - із загального фонду та 12 млрд. 333 млн. - зі спеціального). Отут і починається найцікавіше, а саме - маніпулювання цими сумами.
Цитую: «У зв’язку з оптимізацією кількості бюджетних програм у 2012 році, скороченням, визначенням пріоритетних… об’єднано низку виробничих програм в одну бюджетну програму - фінансова підтримка заходів в агропромисловому комплексі». Стривайте! Звідки взялася ця «уніфікована» програма? Її хтось розглядав, аналізував, затверджував? Той же профільний комітет Верховної Ради?.. Між тим на ці «заходи» із загальної частини бюджету планують витратити
1 млрд. 182 млн. грн.
І спрямувати (увага!) «на стабілізацію та розвиток галузі тваринництва та рослинництва, на державну підтримку сільськогосподарських кооперативів, часткове відшкодування вартості будівництва нових тепличних комплексів, часткову компенсацію вартості складної сільськогосподарської техніки, здешевлення кредитів на придбання складної вітчизняної техніки вітчизняного виробництва, часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм та комплексів…» Словом, «вінегрет»!
І в статті видатків спеціальної частини бюджету знаходжу ідентичне: на часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм і комплексів… Тож 882 млн. грн., що акумулюватимуться за рахунок ПДВ молокопереробних підприємств, також поглинуть майбутні корівники. А власне дотацій селянам за продане молоко і не передбачається. І хто ж освоюватиме кошти з обох частин бюджету? Якщо врахувати, що «тисячник» коштує у межах 100 млн. грн., то за рахунок державної казни живитимуться 10-15 комерційних структур.
Дещо менша сума - 200 млн. грн. «світиться» у бюджеті для розширення мережі оптових ринків сільськогосподарської продукції. Ну, якщо держава так щедро фінансує одну-дві компанії із загальної частини бюджету, то цілком умотивоване запитання: а на яких засадах? Державно-приватного партнерства? Чи мають ці комерційні структури певні зобов’язання перед державою, містом, громадою, чи закріплені вони юридично? Принаймні у нормальних країнах присутність влади на оптових ринках сільгосппродукції визначається десь у межах 80%. Вона контролює якість і вартість послуг, аби на торговельних майданчиках вирувала конкуренція, а не домінував монополізм.
Останній загрожує і нам. Щасливчики потрошити бюджетні кошти наступного року збудують ще чотири оптові ринки. Розв’язуючи проблему начебто цивілізованого надходження сільськогосподарської продукції до споживачів, вони сконцентрують в одних руках не лише рух вітчизняної продукції, а й імпортні потоки: цитрусових, морепродуктів…
Чи зможе держава, створивши такого монстра і жодним чином не впливаючи на його функціонування, боротися із можливими зловживаннями-перекосами? Наочністю такої легковажності може слугувати ринок «Барабашово» у Москві. Тамтешній владі із величезними повноваженнями довелося руйнувати проблеми із бізнесом лише з допомогою… бульдозерів.
Ще одна «слизька» стаття видатків, що передбачає 225 млн. грн. кредитів із загального фонду бюджету, - фінансова підтримка заходів агропромислового комплексу на умовах фінансового лізингу. Цей інструментарій більш як десять років тому запропонувала аграріям Національна акціонерна компанія «Украгролізинг».
За роки діяльності центральний офіс із філіями в усіх регіонах передав у лізинг майже 22 тис. одиниць сільськогосподарської техніки на суму 2,2 млрд. грн. НАК одержала та закріпила за собою статус головного розпорядника державних коштів на лізингові програми та оптимально використовує їх в оборотному режимі. Особливо актуальні ці послуги в умовах недоступності банківських кредитів для більшості аграрних підприємств.
Утім, не «Украгролізинг» є розпорядником згадуваних 225 млн. грн., а Міністерство аграрної політики та продовольства, яке опікується виплеканим клоном - державним підприємством «Спецагролізинг». Створили його у червні 2010 року на порожньому місці: з меблів, склепаних у допотопних 1995-1996 роках, трьох комп’ютерів і керівника, далекого від лізингових схем. Зате як державне підприємство, воно «причащається» з бюджетного потира.
