UA / RU
Підтримати ZN.ua

А ОСЬ І КРИЗА...

Поки уряд боровся за збереження ціни на хліб, у країні виник реальний дефіцит зерна. Проте, за слов...

Автор: Віктор Коваленко

Поки уряд боровся за збереження ціни на хліб, у країні виник реальний дефіцит зерна. Проте, за словами учасників численних нарад, які щодня цього тижня відбувалися в Кабінеті міністрів, уряд не має наміру змінювати свою політику. Вже майже вирішено питання про централізовану закупівлю зерна за кордоном державною структурою. Крім того, Кабмін дозрів до ухвалення рішення про заборону експорту не лише високоякісного продовольчого зерна, а й усієї продукції рослинництва.

Заборона експорту за межі України позначиться на всій економіці, і передусім — на банківській системі. Якщо експортні контракти буде зірвано, багато аграрних господарств не розрахуються з банками за кредити. Далі, вже наступної весни, у сільському господарстві може вибухнути фінансова криза. Якщо банки засвоять урок нинішнього року, вони просто відмовляться кредитувати посівну кампанію. Крім того, важливим кредитором аграрних господарств є зернові компанії; ліквідація ж ринку зерна зробить безглуздими для трейдерів інвестиції в майбутній врожай у попередньому обсязі.

Для держбюджету є разюча різниця між ціною розблокування ринку і централізованої закупівлі зерна. Перший сценарій передбачає, що уряд дозволить ціні формуватися вільно і введе адресну субсидію на хліб для найбідніших сімей. У такому разі, якщо виходити з обсягів споживання хліба і зачислити 60% домогосподарств до таких, що потребують субсидії, — додаткове навантаження на бюджет становило б не більше 60 млн. гривень на місяць.

Централізована закупівля зерна обійдеться державі значно дорожче — у 1,5—1,8 млрд. гривень, виходячи з оцінок дефіциту (2—2,5 млн. тонн) і цін на світових біржах (145 дол. США плюс доставка і податки). У Кабміні кажуть, що готовність уряду вийняти з бюджету такі грубі гроші базується на інформації Казначейства про очікуваний профіцит на суму 3 млрд. гривень. Однак ця цифра здається дуже суперечливою на тлі порівнянної з нею заборгованості щодо повернення ПДВ, мізерних пенсій і півмільярдної заборгованості перед чорнобильцями.

Держзакупівля створить грунт для колосальних зловживань. Якщо уряд дотуватиме ціну зерна або борошна, цю ціну неминуче завищуватимуть. Не допоможе і добрий намір утримувати ціну лише на «соціальні» види хліба — батони й «Український». У виконавчої влади фактично немає інструментів контролю за тим, яке зерно завозять на млин, а яке борошно — на хлібозаводи.

Навіть якщо Кабміну і вдасться утримати ціни на хліб, то ціни на інші продовольчі товари все одно зростуть. Коли торговці чують про продовольчу кризу, вони інстинктивно підвищують ціни на всі продтовари...