Народний депутат з фракції «Європейська солідарність» Олексій Гончаренко опублікував нові фрагменти розмов, які фігурують у справі НАБУ та САП, відкритої за результатами операції «Мідас». На записах, як стверджується, фігурують бізнесмен Тімур Міндіч, Олександр Цукерман, чинний секретар Ради нацбезпеки та оборони Рустем Умєров.
Водночас народний депутат з «Голосу» Ярослав Железняк, який також опублікував фрагменти розмов з «Міндічгейту», зазначив, що відповідні роздруківки з розмовами «злила» сторона захисту.
«І так, по формату документу і, головне, «шапці» першої сторінки я прям можу стверджувати — це матеріали які прийшли зі сторони захисту. Тут взагалі вже без сумнівів», — вказав Железняк.
Кадрові питання в уряді
Железняк пояснив, що зафіксована розмова відбулася 8 липня 2025 року. Тобто до моменту зміни уряду, яку називали «переставлянням ліжок» (17 липня) та до атаки на НАБУ і САП (22 липня).
Одна з розмов між Міндічем та Умєровим, згідно з опублікованими фрагментами, стосувалася кадрових питань. Зокрема, кого на які посади в Кабінеті міністрів, на думку фігурантів, варто було б призначати. Щодо одного із «кандидатів» на посаду Міндіч бідкається, що то «не наша людина, не віддана нічому». Мовляв, у нього «свої інтереси».
[pics_lr left="/img/forall/u/13/95/1c2b5106e7dc1cfe4accef8365ed94f5.png" ltitle="" right="/img/forall/u/13/95/04b163becaeb72936ad4e604f2255732.png" rtitle=""]
Водночас такого собі «Мішу», на думку Міндіча варто було призначити на посаду віцепрем’єрміністра. З чим, судячи з фрагментів, Умєров погодився.
Також фігуранти розмови обговорювали кандидата на посаду міністра оборони. Як зазначив Железняк, судячи по контексту та періоду, мова, скоріше за все, йшла про очільника МВС Ігоря Клименка. Мовляв, у той період, коли були зроблені записи, Клименка розглядали як потенційного кандидата на посаду очільник Міноборони.
[pics_lr left="/img/forall/u/13/95/e43b1a4682eeb58deb4e139f316b2b0d.png" ltitle="" right="/img/forall/u/13/95/5263f302479fbcabbb36d255f4ca094d.png" rtitle=""]
Водночас на фрагменті, опублікованому Гончаренком, також зафіксовано, що Міндіч був не радий на той момент можливому призначенню Дениса Шмигаля міністром оборони.
Призначення послів України
На одному із фрагментів Міндіч з «відвідувачем» обговорюють чинного посла України в Ізраїлі Євгена Корнійчука. За словами Гончаренка, той самий «відвідувач» — це колишній радник президента Сергій Шефір. Так, Корнійчука мали призначити послом в Німеччині. Але, судячи з опублікованих розмов, цього не сталося, бо його кандидатуру «збили».
[pics_lr left="/img/forall/u/13/95/d8fb07d0613bed5ebd40404a33e88a95.jpg" ltitle="" right="/img/forall/u/13/95/11363a2b5fa71960a593fe7083442116.jpg" rtitle=""]
Крім того, з опублікованих розмов випливає, що Міндіч та Умєров обговорювали призначення посла України в США. Серед кандадтів, звучали той самий Умєров, Денис Шмигаль, ексочільник Міненерго Герман Галущенко, який фігурує в «Міндічгейті» через корупцію в енергетиці, та Ольга Стефанішина.
Галущенка, згідно із записами, Умєров вважав «хорошим» кандидатом. Мовляв, він «ментально найближчий». Міндіч з цим погодився, і заявив, що він «зрозумілий».
[pics_lr left="/img/forall/u/13/95/111b1ad12fccaccf181dc4e1e1103dbe.jpg" ltitle="" right="/img/forall/u/13/95/08b7d63d51ff1913e56f80f2e8b8b4f8.png" rtitle=""]
Тоді як кандидатурою Стефанішиної, яка в результаті й стала послом, Міндіч був незадоволений.
[pics_lr left="/img/forall/u/13/95/bc0d88957f1c6aff32e941a42202d06b.png" ltitle="" right="/img/forall/u/13/95/70ba3befebc2e9f0ba8bfe3d330ae0d2.png" rtitle=""]
У розмові Міндіч також згадав Світлану Гринчук, яка спершу була заступницею Галущенка в Міненерго, а після «пересування ліжок» очолила його. Вона, як і Галущенко фігурує в «Міндічгейті» через корупцію в енергтиці. На думку Міндіча, Гринчук можна було б призначити послом у США «для дєда». Під останнім, ймовірно, мається на увазі президент США Дональд Трамп.
[pics_lr left="/img/forall/u/13/95/1fccccb758ed208cda65ddd9f0efd77e.png" ltitle="" right="/img/forall/u/13/95/0af8462975bfc1f739d367a76257b36f.png" rtitle=""]
Умєров же під час розмови з Міндічем роздумував над тим, що його можна призначити спецпредставником президента, щоб також їздити до США.
Об’єкт 23
Железняк зазначив, цей епізод незавершений. Адже частин інформації з цього приводу не вистачає. За словами депутата, припускається, що загадковий «проєкт 23» — це «або общак, або якийсь відповідний набір, звідки фінансувалися низка видатків», наприклад, кооператив «Династія».
На оприлюдненому фрагменті Міндіч обговорює «проєкт 23» з Умєровим. В останнього, зокрема, було «одне питання» щодо нього. Зокрема, Умєров згадує, що щось «не треба з Rheinmetall», на що Міндіч йому відповідає, мовляв, «немає нікого іншого».
Також звучить діалог на тему, що «є одна проблема», зокрема, «що й коли зайде». Після цього обоє починають говорити про невстановлену особу, у якої є достатньо «кеша», і, яка «не несе ніяких витрат».
Навіть запеклі опоненти НАБУ в спецслужбах називають операцію «Мідас» блискучою. Але! Чому головний фігурант розслідування — давній друг президента Тімур Міндіч — зустрічається з братами Цукерманами в Тель-Авіві, а не сидить на лаві ВАКС? Чи був злив інформації про майбутні обшуки? Яку роль у цьому міг відіграти заступник глави САП Андрій Синюк? На які ще сфери монетизації влади впливав Міндіч? Що — і хто — може зупинити подальше розслідування? І головне: що має зробити президент і що робити країні? Відповіді — в статті «Операція «Мідас». Шлях абсолютної влади завдовжки в долар» редакторки відділу внутрішньої політики Інни Ведернікової.