Сподіваюся, профільному комітетові Верховної Ради було би цікаво дізнатися, наскільки ефективно розпоряджається державними коштами ця контора. Як вона у першій половині грудня 2010 року двічі придбала за неконкурентною процедурою «закупівля в одного учасника» зернозбиральні комбайни КЗС із добрячим наваром. Як ощасливлює селян племінними нетелями та коровами…
Отоді депутатам і слід було здивуватися: кого ж ми допускаємо до державного корита?! Ви можете уявити собі аграрне відомство Німеччини чи Франції, яке за бюджетні євро купує корови і передає їх у лізинг фермерам, а потім бігає за ними, щоби стягнути розстрочку? Чи не простіше ті 225 млн. грн. у вигляді кредитів надати безпосередньо українським аграріям для цільового придбання тракторів, комбайнів і породних теличок?!
Інша державна структура - Аграрний фонд - оперує набагато більшими коштами. У поточному році для формування інтервенційного фонду АФ виділили 2,9 млрд. грн. плюс 5 млрд. бюджетної позики. Отут і постає питаннячко: а для яких цілей? Звісно ж, не для закупівлі китайської гречки чи новозеландського масла… Хто оперує цими коштами? Питання зовсім не риторичне, оскільки МінАП і на 2012 рік закладає майже таку ж суму.
Зрозуміло, що АФ самотужки аж ніяк не під силу «прокрутити» ці мільярди. Тоді МінАП нехай озвучить список комерційних «омел», які присмокталися до бюджетних коштів. І розжує мені: чому витрати Аграрного фонду, пов’язані з комплексом заходів зі зберігання, перевезення, переробки та «експортом об’єктів державного цінового регулювання державного інтервенційного фонду» (виділено авт. - В.Ч.), шокують навіть дилетантів - 765 млн. грн.? Та й чи характерний АФ «експорт об’єктів державного цінового регулювання державного інтервенційного фонду»?
Агробюджет-2012 має чітке «бізнесове» спрямування, а саме: підтримка за рахунок державних коштів кількох десятків комерційних структур. А де ж власне істинний селянин? 14 тис. сільгосппідприємств, 43 тис. фермерських господарств… Вони є в аграрних видатках? При цьому МінАП декларує: у 2012-2014 роках реалізуємо заходи щодо перетворення сільського господарства на ефективний і конкурентний на внутрішньому та зовнішньому ринках сектор економіки відповідно до засад програми президента України «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава», а саме - збереження пільгового режиму оподаткування… А чи є воно у бюджеті?
Як зникли домінуючі раніше статті видатків на селекцію у рослинництві та тваринництві, компенсацію відсоткової ставки за кредитами для аграріїв, створення і забезпечення резервного запасу сортового і гібридного насіння… Чи можна назвати поступом нехтування сучасних ринкових інструментів формування фонду страхових субсидій, відшкодування вартості страхових премій, на що виділяли і 50 млн., і 100?
Аграрне відомство, ліплячи галузевий бюджет, ігнорувало приписи не лише президентської програми, а й діючих державної цільової програми розвитку українського села на період до 2015 року, Закону «Про державну підтримку сільського господарства України». Автори останнього ще 2004 року прописали механізм дотацій - бюджетної тваринницької і спеціальної тваринницької, розжували, в який спосіб виплачувати їх на племінне поголів’я, метричну продукцію. За відсутності власної ідеології можна було би послуговуватися постулатами цього закону. Та біда в тому, що «верстальники» агробюджету, очевидно, й до середини його не дочитали…
Регресом назвали майбутній «сільський» бюджет на вівторковому засіданні і члени комітету з питань аграрної політики та аграрних відносин Верховної Ради. Якби вони трепанували кожну статтю видатків, то і дня не вистачило б. Тому око чіплялося за більш-менш кругленькі суми. І перший заступник міністра Микола Безуглий не зміг пояснити: апарат відомства начебто скоротили, водночас видатки на його утримання зросли - ого-го! А коефіцієнт корисної дії який? Оцей недолугий бюджет?! Та він приклад повної деградації аграрної політики у державі!
