За три роки українські антикорупційні органи покращили свої показники спроможності, управління та взаємодії. Про що йдеться у результатах дослідження Transparency International Ukraine, проведеного за підтримки проєкту USAID «Підтримка організацій-лідерів у протидії корупції в Україні «ВзаємоДія».
Дослідження охоплює період від серпня 2020 року до червня 2023 року з окремими подіями після цього періоду. Зокрема, антикорупційні органи оцінювали за 5-бальною шкалою, де 5 – це максимально високий бал, а 1 – мінімальний.
«Так, згідно з результатами, антикорупційні органи покращили свій середній загальний бал з попереднього дослідження 2020 року на пів бала — з 3,4 до 3,9», – йдеться у дослідженні.
Зокрема, антикорупційні органи отримали такі оцінки:
- Вищий антикорсуд – 4,6 бала (у 2020 році – 4,0 бала);
- Спеціалізована антикорпрокуратура – 3,5 бала (у 2020 році – 3,3 бала);
- Національне антикорбюро – 4,3 бала (у 2020 році – 3,6 бала);
- Нацагентство з питань протидії корупції – 3,7 бала (у 2020 році — 3,3; у оцінці 2021 року — 3,6 бала);
- Агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА) – 3,4 бала (у 2020 році – 3,0 бала).
У TI додали, що у дослідженні 2020 року дали антикорупційним органам 103 поради. З того часу вони виконали 23, частково виконали – 36, зовсім не виконали – 41. Цього разу антикорупцйіним органам також дали поради.
Зокрема, ВАКС рекомендували:
- розширити суддівський корпус Вищого антикорсуду та пропорційно збільшити апарат, в першу чергу, патронатну службу суду;
- розробити та прийняти законодавчу базу для протидії зловживання процесуальними правами серед учасників кримінального провадження;
- прийняти законодавчу базу, аби судді ВАКС одноособово могли розглядати справи певної категорії;
- забезпечити належне фінансування поточних потреб ВАКС, конкурентної заробітної плати та суддівської винагороди;
- виділити приміщення для Апеляційної палати ВАКС та передати його в постійне управління суду.
САП отримала такі рекомендації:
- змінити організаційно-правовий статус Спеціалізованої антикорпрокуратури;
- змінити законодавство щодо встановлення взаємозалежності граничної чисельності прокурорів САП та детективів НАБУ і суддів ВАКС;
- запровадити систему оцінки ефективності роботи прокурорів, включно з прокурорами САП. Виробити наперед визначені критерії результативності роботи САП та кожного прокурора у звʼязку з усіма стадіями кримінального провадження;
- розробити і ухвалити власну комунікаційну стратегію САП, а також докласти зусиль до розвитку англомовних майданчиків комунікації;
- передбачити можливість проведення незалежного аудиту САП – окремо від Офісу генпрокурора.
НАБУ дали такі рекомендації:
- віднести експертну службу НАБУ до числа державних спеціалізованих установ;
- виділити бюджетне фінансування на створення та технічне облаштування експертної служби НАБУ, створити таку службу;
- розробити та узгодити технічні вимоги та рішення щодо автономного прослуховування НАБУ;
- визначити критерії та методику зовнішнього аудиту діяльності Бюро;
- встановити критерії оцінки ефективності перевірок на доброчесність і моніторингу способу життя працівників НАБУ, а також перевірки даних зі звернень фізичних та юридичних осіб.
Рекомендації НАЗК такі:
- узгодити штатну структуру органу із законодавством;
- змінити методику та критерії незалежного аудиту НАЗК;
- оприлюднювати на сайті проєкти та ухвалені документи, проводити публічні консультації перед їх ухваленням;
- збільшити граничну чисельність апарату НАЗК і бюджет для створення його територіальних органів;
- провести прозорі та відкриті конкурси на вакантні посади.
Також рекомендації отримало АРМА:
- забезпечити достатній рівень фінансування АРМА в держбюджеті;
- залучати АРМА до обговорення в кримінальних провадженнях перед можливим арештом та переданням активів в управління;
- визначити ширший перелік даних для публічного доступу в Єдиному реєстрі арештованих активів та якісно наповнювати його;
- забезпечити належну нормативну базу для проведення зовнішнього аудиту роботи АРМА;
- налагодити взаємодію з медіа та громадянським суспільством. Розробити й ухвалити комунікаційну стратегію органу та контролювати її виконання.
Звіт зовнішньої незалежної оцінки щодо ефективності діяльності Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) — це прецедент. 217 сторінок докладного «розбору польотів» керівника й команди ключової ланки всього антикорупційного блоку. Під лупою міжнародної комісії — 2020–2021 роки діяльності НАЗК на чолі з Олександром Новіковим. Читайте, вдумуйтеся, робіть висновки! Усі карти розкрито. На жаль, ліквідація «феодальної роздробленості» колись колегіального НАЗК не гарантувала захисту інституції від «царька», який оглух від звуку мідних труб. Який підмінив цілі й завдання інституції лояльністю до влади. Що абсолютно неупереджено й зафіксували аудитори. Подробиці у матеріалі «Підсумки зовнішнього аудиту НАЗК: стратегічний провал інституції чи Новікова?» розкриває редакторка відділу політики Інна Ведернікова.