Асоціації правників України виступила з критикою законодавчих ініціатив, що з'явилися після рішення РНБО, яке має на меті посилити відповідальність та контроль над суддями. Це рішення наприкінці червня презентував президент Володимир Зеленський, реагуючи на кейс із затриманням за підозрою у хабарництві [вже колишнього] голови Верховного Суду Всеволода Князєва.
Зеленський тоді назвав основні законодавчі ініціативи: посилення кримінальної відповідальності за корупційні правопорушення у сфері правосуддя (від 10 до 15 років із конфіскацією майна), проведення перевірок доброчесності суддів не лише перед призначенням на посаду, а й пізніше, а також введення перевірок із застосування детектора брехні.
В Асоціації правників вважають, що запропоновані ініціативи порушують міжнародні і конституційні гарантії незалежності судової влади та ставлять під сумнів можливість функціонування в Україні ефективної судової системи, а тому не можуть бути підтримані.
«Незважаючи на ті виклики, які постали перед судової системою, будь-які зміни до законодавства мають вноситись із урахуванням наявних конституційних гарантій і принципів. Основоположні засади функціонування судової влади та юридичної відповідальності (які, на нашу думку, порушуються вищезгаданими ініціативами)», – йдеться у резолюції Ради Комітету з процесуального права Асоціації правників України.
Асоціація піддає критиці окремі пропозиції, що були викладені у рішенні РНБО та пов'язаних законодавчих ініціативах:
- Щодо можливого посилення кримінальної відповідальності за корупційні кримінальні правопорушення у сфері правосуддя шляхом встановлення покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 10 до 15 років з конфіскацією майна;
- Щодо можливості надання Вищій раді правосуддя повноважень щодо перевірки всіх суддів Верховного Суду та всіх суддів відповідного суду в разі повідомлення одному із суддів цього суду про підозру в отриманні неправомірної вигоди;
- Щодо можливості запровадження періодичного психофізіологічного опитування суддів із застосуванням поліграфа та психофізіологічного опитування із застосуванням поліграфа як умови при доборі кандидатів на посаду судді;
- Щодо можливості Президента України повернути подання про призначення судді на посаду до Вищої ради правосуддя для повторного розгляду у разі отримання від Служби безпеки України, Національного антикорупційного бюро України стосовно особи, щодо якої внесено подання, інформації, яка свідчить про вчинення такою особою дій, які можуть загрожувати національній безпеці України чи завдати шкоди національним інтересам у період воєнного стану.
Нагадаємо, що у Верховній Раді вже зареєстровано низку законопроєктів, які стосуються ініціатив владної команди стосовно судової гілки влади. Яким чином вони можуть вплинути на перебіг судової реформи читайте у інтерв’ю Ірини Ведернікової із головою комітету Верховної Ради з питань правової політики Денисом Масловим «В Україні судова гілка влади апріорі є залежною» на ZN.UA.