Лунали слушні пропозиції перелицювати бюджет із корупційного на прозорий і структурований, зняти його з «ручника» - перейти від ручного до автоматичного режиму розподілу державних коштів. Адже із 19,5 млрд. грн. коштів фонду розвитку у МінАП сконцентрується майже 14 млрд., доля яких залежатиме від настрою одного чиновника - міністра.
Навіть толерантний голова комітету Григорій Калетнік не стримався:
- Для мене незрозумілими видаються деякі бюджетні статті. Наприклад часткове відшкодування вартості будівництва та реконструкції тваринницьких ферм - 300 млн. грн. МінАП пише: унаслідок виділення додаткових коштів із загального фонду буде побудовано чотири молочні ферми… що забезпечить додаткове виробництво 24 тис. тонн молока. А навіщо?
Читаю далі: бюджетна тваринницька дотація - 100 млн. грн. За них планується приростити поголів’я корів молочного, м’ясного та комбінованого напряму продуктивності власного відтворення на 110 тис. голів. А навіщо? Закупити 12,7 тис. голів племінних нетелей або племінних корів молочного, м’ясного та комбінованого напряму продуктивності; поголів’я телиць сільськогосподарськими підприємствами у фізичних осіб (населення) для вирощування в обсязі 10 тис. голів… А навіщо?
А тепер поясню своє «навіщо?» Ось довідка: за січень-вересень 2011 року у зв’язку з нереалізацією, відсутністю ринку виробництво молока всіма категоріями господарств зменшилося на 186 тис. тонн, або на 2,1%. Станом на 1 жовтня в усіх категоріях господарств корів стало менше на 83,7 тис. проти відповідного періоду минулого року.
Поглянемо на продуктивність дійного стада. За січень-вересень поточного року середній надій становить 3188 кг на корову. Цей показник множимо на втрачених 83,7 тис. корів і маємо 267 тис. тонн. Це настільки ми зменшили виробництво молока в Україні. За існуючого поголів’я… А, за логікою МінАП, витративши оті мільйони гривень, ми наростимо його аж на… 24 тис. тонн. Це при тому, що збудуємо нові ферми і закупимо корів… Якісь цифрові парадокси!
Якщо така біда, то, може, не туди кошти ми спрямовуємо? Це щодо доцільності й адресності використання хай навіть мізерних бюджетних видатків.
Ініціатором «відторгнення» бюджету-сирівцю став секретар комітету Роман Ткач:
- Сьогодні Азаров разом із президентом кинули суспільству гарну картинку. Уявіть собі, на сільське господарство виділили 19,5 млрд. грн.! І про це кричатимуть усюди. Але ж на бюджет розвитку - всього-на-всього 1 млрд. 600 млн. Порівняно з минулим роком приріст аж 100 млн. грн. Та ще й цю суму дерибанять. Хто працює у сільському господарстві, той знає: є дві галузі, що мовчать. Це - дерева і риба. Хоч скільки кради, вони нічого не викажуть, бо німі. Так от, на лісове господарство виділяють 700 млн. грн., на рибне - 300 млн. Із 19,5 млрд. - мільярд на дві галузі! А решта? Те ж племінне тваринництво…
Це абсурдний бюджет! Жоден із колег-депутатів не похвалив його, а наш комітет пише: підтримати… Тому я пропоную альтернативне рішення: відхилити! Крапка! Нам нема про що говорити, нам немає з чим іти до людей.
Після дебатів стало очевидним, що міністерську писанину не врятує навіть «маятникова рука» Чечетова: проект аграрної частини бюджету-2012 «зарубали». Я не пам’ятаю, щоби МінАП діставало від рідного парламентського комітету такого одкоша! Та ще й від рідної політичної сили…
На моїй батьківщини кажуть: у місто їдуть по гроші, а в село - по розум. Саме останнього і забракло розробникам бюджету АПК на 2012 рік. Тому й кандьор вийшов блювотний